Кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7696

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fuel

Сучасна назва – кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива", попередня – "Технологія палива та вуглецевих матеріалів".

У перші роки існування ХПІ їх попередниці входили до складу хімічного відділення. Усі розділи хімії спочатку були представлені однією кафедрою хімії, з часом створювалися кафедри технологічного профілю, зокрема з хімічної технології мінеральних речовин та барвників. Серед випускових технологічних кафедр хімічного спрямування ХПІ була і кафедра технології органічних та фарбувальних речовин. У 1885 році професор Валерій Олександрович Гемеліан першим почав читати лекції з дисципліни "Хімія та технологія барвників і їх використання".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Підготовка здійснюється за такими основними напрямами: – Переробка нафти з отриманням широкого спектру товарних нафтопродуктів; – Проектування устаткування процесів переробки нафти, вугілля та газового конденсату; – Методи оцінки якості нафти, нафтопродуктів (бензину, дизельного пального), вугілля та газу; – Виробництво альтернативного палива; – Переробка нафтошламів; – Виробництво усіх видів мастил та моторних олив, присадок; – Виробництво синтез-газу; – Коксування, газифікація вугілля; – Виробництво графітових матеріалів; – Очищення та знезараження стічних вод.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Вплив температури на адгезійні властивості рециклінгових пластичних мастил
    (ДП "УХІН", 2020) Григоров, Андрій Борисович
    Представлені результати дослідження впливу температури на адгезійні властивості рециклінгових пластичних мастил. Для визначення даного показника застосовували лабораторну центрифугу з робочою ємністю, що обігрівається. Дослідженню піддавали спеціально отримані рециклінгові пластичні мастила. Як дисперсійне середовище в цих пластичних мастилах виступали відпрацьовані гідравлічна олива HLP-46, моторна олива SAE 15W-40 API SL / CI-4 і трансмісійна олива SAE 85W-90 GL-5. З цих олив шляхом відстоювання та центрифугування попередньо вилучались вода і механічні домішки, які є енергетичним баластом у виробництві, ускладнюють технологічний процес і негативно впливають на якість кінцевого продукту. Як загущувач в оливу вводили 5% (мас.) поліетилену низького тиску. Наведено опис методики приготування системи «олива - загущувач». Отримані зразки наносили на знежирені сталеві пластини шаром товщиною 0,1 мм. Ці пластини вміщували в центрифугу. Адгезійні властивості визначали за залишковою масою мастила на пластині після випробування. За результатами запропоновано розділити режим експлуатації вузла з пластичним мастилом на оптимальний, тобто штатний, і екстремальний, котрий може в кінцевому підсумку призвести до мастильного голодування поверхонь тертя у вузлі агрегату. Перехідним значенням між цими режимами на підставі практичних рекомендацій фірм-виробників підшипників різних типів можна вважати зменшення початкової кількості пластичного мастила в вузлі до 50 %. Залежно від функціонального призначення відпрацьованої оливи, котра виступає базою для пластичного мастила, підвищення температури проби на кожен 1 °С в середньому знижує швидкість обертання проби до досягнення граничного значення, на 5,6 ÷ 14,4 об/хв. Результати досліджень показали: для використання в якості базового компонента рециклінгових пластичних олив для досягнення високих адгезійних властивостей кінцевого продукту необхідно використовувати трансмісійні та моторні оливи.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження кореляційного зв’язку між показниками якості рециклінгових пластичних мастил
    (НТУ "ХПІ", 2018) Григоров, Андрій Борисович
    У статті наведено залежності між основними показниками якості пластичних мастил на прикладі рециклінгових мастила, яка отримана з відпрацьованого напівсинтетичного моторного масла SAE10W-40 API SL, яка загущена подрібненими твердими використаними поліетиленовими виробами. Вже згадана мастило є досить перспективною, оскільки її виробництво забезпечує утилізацію промислових і побутових відходів, значно знижуючи екологічне навантаження на навколишнє середовище. Отримана мастило має більш високі значення показників якості, в порівнянні з вітчизняними і зарубіжними аналогами. Встановлено, що між розглянутими стандартизованими показниками якості пластичного мастила спостерігається значущий ранговий кореляційний зв'язок. Отримані залежності між певними показниками якості мастила адекватно описуються квадратичними рівняннями регресії, про що свідчать дуже високі значення коефіцієнтів достовірності апроксимації R2. Отримані залежності можуть бути використані при прогнозуванні зміни якості пластичного мастила при експлуатації в вузлах механізмів і на стадії їх виробництва при розробці системи автоматичного керування технологічним процесом.