Кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7696

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fuel

Сучасна назва – кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива", попередня – "Технологія палива та вуглецевих матеріалів".

У перші роки існування ХПІ їх попередниці входили до складу хімічного відділення. Усі розділи хімії спочатку були представлені однією кафедрою хімії, з часом створювалися кафедри технологічного профілю, зокрема з хімічної технології мінеральних речовин та барвників. Серед випускових технологічних кафедр хімічного спрямування ХПІ була і кафедра технології органічних та фарбувальних речовин. У 1885 році професор Валерій Олександрович Гемеліан першим почав читати лекції з дисципліни "Хімія та технологія барвників і їх використання".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Підготовка здійснюється за такими основними напрямами: – Переробка нафти з отриманням широкого спектру товарних нафтопродуктів; – Проектування устаткування процесів переробки нафти, вугілля та газового конденсату; – Методи оцінки якості нафти, нафтопродуктів (бензину, дизельного пального), вугілля та газу; – Виробництво альтернативного палива; – Переробка нафтошламів; – Виробництво усіх видів мастил та моторних олив, присадок; – Виробництво синтез-газу; – Коксування, газифікація вугілля; – Виробництво графітових матеріалів; – Очищення та знезараження стічних вод.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб отримання генераторного газу
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2019) Карножицький, Павло Володимирович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Білець, Дар'я Юрiївна; Богоявленська, Олена Володимирівна; Григор'єв, Георгiй Анатолiйович
    Спосіб отримання генераторного газу включає низькотемператyрну газифікацію суміші відходів коксохімічних виробництв з твердим носієм при температурі 400-500 C⁰ i наступну електроконверсію парогазової суміші.
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб отримання волокнистих напівфабрикатів
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2019) Мірошниченко, Денис Вікторович; Назаров, Валерій Миколайович; Богоявленська, Олена Володимирівна; Григор’єв, Георгiй Анатолiйович; Скрипник, Євген Олексійович; Каплун, Яна Володимирівна
    Спосiб отримання волокнистих напівфабрикатів включає просочення подрібненої целюлозовмiсної рослинної сировини переважно злакових культур органічним розчинником, витримку при температурі 170-198 С⁰ в цьому розчиннику протягом 0,5-3 годин, відділення продукту від варильного розчину на центрифузі, промивку гарячою водою i сушіння. Просочення i варіння сировини ведуть у розчиннику загальної формули R-СН (ОН) -СН₂ОН, де R - це Н, СН₃.
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб отримання волокнистих напівфабрикатів
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2019) Мірошниченко, Денис Вікторович; Назаров, Валерій Миколайович; Богоявленська, Олена Володимирівна; Скрипник, Євген Олексійович; Каплун, Яна Володимирівна
    Спосіб отримання волокнистих напівфабрикатiв включає просочення подрібненої целюлозовмісної рослинної сировини переважно злакових культур органiчним розчинником, витримку при температурi ,153-199 C⁰ в цьому розчиннику протягом 0,5-3,0 годин, відділення продукту вiд варильного розчину на центрифузі, промивку гарячою водою i сушіння. Просочення i варіння сировини ведуть у розчиннику загальної формули R₁-CON(R₂)₂, де R₁ - це: Н; СНз, а R₂- СН₃; С₂Н₅.
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб отримання бітумної полімервмісної композиції
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2019) Григоров, Андрій Борисович; Мардупенко, Олексій Олександрович
    Спосіб отримання бітумної полімервмісної композиції включає попереднє нагрівання нафтових відходів до температури 360 °C, з отриманням світлих фракцій і залишку. Для формування кінцевого продукту у цей залишок, прогрітий до температури 150-170 °C, при ретельному перемішуванні вводять 1,0-25,0 % (мас.) попередньо подрібнені до розміру 2×2 мм вторинні полімерні матеріали.
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб визначення сумісності змащувальних олив
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2019) Григоров, Андрій Борисович; Мардупенко, Олексій Олександрович; Сінкевич, Ірина Валеріївна
    Спосіб визначення сумісності змащувальних олив з присадками, який включає компонування лабораторних сумішей олив у об'ємному співвідношенні 1:1 з подальшим окисленням цих сумішей при високих температурах та порівнянням значень показників якості суміші до та після окислення, який відрізняється тим, що окислення суміші здійснюється у об'ємі завдяки пропусканню крізь нього значної кількості повітря з утворенням аерації суміші в присутності каталізатора, з подальшим визначенням сумісності олив по графіку.
  • Ескіз
    Документ
    Трансформатор потенційної енергії потоку у теплову енергію
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2009) Фик, Ілля Михайлович; Собчук, Михайло Петрович; Фик, Михайло Ілліч
    1. Трансформатор потенційної енергії потоку у теплову енергію, що містить нагрівальні елементи та теплообмінник, причому теплообмінник має патрубок виходу підігрітого газу, який відрізняється тим, що він додатково містить другий теплообмінник, який має патрубки входу та виходу, при цьому патрубок виходу першого теплообмінника з'єднується зі входом другого теплообмінника, а другий теплообмінник виконаний у вигляді труби U-подібної форми і розташований нижче поверхні землі, причому нижча частина теплообмінника розташована у місці знаходження ґрунтових вод. 2. Трансформатор за п. 1, який відрізняється тим, що другий теплообмінник оснащений тепловими трубками, які розташовані на його зовнішній поверхні у місці знаходження ґрунтових вод, та заповнений кульками до рівня ґрунтових вод. 3. Трансформатор за пп. 1 та 2, який відрізняється тим, що навколо другого теплообмінника розташовані обсадні кільця.