Кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7696

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fuel

Сучасна назва – кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива", попередня – "Технологія палива та вуглецевих матеріалів".

У перші роки існування ХПІ їх попередниці входили до складу хімічного відділення. Усі розділи хімії спочатку були представлені однією кафедрою хімії, з часом створювалися кафедри технологічного профілю, зокрема з хімічної технології мінеральних речовин та барвників. Серед випускових технологічних кафедр хімічного спрямування ХПІ була і кафедра технології органічних та фарбувальних речовин. У 1885 році професор Валерій Олександрович Гемеліан першим почав читати лекції з дисципліни "Хімія та технологія барвників і їх використання".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Підготовка здійснюється за такими основними напрямами: – Переробка нафти з отриманням широкого спектру товарних нафтопродуктів; – Проектування устаткування процесів переробки нафти, вугілля та газового конденсату; – Методи оцінки якості нафти, нафтопродуктів (бензину, дизельного пального), вугілля та газу; – Виробництво альтернативного палива; – Переробка нафтошламів; – Виробництво усіх видів мастил та моторних олив, присадок; – Виробництво синтез-газу; – Коксування, газифікація вугілля; – Виробництво графітових матеріалів; – Очищення та знезараження стічних вод.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Фільтри

20211

Налаштування

Автор: search.filters.author.Жарова, О. В.Ключове слово: search.filters.subject.azodyes

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Поліфункціональні присадки до паливно-мастильних матеріалів
    (ДП "Український державний науково-дослідний вуглехімічний інститут (УХІН)", 2021) Троценко, О. В.; Григоров, Андрій Борисович; Назаров, В. М.; Жарова, О. В.
    В статті розглянуто можливість підвищення рівня експлуатаційних властивостей паливномастильних матеріалів за рахунок використання поліфункціональних присадок. Враховуючи вартість присадок, умови їх застосування та широкий спектр властивостей, які вони надають паливно-мастильним матеріалам, цей шлях на сьогоднішній день можна вважати найбільш перспективним у порівнянні з закупівлею якісної нафтової сировини та тотальним переоснащенням існуючого виробництва. Запропоновано класифікувати поліфункціональні присадки до паливно-мастильних матеріалів за властивостями, які вони проявляють, та ступенем цих властивостей. Така класифікація дозволяє здійснювати підбір збалансованого пакету присадок до паливно-мастильних матеріалів, збільшувати обсяги їх виробництва (в середньому пакет присадок складає біля 10 % за масою) та знизити собівартість товарного продукту. Для контролю та упорядкування обігу паливно-мастильних матеріалів, а також з метою запобігання їх фальсифікації (особливо при виробництві брендованих сортів паливномастильних матеріалів преміум класу), запропоновано використовувати барвники, котрі, завдяки їх властивостям, можна розглядати як поліфункціональні присадки / компоненти. Серед усіх речовин, на базі яких наразі виробляються промислові барвники широкого призначення, найперспективнішими є азобарвники. Це пов’язано, насамперед, з широким спектром властивостей, котрі проявляють ці речовини: антиокиснювальні, біоцидні, миючо-диспергуючі, захисні, протизносні. Спираючись на проведений аналіз інформації, що присвячена використанню барвників у паливно-мастильних матеріалах, є можливим розширення існуючої гами барвників за рахунок використання діазосполук, які мають стійкий колір, що він у залежності від структури сполуки коливається від жовтого до пурпурово-червоного. У статті показано, що завдяки здатності надавати колір та проявляти інші корисні властивості, притаманні азосполукам, ці речовини можна розглядати як перспективні з точки зору використання в якості поліфункціональних присадок при виробництві паливно-мастильних матеріалів.