Кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7696

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fuel

Сучасна назва – кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива", попередня – "Технологія палива та вуглецевих матеріалів".

У перші роки існування ХПІ їх попередниці входили до складу хімічного відділення. Усі розділи хімії спочатку були представлені однією кафедрою хімії, з часом створювалися кафедри технологічного профілю, зокрема з хімічної технології мінеральних речовин та барвників. Серед випускових технологічних кафедр хімічного спрямування ХПІ була і кафедра технології органічних та фарбувальних речовин. У 1885 році професор Валерій Олександрович Гемеліан першим почав читати лекції з дисципліни "Хімія та технологія барвників і їх використання".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Підготовка здійснюється за такими основними напрямами: – Переробка нафти з отриманням широкого спектру товарних нафтопродуктів; – Проектування устаткування процесів переробки нафти, вугілля та газового конденсату; – Методи оцінки якості нафти, нафтопродуктів (бензину, дизельного пального), вугілля та газу; – Виробництво альтернативного палива; – Переробка нафтошламів; – Виробництво усіх видів мастил та моторних олив, присадок; – Виробництво синтез-газу; – Коксування, газифікація вугілля; – Виробництво графітових матеріалів; – Очищення та знезараження стічних вод.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Ескіз
    Документ
    Ресорбція Ni²⁺, Cd²⁺, Mn²⁺ з системи гумат-метал
    (Vasyl' Stus Donetsk National University, 2022) Руднєва, Катерина Євгенівна; Карножицький, Павло Володимирович
  • Ескіз
    Документ
    Вплив тривалості електрохімічного синтезу на вихід хелатних сполук гумінових кислот з металом
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Руднєва, Катерина Євгенівна; Сінкевич, Ірина Валеріївна
    Встановлено залежність утворення хелатних сполук заліза з гуміновими кислотами від тривалість електрохімічного синтезу. Показано, що зі збільшенням тривалості електрохімічного синтезу відбувається насичення екстракту гумінових кислот іонами заліза з подальшим утворенням осаду.
  • Ескіз
    Документ
    Ресорбція міді у розчин з системи гумат-метал
    (ТОВ "Планета-Принт", 2020) Руднєва, Катерина Євгенівна; Карножицький, Павло Володимирович
    Встановлені можливості оборотного зв’язування іонів міді у водних розчинах гуматами натрію. Наведена кількісна оцінка перерозподілу Сu²⁺ в ланцюгах (1) вихідний розчин → гумати після зв’язування → очищений розчин та (2) гумати після видалення іонів міді → розчин з виділеною з гуматів міддю. Показана ефективність підходу регенерації гуматів шляхом зниження pH та їх повторної активації лужним розчином.
  • Ескіз
    Документ
    Багаторазове використання гуматів як сорбентів іонів важких металів
    (Товариство з обмеженою відповідальністю "Планета-Прінт", 2021) Руднєва, Катерина Євгенівна; Карножицький, Павло Володимирович
    Запропонований підхід до повторного використання гуматів шляхом їх регенерації після сорбції іонів міді та свинцю. Повний цикл включає переведення гумінових кислот до гуматів лужних металів, зв'язування цільових іонів у комплекс гумат-метал, руйнування отриманого комплексу шляхом зниження рН середовища та отримання регенерованих гумінових кислот.
  • Ескіз
    Документ
    Сорбція у стічних водах іонів Сu²⁺ утворенням комплексних сполук з гуматом калію та вилученням міді
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Руднєва, Катерина Євгенівна; Карножицький, Павло Володимирович
    В даній роботі розглядається процес зв’язування цільових іонів гумат- Сu²⁺ з подальшим руйнуванням отриманого комплексу шляхом зниження рН середовища.
  • Ескіз
    Документ
    Науково-технічні підходи до вирішення актуальних проблем розбудови сектору безпеки і оборони
    (Друкарня Мадрид, 2021) Чепков, Ігор Борисович; Бісик, Сергій Петрович; Миронюк, О. Ю.; Сливінський, Олексій Анатолійович; Давидовський, Леонід Сергійович; Миронов, Я. А.; Марченко, Андрій Петрович; Кравченко, Сергій Сергійович; Лісачук, Георгій Вікторович; Зінченко, С. В.; Пітак, Ярослав Миколайович; Кривобок, Руслан Вікторович; Захаров, Артем Вячеславович; Чефранов, Євген Вікторович; Волощук, Валентина Василівна; Майстат, М. С.; Буряковський, Сергій Геннадійович; Волонцевич, Дмитро Олегович; Любарський, Борис Григорович; Тищенко, Анна Анатоліївна; Князєв, Володимир Володимирович; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Майба, Марина Володимирівна; Горохівський, Андрій Сергійович; Карножицький, Павло Володимирович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Руднєва, Катерина Євгенівна; Руднєв, В. А.; Сініцина, А. О.; Шевченко, Сергій Юрійович; Данильченко, Дмитро Олексійович; Дривецький, Станіслав Ігорович; Ткачук, Микола Анатолійович; Кравченко, Сергій Олександрович; Ткачук, Микола Миколайович; Грабовський, Андрій Володимирович; Веретельник, Олег Вікторович
    Розглянуто актуальні проблеми створення сучасного озброєння та військової техніки, а також наведено інформацію про актуальні проблеми протимінного та балістичного захисту бойових броньованих машин. Наведено дані щодо перспективних електротехнічних систем, що додають динамічності та надійності легкоброньованій техніці. Проаналізовано чинники впливу діяльності людини у військовій сфері на екологію та представлено шляхи покращення екологічної безпеки країни за рахунок сучасних розробок. Представлено результати досліджень, спрямованих на вивчення і розробку імітаторів магнітного поля блискавки та забезпечення електропостачанням військових об'єктів. Колективну монографію призначено для ознайомлення широкого кола науковців та фахівців, що працюють в секторі безпеки і оборони, з результатами власних досліджень авторського колективу.