Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4372

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ukin

Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки" створена в 2018 році на основі об’єднання кафедр: "Етика, естетика та історія культури" (від 1977), "Історія науки і техніки" (від 2004) і "Політична історія" (1920-ті рр.).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Основою концепції виховної роботи є гуманізація й гуманітаризація всього навчального процесу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор історичних наук, 8 кандидатів історичних наук, 3 – філософських, 2 – технічних, 1 філологічних; 1 співробітник має звання професора, 13 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2019 - 201912020 - 20222

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.international cooperation

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    World Physics in Ukraine: A Unique Experienceof Consolidation of Scientists at Kharkiv Research Center of Physics (in the 1920s–1930s)
    (Estonian Association for the History and Philosophy of Science Tallinn University of Technology, 2022) Tverytnykova, Elena; Gutnyk, Maryna
    The article examines the development of physics research in Ukraine on the example of the Ukrainian Institute of Physics and Technology (UIPT). Founded on the initiative of the eminent physicist Abram Ioffe, the UIPT has gradually become one of the world’s leading research institutions. During 1928–1938, many important events took place at the institute, which became markers for the development of physics in Ukraine and the USSR as well as in the world. An experiment on the fission of atomic nucleus using artificially accelerated protons confirmed the validity of the intentions to reorient research towards nuclear physics. The involvement of foreign specialists in the work of the UIPT contributed to the informal consolidation of scientific thinking in physics. Outstanding physicists of the world such as Boris Podolskyi, Oleksandr Weisberg, Konrad Weiselberg, Friedrich Houtermans, Laszlo Tisza, Fritz Lange, Victor Weisskopf, George Placzek, Paul Dirac, Georgii Gamov, Niels Bohr, Paul Ehrenfest, and others worked here for longer or shorter periods. Niels Bohr, Ivar Waller, Milton S. Plesset, Evan J. Williams, and Leon Rosenfeld made reports at the theoretical conferences of UIPT. As a result, in the late 1920s and during the 1930s, an informal society of physicists from around the world was formed in Kharkiv. The consolidation of talented scientists has accumulated traditions, centuries of experience, and practical knowledge in the field from many scientific schools around the world.
  • Ескіз
    Документ
    Міжнародний трансфер інновацій технічних наук України у ХХ ст.
    (Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського", 2019) Тверитникова, Олена Євгенівна; Гутник, Марина Валеріївна; Радогуз, Сергій Анатолійович
    Досліджено інтеграцію наукових досягнень українських учених у галузі електротехніки та механіки в міжнародну наукову сферу, що сприяло конкурентоспроможності інновацій і технологій української науки на світовому рівні. Розглянуто міжнародну діяльність професорсько-викладацького складу вищих технічних закладів України на початку ХХ ст. та розвиток міжнародної співпраці в академічних установах у подальші роки.
  • Ескіз
    Документ
    Академічна мобільність як фактор підвищення конкурентоздатності закладу вищої освіти
    (Видавничий дім "Гельветика", 2020) Радогуз, Сергій Анатолійович; Нетецька, Тетяна Миколаївна
    У статті проаналізовано академічну мобільність та міжнародну діяльність у сучасному технічному університеті та їхній вплив на підвищення конкурентоздатності закладу вищої освіти в українських та світових рейтингах. Визначені найбільш значимі умови, котрі здатні забезпечити ефективний поступ університету на тлі глобалізаційних процесів у вищій освіті. Окрему увагу приділено потенційним бар'єрам, які можуть стати на заваді ефективній реалізації академічної мобільності. На прикладі діяльності Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" розглянуто процес планомірного та цілеспрямованого налагодження відносин з академічними спільнотами зарубіжних країн. Приділено увагу важливості участі університету у світових рейтингах QS World University Rankings, The Times Higher Educational Ranking, THE WUR тощо. Участь у цих та інших загальновизнаних світовою спільнотою університетських рейтингах є важливим кроком в ефективній реалізації програм академічної мобільності, оскільки багато країн використовують адміністративні важелі для регулювання потоків студентства – визнають лише дипломи ЗВО-учасників таких рейтингів, часто надають державні стипендії чи інші преференції. Окреме питання, котре висвітлено на сторінках публікації – вдосконалення мовної підготовки науково-педагогічних працівників. Обґрунтовано доцільність збільшення кількості викладачів, які вільно володіють англійською мовою, та збільшення англомовних програм бакалавра, магістра та доктора філософії. Ці питання взаємопов'язані, тож інтенсифікація роботи з отримання викладачами університету сертифікатів, котрі підтверджують знання англійської мови на рівні В2 чи вище буде сприяти розвитку англомовних програм на кількісному, а головне – на якісному рівні. Підвищення якості володіння іноземними мовами науково-педагогічними працівниками може відбуватися як унаслідок реалізації виключно внутрішніх програм, так і завдяки участі в різноманітних мовних програмах таких установ, як Британська Рада, у програмах академічного обміну.