Кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7696

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fuel

Сучасна назва – кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива", попередня – "Технологія палива та вуглецевих матеріалів".

У перші роки існування ХПІ їх попередниці входили до складу хімічного відділення. Усі розділи хімії спочатку були представлені однією кафедрою хімії, з часом створювалися кафедри технологічного профілю, зокрема з хімічної технології мінеральних речовин та барвників. Серед випускових технологічних кафедр хімічного спрямування ХПІ була і кафедра технології органічних та фарбувальних речовин. У 1885 році професор Валерій Олександрович Гемеліан першим почав читати лекції з дисципліни "Хімія та технологія барвників і їх використання".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Підготовка здійснюється за такими основними напрямами: – Переробка нафти з отриманням широкого спектру товарних нафтопродуктів; – Проектування устаткування процесів переробки нафти, вугілля та газового конденсату; – Методи оцінки якості нафти, нафтопродуктів (бензину, дизельного пального), вугілля та газу; – Виробництво альтернативного палива; – Переробка нафтошламів; – Виробництво усіх видів мастил та моторних олив, присадок; – Виробництво синтез-газу; – Коксування, газифікація вугілля; – Виробництво графітових матеріалів; – Очищення та знезараження стічних вод.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження гідродинамічних параметрів роторних кавітаторів при обробці нафтових сумішей
    (Національний університет цивільного захисту України, 2023) Лаврова, Інна Олегівна; Копилов, Сергій Олександрович; Владимиренко, Владислава Віталіївна
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження можливостей використання фосфоліпідів та фосфатидного концентрату в нафтопереробних технологіях
    (Національний університет цивільного захисту України, 2021) Лаврова, Інна Олегівна; Демідов, Ігор Миколайович; Валуйкін, Станіслав Віталійович; Владимиренко, Владислава Віталіївна
  • Ескіз
    Документ
    Теоретичні основи удосконалення методу визначення питомого електричного опору як показника готовності коксу
    (Товариство з обмеженою відповідальністю "Планета-Прінт", 2021) Шульга, Ігор Володимирович; Владимиренко, Владислава Віталіївна
    Згідно із зонною теорією твердих тіл залежність питомого електричного опору коксу від кінцевої температури коксування має експоненціальний вигляд. Передекспоненціальний множник характеризує властивості вихідного вугілля, зокрема його спікливість, вміст мінеральних домішок та їх здатність до утворення вільних носіїв струму (електронів або дірок). Коефіцієнт в показнику ступеня є швидкістю спадання логарифму опору зі збільшенням температури. Ці дві величини можна визначити експериментально. Для кожного складу шихти вони визначають кінцеву температуру коксування, потрібну для формування певної готовності коксу з урахуванням напрямку його використання.
  • Ескіз
    Документ
    Аналіз можливостей використання фосфоліпідів у якості деемульгаторів для електрознесолювальних установок
    (НТУ "ХПІ", 2018) Лаврова, Інна Олегівна; Кишка, Радислав Віталійович; Валуйкін, Станіслав Віталійович; Владимиренко, Владислава Віталіївна
    В статті наведені можливості постановки та вирішення сучасних задач використання фосфоліпідів у якості деемульгаторів електрознесолювальних установок для технології зневоднювання нафти в умовах нафтових промислів або нафтопереробних екологічно-безпечних підприємств з використанням електрознесолювальних установок. Експериментальні дослідження дозволяють оцінити: фізико-хімічні показники оброблених нафт; ефективність і обрані оптимальні режими використання фосфатидного концентрату в якості деемульгатора; узагальнити отримані результати і оцінити доцільність використання деемульгатора – неіоногенної поверхнево-активної речовини у дослідженому процесі. Експериментальні дослідження показали, що застосування фосфоліпіду з лимонною кислотою добре зневоднює нафту, ступінь вилучення води дорівнює 99,4%..