Кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7696

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fuel

Сучасна назва – кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива", попередня – "Технологія палива та вуглецевих матеріалів".

У перші роки існування ХПІ їх попередниці входили до складу хімічного відділення. Усі розділи хімії спочатку були представлені однією кафедрою хімії, з часом створювалися кафедри технологічного профілю, зокрема з хімічної технології мінеральних речовин та барвників. Серед випускових технологічних кафедр хімічного спрямування ХПІ була і кафедра технології органічних та фарбувальних речовин. У 1885 році професор Валерій Олександрович Гемеліан першим почав читати лекції з дисципліни "Хімія та технологія барвників і їх використання".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Підготовка здійснюється за такими основними напрямами: – Переробка нафти з отриманням широкого спектру товарних нафтопродуктів; – Проектування устаткування процесів переробки нафти, вугілля та газового конденсату; – Методи оцінки якості нафти, нафтопродуктів (бензину, дизельного пального), вугілля та газу; – Виробництво альтернативного палива; – Переробка нафтошламів; – Виробництво усіх видів мастил та моторних олив, присадок; – Виробництво синтез-газу; – Коксування, газифікація вугілля; – Виробництво графітових матеріалів; – Очищення та знезараження стічних вод.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Ескіз
    Документ
    Электрохимическое обеззараживание воды с природным солесодержанием
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Башмаков, Е. Б.; Байрачный, Борис Иванович; Тульская, Алена Геннадьевна
  • Ескіз
    Документ
    Влияние природы материала анода на протекание электрохимического окисления SO₂
    (НТУ "ХПИ", 2014) Тульская, Алена Геннадьевна; Байрачный, Борис Иванович
  • Ескіз
    Документ
    Влияние адсорбции на процесс анодного окисления SO₂ на платине
    (НТУ "ХПИ", 2012) Тульская, Алена Геннадьевна; Байрачный, Борис Иванович
  • Ескіз
    Документ
    Поисковые исследования деполяризации анодного процесса в сернокислотном цикле получения водорода
    (НТУ "ХПИ", 2010) Тульская, Алена Геннадьевна; Байрачный, Борис Иванович; Бровин, Александр Юрьевич
    Наиболее перспективным направлением снижения энергопотребления при производстве водорода электролизом воды является электролиз с деполяризацией анодного процесса SO₂. Для этого процесса разработаны газодиффузионные аноды на основе пористого графита, активированного Pt, MoO₃, RuO₂, WO₃. При электролизе 5,5...6,0 моль · дм⁻¹ H₂SO₄, при плотности тока 1500 А · м⁻² напряжение на лабораторном электролизере составило 0,82 В, что соответствует удельному расходу электроэнергии 2 кВт · ч на 1 нм³ водорода.
  • Ескіз
    Документ
    Перенапряжение выделения водорода из раствора KOH при высоких плотностях тока
    (НТУ "ХПИ", 2012) Байрачный, Борис Иванович; Тульская, Алена Геннадьевна; Михно, А. А.
    Исследована кинетика выделения водорода при водно-щелочном электролизе, изучено влияние температуры, концентрации электролита. Показано, что предельный ток выделения водорода на катодах из никеля, легированной и низкоуглеродистой стали не достигается, даже при высоких плотностях тока (40 А·см⁻²). Результаты исследования указывают на электрохимический контроль выделения водорода и значительные перспективы интенсификации водно-щелочного электролиза.
  • Ескіз
    Документ
    Выбор материала анода при электролизе растворов сульфатов с деполяризацией SO₂
    (НТУ "ХПИ", 2014) Байрачный, Борис Иванович; Тульская, Алена Геннадьевна; Сенкевич, А. В.; Желавский, С. Г.
    Исследован процесс электролиза сульфатных растворов с деполяризацией SO₂ с использованием платиновых анодов и анодов из стеклографита. Показана перспективность использования пористых графитовых анодов с каталитически активными покрытиями платиной, оксидами вольфрама и молибдена.