Кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7696

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fuel

Сучасна назва – кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива", попередня – "Технологія палива та вуглецевих матеріалів".

У перші роки існування ХПІ їх попередниці входили до складу хімічного відділення. Усі розділи хімії спочатку були представлені однією кафедрою хімії, з часом створювалися кафедри технологічного профілю, зокрема з хімічної технології мінеральних речовин та барвників. Серед випускових технологічних кафедр хімічного спрямування ХПІ була і кафедра технології органічних та фарбувальних речовин. У 1885 році професор Валерій Олександрович Гемеліан першим почав читати лекції з дисципліни "Хімія та технологія барвників і їх використання".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Підготовка здійснюється за такими основними напрямами: – Переробка нафти з отриманням широкого спектру товарних нафтопродуктів; – Проектування устаткування процесів переробки нафти, вугілля та газового конденсату; – Методи оцінки якості нафти, нафтопродуктів (бензину, дизельного пального), вугілля та газу; – Виробництво альтернативного палива; – Переробка нафтошламів; – Виробництво усіх видів мастил та моторних олив, присадок; – Виробництво синтез-газу; – Коксування, газифікація вугілля; – Виробництво графітових матеріалів; – Очищення та знезараження стічних вод.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 28
  • Ескіз
    Документ
    Родовища та показники якості бурого вугілля України
    (ТОВ "Гнозіс", 2024) Мірошниченко, Денис Вікторович; Пиш'єв, Сергій Вікторович; Лисенко, Людмила Анатоліївна
    On the territory of Ukraine, brown coal deposits are associated with various types of geological structures: Ukrainian crystalline shield (Dnieper Basin); Dnipro-Donetsk depression; Volyn-Podilsky plate (Prydniester coalfield); depressions (Prykarpatska and Zakarpatska coal-bearing areas); depressions in Neogene sediments (NizhnyDniester area); a number of coal deposits are found in the mountainous part of the Crimea. The lignite deposits of the western regions of Ukraine are characterized by coal bearing, which is confined to Neogene deposits. There are three coal-bearing areas in this territory: Transnistria, Prykarpatska and Transcarpathia. Layers of lignite in these areas are thin, rarely reaching 1–2 meters. The resources of the area are classified as unpromising, only the Ilnytsk deposit in Transcarpathia is developed by industry [3]. As of January 1, 2021, the number of deposits in Ukraine is 80, of which 3 are being developed. The balance reserves of lignite in Ukraine are: – categories A+B+C1 – 2593359.00 thousand tons; – category C2 – 299,181.00 thousand tons. Тhe largest deposits of brown coal of categories A+B+C1 in Ukraine are located in Dnipropetrovsk (1320,644,00 thousand tons), Kirovohrad (750,833,00 thousand tons), and Kharkiv (389,985,00 thousand tons) regions. Some quality indicators were calculated according to the formulas given in the periodical scientific literature and based on our own analyzes of lignite. Lignite reserves of Ukraine were estimated using Ukrainian and international lignite classifications. Data on reserves and indicators of the quality of lignite of Ukraine were taken from the website of the State Scientific and Production Enterprise «State Geological Information Fund of Ukraine». Among the existing classifications, the most suitable for the distribution of lignite of Ukraine is the International code system of lignite, which is regulated in ISO 2950:1974 «Brown coal and lignites – Classification by types on the basis of total moisture content and tar yield».
  • Ескіз
    Документ
    Використання надлишкового циркулюючого газу установок сухого гасіння коксу як альтернативного палива
    (ТОВ "Гнозіс", 2024) Когтін, Артем Анатолійович; Мірошниченко, Денис Вікторович
    Solutions proposed in the article relate to the use of alternative fuel (excess circulating gas from coke dry cooling plants) to obtain thermal and electrical energy at coke oven and by-product plants by using the excess chemical heat of this gas.
  • Ескіз
    Документ
    Раціональне використання коксового дріб'язку
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Сагалай, Дарина Володимирівна; Мірошниченко, Денис Вікторович; Сінкевич, Ірина Валеріївна
    У монографії наведено результати виконаних досліджень щодо визначення сорбційних властивостей коксового дріб’язку та оцінки можливості його використання в якості адсорбентів, а також вивчення властивостей гумінових речовин щодо використання їх для пилоподавлення мікрочастинок коксового пилу.
  • Ескіз
    Документ
    Розробка технології отримання BIO-CHAR
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Малік, Іван Костянтинович; Мірошниченко, Денис Вікторович
    У монографії наведено результати виконаних досліджень щодо вирішення важливого науково-практичного завдання, яке характеризується науковою новизною і має практичне значення, а саме – розробці технології отримання деревного вугілля (bio-char). Зокрема, визначені сировинні (крупність, волога тощо) та технологічні (температура, час, тиск, послідовність нагріву тощо) чинники виробництва деревного вугілля.
  • Ескіз
    Документ
    Розробка та дослідження гібридних екологічно чистих біодеградабельних плівок з бактерицидними властивостями
    (Видавничий дім "Гельветика", 2022) Лебедєв, Володимир Володимирович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Савченко, Дмитро Олексійович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна
    У статті показані дослідження щодо розроблення новітніх гібридних екологічно чистих біодеградабельних плівок з бактерицидними властивостями на основі полівінілового спирту, модифікованих гуміновими кислотами бурого вугілля. Гібридні екологічно чисті біодеградабельні плівки з бактерицидними властивостями отримували методом поливу розчинів полівінілового спирту з концентрацією 10 % мас., до яких додавали різну кількість гумінової кислоти. При одержані гібридних екологічно чистих біодеградабельних плівок з бактерицидними властивостями використовували полівіниловий спирт (Kuraray, Японія) марки «Mowiol 6-98» (марка Clariant) зі ступенем гідролізу 98,4 %, вмістом твердої речовини 98,9 % та молекулярною масою (Mw) 150000. Як гібридні модифікатори використовували гумінові кислоти, які отримували при екстракції бурого вугілля лужним розчином пірофосфату натрію з подальшою екстракцією 1 %-ним розчином гідроксиду натрію і осадженням мінеральної кислотою. Ефект гібридної модифікації полівінілового спирту гуміновими кислотами бурого вугілля з точки зору досліджених експлуатаційних хаактеристик збільшувався в напрямі типів гумінових кислот бурого вугілля № 3>№ 2>№ 1. Показано, що гібридна модифікація за механізмом матричного синтезу біоплівок на основі полівінілового спирту гуміновими кислотами бурого вугілля дозволяє знизити їх водопоглинання, збільшити основні міцності характеристики та надати їм антибактеріальні властивості, що підтверджується даними за показником часу появи плісняви у плівках. Оптимальним з погляду міцностних та експлуатаційних характеристик є гібридні екологічно чисті біодеградабельні плівки з бактерицидними властивостями при вмісті 10 % мас. гумінових кислот № 3. Результати дослідження біодеградації дозволили довести, що гібридна модифікація полівінілового спирту гуміновими кислотами бурого вугілля при наданні їм антибактеріальних властивостей дозволяє зберегти в них властивості до біодеградації для усіх типів досліджених гумінових кислот бурого вугілля.
  • Ескіз
    Документ
    Екологічні питання енергетики та комплексний підхід до використання енергоресурсів у процесі сухого гасіння коксу
    (Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", 2023) Когтін, Артем Анатолійович; Мірошниченко, Денис Вікторович
  • Ескіз
    Документ
    Оптимізація виробництва доменного коксу за допомогою технології трамбування
    (Крок, 2023) Мукіна, Наталія Володимирівна; Мірошниченко, Денис Вікторович
    Монографія спрямована на розвиток наукових основ і уявлень щодо оптимізації виробництва доменного коксу за допомогою технології трамбування.
  • Ескіз
    Документ
    Оптимізація схеми підготовки вугілля до коксування
    (Крок, 2023) Коваль, Валентин Валерійович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Богоявленська, Олена Володимирівна
    Монографія спрямована на розвиток наукових основ і уявлень щодо оптимізації схеми підготовки вугільної шихти до коксування з точки зору визначення розмолоздатності вугільної шихти виходячи з розмолоздатності її компонентів.
  • Ескіз
    Документ
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження гібридних екологічно безпечних біодеградабельних композитів на основі полілактиду, кавової гущі та гумінових речовин
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Лебедєв, Володимир Володимирович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Савченко, Дмитро Олексійович; Мазченко, М. В.; Мисяк, Всеволод Романович; Кочетов, Микита Сергійович; Соловей, Людмила Валентинівна
    У статті проведено дослідження з метою встановлення особливостей характеристик гібридних екологічно безпечних біодеградабельних наповнених композитів на основі полілактиду, кавової гущі та гумінових речовин. Гібридні екологічно безпечні біодеградабельні наповнені композити отримували шляхом екструдування попередньо підготовлених полілактиду, кавової гущі та гумінових речовин в одношнековому лабораторному екструдері при температурі 170–200 °С і швидкість обертання валка 30–100 об/хв. При одержані гібридних екологічно безпечних біодеградабельних наповнених композитів використовували полімер молочної кислоти полілактид екструзійної марки Terramac TP-4000. Використовували відходи кавової гущі, зібрані в 8 різних кав’ярнях в місті Харкові та висушені до вологості 0,5 %. Як гібридні модифікатори використовували гумінові речовини. Встановлено, що гібридна модифікація високонаповненних систем полілактид-кавова гуща гуміновими похідними бурого вугілля у вигляді гумінових речовин дозволяє значно збільшити основні міцності характеристики. Встановлено, що спостерігається зростання ударної в’язкості та руйнівної напруги при вигіні при гібридній модифікації екологічно безпечних біодеградабельних наповнених композитів на основі полілактиду, кавової гущі та гумінових речовин у 2,5 рази, при цьому оптимальним з погляду міцностних характеристик є вміст кавової гущі на рівні50 % мас. та 0,5 % мас. гумінових речовин. Для таких гібридних екологічно безпечних біодеградабельних наповнених композитів на основі полілактиду, кавової гущі та гумнових речовин характерний показник плинності розтопу на рівні 3,1 г/10 хв. та температурний інтервал переробки 182–188 °С. Також встановлено, що гібридна модифікація в рамках одержання гібридних екологічно безпечних біодеградабельних наповнених композитів на основі полілактиду, кавової гущі та гумінових речовин при вмісті 0,5 % мас. різних типів гумінових речовин в них та різному вмісті кавової гущі дозволяє зберегти в них властивості до біодеградації впродовж 6 місяців.