Кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7696

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fuel

Сучасна назва – кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива", попередня – "Технологія палива та вуглецевих матеріалів".

У перші роки існування ХПІ їх попередниці входили до складу хімічного відділення. Усі розділи хімії спочатку були представлені однією кафедрою хімії, з часом створювалися кафедри технологічного профілю, зокрема з хімічної технології мінеральних речовин та барвників. Серед випускових технологічних кафедр хімічного спрямування ХПІ була і кафедра технології органічних та фарбувальних речовин. У 1885 році професор Валерій Олександрович Гемеліан першим почав читати лекції з дисципліни "Хімія та технологія барвників і їх використання".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Підготовка здійснюється за такими основними напрямами: – Переробка нафти з отриманням широкого спектру товарних нафтопродуктів; – Проектування устаткування процесів переробки нафти, вугілля та газового конденсату; – Методи оцінки якості нафти, нафтопродуктів (бензину, дизельного пального), вугілля та газу; – Виробництво альтернативного палива; – Переробка нафтошламів; – Виробництво усіх видів мастил та моторних олив, присадок; – Виробництво синтез-газу; – Коксування, газифікація вугілля; – Виробництво графітових матеріалів; – Очищення та знезараження стічних вод.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Ескіз
    Документ
    Деполяризация анодного процесса SO₂ в сульфатно кислотном цикле получения водорода
    (Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2015) Тульская, Алена Геннадьевна; Сенкевич, И. В.; Дерибо, Светлана Германовна; Рой, Ирина Дмитриевна
    Обосновано проведение деполяризации анодного процесса за счет окисления SO₂. Установлена стадийность процесса деполяризации на платина, показано, что в исследуемом диапазоне потенциалов анодный процесс будет протекать на оксидно металлической поверхности. Установлено, что кинетика процесса деполяризации определяется степенью адсорбции SO₂ к поверхности анода. Каталитическая активность анодных материалов в окислении SO₂ уменьшается в ряду: Pt > RuO₂ > MoO₃ > WO₃> АУ > ПГ-50.
  • Ескіз
    Документ
    Активация пористых графитовых материалов оксидами переходных металлов
    (Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2017) Тульская, Алена Геннадьевна; Мардупенко, Алексей Александрович; Сенкевич, И. В.
  • Ескіз
    Документ
    Технологические параметры электрохимического обеззараживания воды с низким содержанием хлорида натрия
    (НТУ "ХПИ", 2006) Бровин, Александр Юрьевич; Сенкевич, И. В.; Куликова, Т. П.; Муратова, Елена Николаевна; Тульская, Алена Геннадьевна
    Розглянуто технологічні параметри процесу бездіафрагмового електролізу розведених розчинів хлориду натрію і електрохімічного знезаражування води з природним солевмістом. Встановлено вплив природи каталітично активного шару аноду, температури електролізу і концентрації хлориду на кінетику утворення активного хлору. Проаналізовано ефективність періодичного і безперервного проточного способу електролізу.
  • Ескіз
    Документ
    Испытания лабораторного электролизера получения водорода с деполяризацией анодного процесса SO₂
    (Белорусский государственный технологический университет, 2016) Тульская, Алена Геннадьевна; Байрачный, Владимир Борисович; Сенкевич, И. В.; Самойленко, С. А.
  • Ескіз
    Документ
    Новые электродные материалы в решении проблем водородной энергетики
    (НТУ "ХПИ", 2015) Тульский, Геннадий Георгиевич; Подустов, Михаил Алексеевич; Сенкевич, И. В.; Тульская, Алена Геннадьевна
    Обоснован выбор материала газодиффузионного электрода для реализации деполяризации анодного процесса при реализации сульфатнокислотного цикла производства водорода. В качестве деполяризатора использован SO₂. Газодиффузионный электрод состоит из пористой основы (графит марки ПГ-50) и покрытия из материалов, показавших каталитическую активность в окислении SO₂ активного углерода (АУ), Pt, RuO₂, MoO₃, WO₃. По каталитической активности исследованные анодные материалы можно расположить в следующий ряд Pt > RuO₂ > MoO₃ > WO₃ > АУ. Установлен синергетический эффект от использования композиции Pt + АУ, нанесенных на графитовую основу, в сравнении с индивидуальными Pt и АУ.
  • Ескіз
    Документ
    Влияние состава ОСТП на кинетику совмещенных анодных процессов
    (НТУ "ХПИ", 2011) Муратова, Елена Николаевна; Рыжкова, В. С.; Тульская, Алена Геннадьевна; Сенкевич, И. В.
    Рассмотрено влияние состава оксидного свинцового титанового покрытия на кинетику анодных процессов. Определен оптимальный состав исследуемого покрытия для электролиза сульфатных растворов. Получена зависимость скорости анодного процесса от содержания PbO₂ в композиционном анодном покрытии.