Кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7696

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fuel

Сучасна назва – кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива", попередня – "Технологія палива та вуглецевих матеріалів".

У перші роки існування ХПІ їх попередниці входили до складу хімічного відділення. Усі розділи хімії спочатку були представлені однією кафедрою хімії, з часом створювалися кафедри технологічного профілю, зокрема з хімічної технології мінеральних речовин та барвників. Серед випускових технологічних кафедр хімічного спрямування ХПІ була і кафедра технології органічних та фарбувальних речовин. У 1885 році професор Валерій Олександрович Гемеліан першим почав читати лекції з дисципліни "Хімія та технологія барвників і їх використання".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Підготовка здійснюється за такими основними напрямами: – Переробка нафти з отриманням широкого спектру товарних нафтопродуктів; – Проектування устаткування процесів переробки нафти, вугілля та газового конденсату; – Методи оцінки якості нафти, нафтопродуктів (бензину, дизельного пального), вугілля та газу; – Виробництво альтернативного палива; – Переробка нафтошламів; – Виробництво усіх видів мастил та моторних олив, присадок; – Виробництво синтез-газу; – Коксування, газифікація вугілля; – Виробництво графітових матеріалів; – Очищення та знезараження стічних вод.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Ескіз
    Документ
    Родовища та показники якості бурого вугілля України
    (ТОВ "Гнозіс", 2024) Мірошниченко, Денис Вікторович; Пиш'єв, Сергій Вікторович; Лисенко, Людмила Анатоліївна
    On the territory of Ukraine, brown coal deposits are associated with various types of geological structures: Ukrainian crystalline shield (Dnieper Basin); Dnipro-Donetsk depression; Volyn-Podilsky plate (Prydniester coalfield); depressions (Prykarpatska and Zakarpatska coal-bearing areas); depressions in Neogene sediments (NizhnyDniester area); a number of coal deposits are found in the mountainous part of the Crimea. The lignite deposits of the western regions of Ukraine are characterized by coal bearing, which is confined to Neogene deposits. There are three coal-bearing areas in this territory: Transnistria, Prykarpatska and Transcarpathia. Layers of lignite in these areas are thin, rarely reaching 1–2 meters. The resources of the area are classified as unpromising, only the Ilnytsk deposit in Transcarpathia is developed by industry [3]. As of January 1, 2021, the number of deposits in Ukraine is 80, of which 3 are being developed. The balance reserves of lignite in Ukraine are: – categories A+B+C1 – 2593359.00 thousand tons; – category C2 – 299,181.00 thousand tons. Тhe largest deposits of brown coal of categories A+B+C1 in Ukraine are located in Dnipropetrovsk (1320,644,00 thousand tons), Kirovohrad (750,833,00 thousand tons), and Kharkiv (389,985,00 thousand tons) regions. Some quality indicators were calculated according to the formulas given in the periodical scientific literature and based on our own analyzes of lignite. Lignite reserves of Ukraine were estimated using Ukrainian and international lignite classifications. Data on reserves and indicators of the quality of lignite of Ukraine were taken from the website of the State Scientific and Production Enterprise «State Geological Information Fund of Ukraine». Among the existing classifications, the most suitable for the distribution of lignite of Ukraine is the International code system of lignite, which is regulated in ISO 2950:1974 «Brown coal and lignites – Classification by types on the basis of total moisture content and tar yield».
  • Ескіз
    Документ
    Використання гумінових кислот з бурого вугілля при отриманні полімерів
    (2023) Чжан, Сяобінь; Мірошниченко, Денис Вікторович; Лебедєв, Володимир Володимирович; Пиш'єв, Сергій Вікторович; Лебедєв, Володимир Володимирович
    Монографія спрямована на розвиток наукових основ і уявлень щодо аспектів технології використання гумінових кислот для отримання модифікованих гідрогелів та біоплівок на основі харчового желатину, полівінілового спирту та гідроксипропілметилцелюлози.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив вологи вугільної шихти на її підготовку до коксування
    (Крок, 2023) Мєщанін, Валерій Іванович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Пиш'єв, Сергій Вікторович
    Монографія спрямована на розвиток наукових основ і уявлень щодо впливу вмісту вологи на умови підготовки вугільної шихти до коксування.
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб застосування гумінових кислот вугілля низького ступеня метаморфізму для виробництва гідрогелів
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2021) Лебедєв, Володимир Володимирович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Чжан, Сяобінь; Пиш'єв, Сергій Вікторович; Савченко, Дмитро Олексійович
    Спосіб застосування гумінових кислот вугілля низького ступеня метаморфізму для виробництва гідрогелів включає послідовну обробку вугілля лужним розчином пірофосфату натрію, розчином гідроксиду натрію, осадження гумінових кислот надлишком мінеральної кислоти. Гумінові кислоти у подальшому застосовують для виробництва гідрогелів, при наступному співвідношенні компонентів суміші, % мас.: 10 %-ний розчин желатину 95,0-85,0; гумінові кислоти 5,0-15,0, а змішування здійснюється при 90-100 °C.
  • Ескіз
    Документ
    Виробництво коксу
    (Крок, 2022) Шульга, Ігор Володимирович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Пиш'єв, Сергій Вікторович; Богоявленська, Олена Володимирівна
    У посібнику викладені основні положення технології та устаткування для промислового виробництва коксу з урахуванням сучасних умов роботи коксохімічних підприємств України. Використання цих положень є необхідною умовою забезпечення належних техніко-економічних показників роботи коксохімічної підгалузі. Для інженерно-технічних працівників та висококваліфікованих робітників коксохімічних підприємств, а також суміжних галузей (вугільної промисловості, металургії тощо), пов’язаних з використанням вугілля та коксу. Також посібник може бути використаний для дистанційного навчання студентів вишів. З цією метою наведені приклади тестових завдань для самоконтролю рівня засвоєння знань.
  • Ескіз
    Документ
    Застосування смоли піролізу відходів деревообробки як добавок до дорожнього нафтового бітуму
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Липко, Юрій Васильович; Пиш'єв, Сергій Вікторович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Лихоманов, Микита Вікторович
    Методом термохімічного перетворення важкої смоли піролізу відходів деревообробки були одержані залишки з підвищеними температурами розм'якшення (пеки). Проведено модифікування дорожнього нафтового бітуму БНД 60/90 смолою і отриманими продуктами. Досліджено можливість застосування важких смол піролізу деревини та пеків, одержаних з неї, як адгезійних добавок до дорожніх нафтових бітумів.