Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4372

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ukin

Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки" створена в 2018 році на основі об’єднання кафедр: "Етика, естетика та історія культури" (від 1977), "Історія науки і техніки" (від 2004) і "Політична історія" (1920-ті рр.).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Основою концепції виховної роботи є гуманізація й гуманітаризація всього навчального процесу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор історичних наук, 8 кандидатів історичних наук, 3 – філософських, 2 – технічних, 1 філологічних; 1 співробітник має звання професора, 13 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2022 - 20232

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.monuments

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Перші харківські пам'ятники як маркери регіональної ідентичності
    (ДВНЗ "Ужгородський національний університет", 2022) Красіков, Михайло Михайлович
    У статті аналізуються історичні події, пов'язані зі встановленням та існуванням двох перших харківських пам'ятників – Тарасові Шевченку (1900) та Олександрові Пушкіну (1904), під кутом зору виявлення специфічної локальної ("слобожанської") ідентичності. Виявляється хибність категоричних тверджень за принципом "або – або": «Харьков – городок, Москвы уголок» (чи простіше: "Харьков – русский город") та "Харків – українське місто". Діалог та взаємопроникнення, а не конфліктне зіткнення культур характерне для "слобожанської ментальності", і майже одночасне встановлення мешканцями Харкова пам'ятників знаковим постаттям української та російської культури є ще одним доказом рівноцінності для освічених городян столиці Слобожанщини початку ХХ століття і двох геніїв, і двох мов, і двох культур. У роботі також аналізується позиція українських радикалів щодо пам'ятника О. Пушкіну як утвердження моноетнічної та монокультурної ідентичності мешканців Слобожанщини і України в цілому: підрив монумента через п'ять місяців після встановлення і аргументування доцільності саме такого акту Миколою Міхновським, ідейним натхненником терористів, а також нанесення фарбою патріотичних знаків та антиросійських написів 6 червня 2014 р.
  • Ескіз
    Документ
    Пам'ять про другу світову війну у сучасному Харкові
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Дворкін, Ігор Володимирович
    У запропонованій статті розглядається місце пам'яті про Другу світову війну у міському просторі сучасного Харкова на прикладі меморіалів та пам’ятників. У радянський та пострадянський період пам'ять про війну знайшла своє відображення у назвах вулиць, меморіалах, пам'ятниках та інших "місцях пам'яті". Зокрема, вони присвячені війні в цілому, а також різним її подіям. Вони присвячені героїзму радянських воїнів, трагедії польських офіцерів та інших жертв радянського тоталітаризму, трагедії єврейського народу – Голокосту, українському визвольному рухові – Українській повстанській армії тощо. У статті проаналізовано зміни, що відбувалися у меморіалізації війни після здобуття Україною незалежності. Припускається, що сучасна російська війна також матиме вплив на пам'ять про Другу світову війну в Україні та Харкові, зокрема.