Кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7696

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fuel

Сучасна назва – кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива", попередня – "Технологія палива та вуглецевих матеріалів".

У перші роки існування ХПІ їх попередниці входили до складу хімічного відділення. Усі розділи хімії спочатку були представлені однією кафедрою хімії, з часом створювалися кафедри технологічного профілю, зокрема з хімічної технології мінеральних речовин та барвників. Серед випускових технологічних кафедр хімічного спрямування ХПІ була і кафедра технології органічних та фарбувальних речовин. У 1885 році професор Валерій Олександрович Гемеліан першим почав читати лекції з дисципліни "Хімія та технологія барвників і їх використання".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Підготовка здійснюється за такими основними напрямами: – Переробка нафти з отриманням широкого спектру товарних нафтопродуктів; – Проектування устаткування процесів переробки нафти, вугілля та газового конденсату; – Методи оцінки якості нафти, нафтопродуктів (бензину, дизельного пального), вугілля та газу; – Виробництво альтернативного палива; – Переробка нафтошламів; – Виробництво усіх видів мастил та моторних олив, присадок; – Виробництво синтез-газу; – Коксування, газифікація вугілля; – Виробництво графітових матеріалів; – Очищення та знезараження стічних вод.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

Спосіб отримання бітумної полімервмісної композиції
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2019) Григоров, Андрій Борисович; Мардупенко, Олексій Олександрович
Спосіб отримання бітумної полімервмісної композиції включає попереднє нагрівання нафтових відходів до температури 360 °C, з отриманням світлих фракцій і залишку. Для формування кінцевого продукту у цей залишок, прогрітий до температури 150-170 °C, при ретельному перемішуванні вводять 1,0-25,0 % (мас.) попередньо подрібнені до розміру 2×2 мм вторинні полімерні матеріали.
Спосіб визначення сумісності змащувальних олив
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2019) Григоров, Андрій Борисович; Мардупенко, Олексій Олександрович; Сінкевич, Ірина Валеріївна
Спосіб визначення сумісності змащувальних олив з присадками, який включає компонування лабораторних сумішей олив у об'ємному співвідношенні 1:1 з подальшим окисленням цих сумішей при високих температурах та порівнянням значень показників якості суміші до та після окислення, який відрізняється тим, що окислення суміші здійснюється у об'ємі завдяки пропусканню крізь нього значної кількості повітря з утворенням аерації суміші в присутності каталізатора, з подальшим визначенням сумісності олив по графіку.
Трансформатор потенційної енергії потоку у теплову енергію
(ДП "Український інститут промислової власності", 2010) Фик, Ілля Михайлович; Клюк, Богдан Олексійович; Фик, Михайло Ілліч
1. Трансформатор потенційної енергії потоку у теплову енергію, що містить нагрівальні елементи, який відрізняється тим, що він додатково містить вихрову трубу, яка має конфузор, патрубки виходу гарячого та холодного потоків газу і теплообмінник, при цьому нагрівальні елементи виконані у вигляді магнітних роликів та магнітної котушки, які утворюють магнітне гальмо, причому магнітні ролики розташовані усередині вихрової труби, а магнітні котушки встановлені на зовнішній поверхні труби, патрубки вихрової труби трубопроводами з'єднані з теплообмінником, а теплообмінник має патрубок виходу підігрітого газу. 2. Трансформатор за п. 1, який відрізняється тим, що у конфузорі встановлюють ребра, що завихрюють потік газу, а патрубок теплообмінника має ребра, які спрямляють потік газу.
Трансформатор потенційної енергії потоку у теплову енергію
(ДП "Український інститут промислової власності", 2009) Фик, Ілля Михайлович; Собчук, Михайло Петрович; Фик, Михайло Ілліч
1. Трансформатор потенційної енергії потоку у теплову енергію, що містить нагрівальні елементи та теплообмінник, причому теплообмінник має патрубок виходу підігрітого газу, який відрізняється тим, що він додатково містить другий теплообмінник, який має патрубки входу та виходу, при цьому патрубок виходу першого теплообмінника з'єднується зі входом другого теплообмінника, а другий теплообмінник виконаний у вигляді труби U-подібної форми і розташований нижче поверхні землі, причому нижча частина теплообмінника розташована у місці знаходження ґрунтових вод. 2. Трансформатор за п. 1, який відрізняється тим, що другий теплообмінник оснащений тепловими трубками, які розташовані на його зовнішній поверхні у місці знаходження ґрунтових вод, та заповнений кульками до рівня ґрунтових вод. 3. Трансформатор за пп. 1 та 2, який відрізняється тим, що навколо другого теплообмінника розташовані обсадні кільця.
Змащувальна композиція
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2018) Григоров, Андрій Борисович
Змащувальна композиція містить відпрацьовану моторну оливу та подрібнений поліетилен великого або низького тиску у кількості 3-8 % (мас.), або суміш поліетилену великого або низького тиску у співвідношенні 1:2.
Спосіб визначення адгезійних властивостей пластичних мастил
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2019) Григоров, Андрій Борисович; Тульська, Альона Геннадіївна
Спосіб визначення адгезійних властивостей пластичних мастил включає визначення швидкості обертання, при якій на металевій поверхні спостерігають сповзання шару пластичного мастила певної товщини. Додатково проводять визначення температури пластичного мастила, при якій здійснюють випробування та враховують розташування зразка до осі обертання.
Консерваційне пластичне мастило
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2019) Григоров, Андрій Борисович
Консерваційне пластичне мастило, отримане на базі поліетиленових відходів складається з фракцій з температурами кипіння вище 320 °C, отриманими шляхом термічної деструкції попередньо подрібненого поліетилену високого або низького тиску, або їх суміші, у які додають 0,1-0,5 % (мас.) антиоксиданту та 0,1-1,5 % антикорозійної присадки.
Склад газодифузійного анода
(ДП "Український інститут промислової власності", 2015) Байрачний, Володимир Борисович; Байрачний, Борис Іванович; Тульська, Альона Геннадіївна; Сінкевич, Ірина Валеріївна
Склад газодифузійного анода містить у собі основу з поруватого графіту з нанесеним каталітично активним шаром. До складу каталітично активного шару введено суміш активованого вугілля та оксиду металу. Як метал використовуються Ru, Mo, W.