Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4372

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ukin

Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки" створена в 2018 році на основі об’єднання кафедр: "Етика, естетика та історія культури" (від 1977), "Історія науки і техніки" (від 2004) і "Політична історія" (1920-ті рр.).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Основою концепції виховної роботи є гуманізація й гуманітаризація всього навчального процесу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор історичних наук, 8 кандидатів історичних наук, 3 – філософських, 2 – технічних, 1 філологічних; 1 співробітник має звання професора, 13 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Історія селянського руху 1917–1921 років у Харківській губернії: джерелознавчий аспект
(2018) Мотенко, Ярослав Володимирович; Шишкіна, Євгенія Костянтинівна
Стаття є результатом дослідження проблеми систематизації і використання джерел з історії селянського руху у Харківській губернії в 1917– 1921 роках. Існуючу джерельну базу запропоновано розділити на документальні джерела, періодичні видання і мемуарну літературу. Комплекс документальних джерел складається з опублікованих та неопублікованих актових і канцелярських матеріалів. До першої групи належать нормативно-правові документи. Матеріали другої групи становить протокольна документація і міжвідомче листування. Тенденційність авторських статей у періодичних виданнях зумовлює критичний підхід при їх використанні. З огляду на суб’єктивний характер мемуаристики при її вивченні варто застосовувати порівняльний аналіз, співставлення з документальним матеріалом.
Національне питання в ідеології селянського руху в Харківській губернії (1917–1921 рр.)
(Український культурологічний центр, 2002) Мотенко, Ярослав Володимирович
В статті висвітлюються спроби аграрного населення Харківської губернії вирішити національне питання під час Української революції 1917-1921 рр.
Дезертирство як форма опору селянства Харківщини (1918–1921 роки)
(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2002) Мотенко, Ярослав Володимирович
В статті висвітлюються характерні особливості дезертирства, як одного із суспільних процесів в Харківській губернії у 1918-1921 рр. Незадоволення місцевого селянства економічною політикою тогочасних військово-політичних режимів розглядається, як основна причина масовості дезертирства в регіоні.
Антиденікінський рух селянства Харківщини (червень-грудень 1919 р.)
(Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2001) Мотенко, Ярослав Володимирович
В статті висвітлюються соціальні наслідки спроб Добровольчої армії створити на території Харківської губернії протягом червня-грудня 1919 р. умови для реалізації земельного законопроекту Особливої наради при штабі Командуючого Збройними силами Півдня Росії. Незадоволення малоземельного селянства ідеєю відновлення великих землеволодінь розглядається, як основна причина загострення громадянського конфлікту в регіоні.
Селянський рух 1917–1921 рр. на Харківщині у вітчизняній історіографії
(НТУ "ХПІ", 2014) Мотенко, Ярослав Володимирович
У статті проаналізовано результати наукових досліджень, присвячених проблемі становлення і розвитку селянського руху у Харківській губернії протягом 1917–1921 рр. Автор вважає, що ідеологічний терор, який супроводжував перетворення УРСР на складову частину тоталітарної держави, змусив наукову громадськість поступитися принципом об'єктивності при вивченні тематики селянського руху. Для радянської історіографії були властивими прагнення довести керівну роль більшовиків у суспільно-політичному житті аграрного населення Харківщини, визначення заможного селянства як соціальної бази "націоналістичної контрреволюції" і однозначно негативна оцінка селянських антибільшовицьких виступів. Українська пострадянська історіографія відзначає позитивну роль заможного селянства у розвитку економіки регіону і негативно оцінює спроби більшовиків реалізувати комуністичну доктрину в українському селі.