Кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7696

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fuel

Сучасна назва – кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива", попередня – "Технологія палива та вуглецевих матеріалів".

У перші роки існування ХПІ їх попередниці входили до складу хімічного відділення. Усі розділи хімії спочатку були представлені однією кафедрою хімії, з часом створювалися кафедри технологічного профілю, зокрема з хімічної технології мінеральних речовин та барвників. Серед випускових технологічних кафедр хімічного спрямування ХПІ була і кафедра технології органічних та фарбувальних речовин. У 1885 році професор Валерій Олександрович Гемеліан першим почав читати лекції з дисципліни "Хімія та технологія барвників і їх використання".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Підготовка здійснюється за такими основними напрямами: – Переробка нафти з отриманням широкого спектру товарних нафтопродуктів; – Проектування устаткування процесів переробки нафти, вугілля та газового конденсату; – Методи оцінки якості нафти, нафтопродуктів (бензину, дизельного пального), вугілля та газу; – Виробництво альтернативного палива; – Переробка нафтошламів; – Виробництво усіх видів мастил та моторних олив, присадок; – Виробництво синтез-газу; – Коксування, газифікація вугілля; – Виробництво графітових матеріалів; – Очищення та знезараження стічних вод.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Экспресс-метод определения потенциального содержания светлых фракций нефти
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2011) Григоров, Андрей Борисович
    В статье предложен экспресс-метод определения потенциального содержания светлых фракций товарной нефти, основанный на измерении ее диэлектрической проницаемости и плотности. Получены эмпирические модели, позволяющие рассчитать потенциальное содержание светлых фракций товарной нефти с ошибкой до 10%.
  • Ескіз
    Документ
    Диэлектрический контроль загрязненности автомобильных трансмиссионных масел
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2011) Григоров, Андрей Борисович
    Приведены результаты влияния разных видов загрязнений на диэлектрическую проницаемость автомобильного трансмиссионного масла SAE 85 W-140 (GL-5). По степени влияния на величину диэлектрической проницаемости масла исследуемые загрязнения можно расположить в следующем порядке: Al2O3; CuO; Fe2O3; SiO2 .
  • Ескіз
    Документ
    Рациональное использование моторных масел
    (Точка, 2013) Григоров, Андрей Борисович; Наглюк, Иван Сергеевич
    Показаны пути рационального использования моторных масел, путем оперативного определения их качества в эксплуатации. Такой подход позволяет продлить срок эксплуатации моторных масел в 2-3 раза, относительно сроков рекомендуемых руководством по эксплуатации автомобильного транспорта. Рассмотрены методы частичной или полной регенерации отработанных моторных масел, а также представлены современные направления их комплексной технологической переработки, направленные на получения дистилятных топлив и базовых смазочных масел. Предназначена для научных работников, преподавателей, аспирантов, магистров и студентов высших технических учебных заведений.
  • Ескіз
    Документ
    Экспресс-метод идентификации моторных масел
    (НТУ "ХПИ", 2007) Григоров, Андрей Борисович; Карножицкий, Павел Владимирович; Климчук, А. Ф.
    Наведені результати досліджень синтетичних моторних мастил іноземного виробництва за стандартними методиками, що застосовуються у криміналістичному дослідженні, а також за допомогою діелектричного методу. Застосування такого параметру як відносна діелектрична проникність дозволяє встановити природу мастил, що досліджуються, на попередньому етапі досліджень.