Кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7696

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fuel

Сучасна назва – кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива", попередня – "Технологія палива та вуглецевих матеріалів".

У перші роки існування ХПІ їх попередниці входили до складу хімічного відділення. Усі розділи хімії спочатку були представлені однією кафедрою хімії, з часом створювалися кафедри технологічного профілю, зокрема з хімічної технології мінеральних речовин та барвників. Серед випускових технологічних кафедр хімічного спрямування ХПІ була і кафедра технології органічних та фарбувальних речовин. У 1885 році професор Валерій Олександрович Гемеліан першим почав читати лекції з дисципліни "Хімія та технологія барвників і їх використання".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Підготовка здійснюється за такими основними напрямами: – Переробка нафти з отриманням широкого спектру товарних нафтопродуктів; – Проектування устаткування процесів переробки нафти, вугілля та газового конденсату; – Методи оцінки якості нафти, нафтопродуктів (бензину, дизельного пального), вугілля та газу; – Виробництво альтернативного палива; – Переробка нафтошламів; – Виробництво усіх видів мастил та моторних олив, присадок; – Виробництво синтез-газу; – Коксування, газифікація вугілля; – Виробництво графітових матеріалів; – Очищення та знезараження стічних вод.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Раціональне використання коксового дріб'язку
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Сагалай, Дарина Володимирівна; Мірошниченко, Денис Вікторович; Сінкевич, Ірина Валеріївна
У монографії наведено результати виконаних досліджень щодо визначення сорбційних властивостей коксового дріб’язку та оцінки можливості його використання в якості адсорбентів, а також вивчення властивостей гумінових речовин щодо використання їх для пилоподавлення мікрочастинок коксового пилу.
Використання вторинної сировини у виробництві палива
(Крок, 2023) Григоров, Андрій Борисович; Шевченко, Кирило Володимирович; Сінкевич, Ірина Валеріївна
Викладені основні питання щодо особливостей переробки вторинної полімерної сировини у компоненти моторних та котельних палив, які за своїми властивостями відповідають вимогам, прийнятим у країнах Європейського Союзу. Монографія призначена для інженерно-технічних та наукових співробітників нафтопереробної та нафтохімічної галузі України, що займаються розробкою, дослідженням та застосуванням компаундованих та альтернативних видів палива.
Вплив концентрації полімерної добавки на фізико-механічні показники концентрованої вуглеводневої фракції
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Мардупенко, Олексій Олександрович; Сінкевич, Ірина Валеріївна
Проведено дослідження захисних властивостей нафтопродуктів, отриманих із застосуванням вторинної сировини, зокрема полімеровмісного бітуму, які призначені для використання як аналогів нафтопродуктів, отриманих із класичної нафтової сировини.
Вплив тривалості електрохімічного синтезу на вихід хелатних сполук гумінових кислот з металом
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Руднєва, Катерина Євгенівна; Сінкевич, Ірина Валеріївна
Встановлено залежність утворення хелатних сполук заліза з гуміновими кислотами від тривалість електрохімічного синтезу. Показано, що зі збільшенням тривалості електрохімічного синтезу відбувається насичення екстракту гумінових кислот іонами заліза з подальшим утворенням осаду.
Антикорозійні властивості бітумів, отриманих з нафтового шламу
(Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля, 2019) Григоров, Андрій Борисович; Сінкевич, Ірина Валеріївна; Мардупенко, Олексій Олександрович
Виробництво бітумних композицій з вторинної сировини
(Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля, 2019) Мардупенко, Олексій Олександрович; Григоров, Андрій Борисович; Сінкевич, Ірина Валеріївна
Дослідження корозійного впливу на метал широкої паливної фракції, отриманої з вторинної полімерної сировини
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Григоров, Андрій Борисович; Шевченко, Кирило Володимирович; Сінкевич, Ірина Валеріївна
Наведено дослідження корозійного впливу на метал (мідну пластину) широкої паливної фракції (ШПФ) - рідкого продукту термічної деструкції вторинної сировини, виготовленої з поліетилену низького тиску (ПЄНТ) при температурах до 380°С та тиску 0,12-0,15 МПа. Визначення корозійного впливу на мідну пластину ШПФ здійснювалося у відповідності до стандарту ASTM D 130-10 при температурі 50°С впродовж 120 хвилин як для зневодненої проби ШПФ, так і у присутності 1% води. Встановлено, що мідні пластини, які перебували у ШПФ та ШПФ + 1% води при візуальній оцінці мали світло-оранжевий колір, близький до кольору вихідної пластини. Це, у свою чергу, свідчить про те, що досліджувані проби ШПФ витримали випробування, а корозійний вплив на мідну пластину можна віднести до легкого потьмяніння, клас 1.а. Також, разом з дослідженням у стандартних умовах визначався корозійний вплив на мідну пластину продуктів згоряння ШПФ при різних температурах при яких було встановлено, що в інтервалі температур 180-230°С поверхня мідної пластини набуває блідно-ліловий колір, а корозійний вплив на мідну пластину можна віднести до помірного потьмяніння, клас 2.b; при температурах 230-290° поверхня мідної пластини вже має сріблястий колір, а корозійний вплив на мідну пластину відповідає помірному потьмянінню, клас 2.d. Отже, при впливі продуктів згоряння ШПФ на мідну пластину відбувається лише киснева корозія, що зумовлена присутністю кисню у зоні розташування мідної пластини та температурою продуктів згоряння. Таким чином, було зроблено висновок про відсутність корозійно-активних елементів у ШПФ, що робить її придатною для застосування як дешевого компонента моторних, пічних та котельних палив, поліпшуючого їх експлуатаційні властивості (наприклад, зниження вмісту сірки).
Основи тонкого органічного синтезу
(ФОП Іванченко І. С., 2019) Жирнова, Світлана Вікторівна; Овсяннікова, Тетяна Олександрівна; Сінкевич, Ірина Валеріївна; Школьнікова, Тетяна Василівна; Тульська, Альона Геннадіївна
У посібнику викладено загальна методологія тонкого органічного синтезу та розглянуті області його використання на прикладах синтезу лікарських, духмяних, харчових і смакових речовин, засобів захисту рослин, барвників, матеріалів для фотографії і волокон. Для студентів усіх форм навчання спеціальності 161 "Хімічні технології та інженерія". Посібник може бути корисний для викладачів, аспірантів, працівників хімічної промисловості, а також для всіх, хто цікавиться розглянутими проблемами.
Застосування газодифузійного катоду в електрохімічному синтезі гіпохлориту натрію
(НТУ "ХПІ", 2018) Рутковська, Катерина Сергіївна; Тульський, Геннадій Георгійович; Сінкевич, Ірина Валеріївна; Артеменко, Валентина Мефодіївна
Для гальмування катодного відновлення гіпохлорит іонів при електрохімічному синтезі гіпохлориту натрію запропоновано змінити природу катодного процесу. За рахунок підводу до границі катод-електроліт кисню створюється можливість зміни природи катодного процесу з виділення водню на відновлення кисню. Зміна природи катодного процесу дозволить значно знизити різницю електродних потенціалів. Шляхом керування швидкістю подачі кисню гальмується підвід ClО⁻ до поверхні катоду. Процес електрохімічного відновлення кисню досліджено із застосуванням газодифузійного катода при електролізі водних розчинів хлориду натрію. В якості поруватого катоду використовували графіт марки ПГ-50. Графітовий електрод активували обробкою в окислювачах для створення на його поверхні шару активних сполук вуглецю, та наносили оксиди нікелю методом термічного розкладу нітрату нікелю. Газодифузійний режим створювали шляхом подачі повітря до тильної поверхні поруватого катоду. Досліджено вплив матеріалу електроду на катодні поляризаційні залежності у водному розчині NaCl на поруватому графіті та на графіті, активованому нікелем, без подачі повітря, з помірною подачею повітря та подачі повітря з надлишком. Графіт, активований оксидами нікелю, показав більшу каталітичну активність у реакції відновлення кисню. Рівноважні потенціали графітового електроду без покриття та з активуючим покриттям досліджувались у водному розчині 3 моль дм⁻³ NaCl. Одержані поляризаційні залежності на обох досліджуваних матеріалах доводять, що подача повітря в газодифузійний електрод змінює хід вольтамперної залежності. Значний зсув рівноважного потенціалу у негативний бік вказує на вплив адсорбційних процесів при формуванні подвійного електричного шару на границі електрод-електроліт. Заміна природи катодного процесу з виділення водню на відновлення кисню дозволяє збільшити вихід за струмом до 52 % і концентрацію NaClО до 27 г дм⁻³. Проаналізовано характер протікання катодного процесу відновлення кисню при зміні режиму подачі повітря. Проведений балансовий електрохімічний синтез гіпохлориту натрію протягом 10 годин довів ефективність запропонованого технічного рішення.