Кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7696

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fuel

Сучасна назва – кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива", попередня – "Технологія палива та вуглецевих матеріалів".

У перші роки існування ХПІ їх попередниці входили до складу хімічного відділення. Усі розділи хімії спочатку були представлені однією кафедрою хімії, з часом створювалися кафедри технологічного профілю, зокрема з хімічної технології мінеральних речовин та барвників. Серед випускових технологічних кафедр хімічного спрямування ХПІ була і кафедра технології органічних та фарбувальних речовин. У 1885 році професор Валерій Олександрович Гемеліан першим почав читати лекції з дисципліни "Хімія та технологія барвників і їх використання".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Підготовка здійснюється за такими основними напрямами: – Переробка нафти з отриманням широкого спектру товарних нафтопродуктів; – Проектування устаткування процесів переробки нафти, вугілля та газового конденсату; – Методи оцінки якості нафти, нафтопродуктів (бензину, дизельного пального), вугілля та газу; – Виробництво альтернативного палива; – Переробка нафтошламів; – Виробництво усіх видів мастил та моторних олив, присадок; – Виробництво синтез-газу; – Коксування, газифікація вугілля; – Виробництво графітових матеріалів; – Очищення та знезараження стічних вод.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Оперативний контроль процесу первинної переробки вуглеводневої сировини
    (ДП "Український державний науково-дослідний вуглехімічний інститут (УХІН)", 2022) Сатер, Набіль Абдель; Григоров, Андрій Борисович
    У статті розглянуто шляхи вирішення проблеми, що виникає при первинній переробці нафтової, газоконденсатної та іншої вуглеводневої сировини, що в технічній літературі має назву «ефект накладення фракцій». Ця проблема пов’язана з використанням технологічного обладнання, зокрема ректифікаційних колон, і може бути вирішена шляхом оперативного контролю і регулювання технологічних параметрів (температури, тиску, кількості зрощення, тощо) процесу поділу вуглеводневої сировини на фракції. Оперативний контроль поділу сировини на фракції повинен базуватися на системі, яка включає блок оперативного контролю технологічних параметрів (за показниками якості отриманих фракцій) та блок корегування, який дозволяє оперативно вести регулювання параметрів до необхідного рівня, що забезпечить певну якість отриманої продукції. Первинна інформація про якісні характеристики отриманих фракцій, зокрема вміст домішок (Х, %) більш низкокиплячих компонентів іншої фракції, повинна надходити від датчиків, що розташовані на трубопроводах основних матеріальних потоків, що виходять з ректифікаційної колони. В якості контрольованих показників для визначення Х, запропоновано використовувати показник відносної діелектричної проникності, що є мірою електричних властивостей як сировини, так і отриманих фракцій, а також значення таких фізико-хімічні показників як густина та кінематична віскозність. Експериментально встановлено, що зі збільшенням вмісту у досліджуваних фракціях домішок суміжних фракцій з меншими температурними межами википання відбувається зниження значень зазначених величин. На підставі цих даних були отримані рівняння множинної регресії, які спроможні адекватно (R2=0,9847÷0,9969) визначати величини вмісту домішок Х в суміжних фракціях. Отримані рівняння дають змогу оперативно визначити ефект накладення суміжних фракцій, що може бути використано при впровадженні системи оперативного контролю процесу ректифікації на установках первинної переробки вуглеводневої сировини.