Кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7696

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fuel

Сучасна назва – кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива", попередня – "Технологія палива та вуглецевих матеріалів".

У перші роки існування ХПІ їх попередниці входили до складу хімічного відділення. Усі розділи хімії спочатку були представлені однією кафедрою хімії, з часом створювалися кафедри технологічного профілю, зокрема з хімічної технології мінеральних речовин та барвників. Серед випускових технологічних кафедр хімічного спрямування ХПІ була і кафедра технології органічних та фарбувальних речовин. У 1885 році професор Валерій Олександрович Гемеліан першим почав читати лекції з дисципліни "Хімія та технологія барвників і їх використання".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Підготовка здійснюється за такими основними напрямами: – Переробка нафти з отриманням широкого спектру товарних нафтопродуктів; – Проектування устаткування процесів переробки нафти, вугілля та газового конденсату; – Методи оцінки якості нафти, нафтопродуктів (бензину, дизельного пального), вугілля та газу; – Виробництво альтернативного палива; – Переробка нафтошламів; – Виробництво усіх видів мастил та моторних олив, присадок; – Виробництво синтез-газу; – Коксування, газифікація вугілля; – Виробництво графітових матеріалів; – Очищення та знезараження стічних вод.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 147
  • Ескіз
    Документ
    Технологічна переробка полімерних відходів у рідкі палива або їх компоненти
    (Державний біотехнологічний університет, 2024) Шевченко, К. В.; Григоров, Андрій Борисович
  • Ескіз
    Документ
    Ресорбція Ni²⁺, Cd²⁺, Mn²⁺ з системи гумат-метал
    (Vasyl' Stus Donetsk National University, 2022) Руднєва, Катерина Євгенівна; Карножицький, Павло Володимирович
  • Ескіз
    Документ
    Родовища та показники якості бурого вугілля України
    (ТОВ "Гнозіс", 2024) Мірошниченко, Денис Вікторович; Пиш'єв, Сергій Вікторович; Лисенко, Людмила Анатоліївна
    On the territory of Ukraine, brown coal deposits are associated with various types of geological structures: Ukrainian crystalline shield (Dnieper Basin); Dnipro-Donetsk depression; Volyn-Podilsky plate (Prydniester coalfield); depressions (Prykarpatska and Zakarpatska coal-bearing areas); depressions in Neogene sediments (NizhnyDniester area); a number of coal deposits are found in the mountainous part of the Crimea. The lignite deposits of the western regions of Ukraine are characterized by coal bearing, which is confined to Neogene deposits. There are three coal-bearing areas in this territory: Transnistria, Prykarpatska and Transcarpathia. Layers of lignite in these areas are thin, rarely reaching 1–2 meters. The resources of the area are classified as unpromising, only the Ilnytsk deposit in Transcarpathia is developed by industry [3]. As of January 1, 2021, the number of deposits in Ukraine is 80, of which 3 are being developed. The balance reserves of lignite in Ukraine are: – categories A+B+C1 – 2593359.00 thousand tons; – category C2 – 299,181.00 thousand tons. Тhe largest deposits of brown coal of categories A+B+C1 in Ukraine are located in Dnipropetrovsk (1320,644,00 thousand tons), Kirovohrad (750,833,00 thousand tons), and Kharkiv (389,985,00 thousand tons) regions. Some quality indicators were calculated according to the formulas given in the periodical scientific literature and based on our own analyzes of lignite. Lignite reserves of Ukraine were estimated using Ukrainian and international lignite classifications. Data on reserves and indicators of the quality of lignite of Ukraine were taken from the website of the State Scientific and Production Enterprise «State Geological Information Fund of Ukraine». Among the existing classifications, the most suitable for the distribution of lignite of Ukraine is the International code system of lignite, which is regulated in ISO 2950:1974 «Brown coal and lignites – Classification by types on the basis of total moisture content and tar yield».
  • Ескіз
    Документ
    Використання надлишкового циркулюючого газу установок сухого гасіння коксу як альтернативного палива
    (ТОВ "Гнозіс", 2024) Когтін, Артем Анатолійович; Мірошниченко, Денис Вікторович
    Solutions proposed in the article relate to the use of alternative fuel (excess circulating gas from coke dry cooling plants) to obtain thermal and electrical energy at coke oven and by-product plants by using the excess chemical heat of this gas.
  • Ескіз
    Документ
    Раціональне використання коксового дріб'язку
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Сагалай, Дарина Володимирівна; Мірошниченко, Денис Вікторович; Сінкевич, Ірина Валеріївна
    У монографії наведено результати виконаних досліджень щодо визначення сорбційних властивостей коксового дріб’язку та оцінки можливості його використання в якості адсорбентів, а також вивчення властивостей гумінових речовин щодо використання їх для пилоподавлення мікрочастинок коксового пилу.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження гідродинамічних параметрів роторних кавітаторів при обробці нафтових сумішей
    (Національний університет цивільного захисту України, 2023) Лаврова, Інна Олегівна; Копилов, Сергій Олександрович; Владимиренко, Владислава Віталіївна
  • Ескіз
    Документ
    Поліфункціональні присадки до паливно-мастильних матеріалів
    (ДП "Український державний науково-дослідний вуглехімічний інститут (УХІН)", 2021) Троценко, О. В.; Григоров, Андрій Борисович; Назаров, В. М.; Жарова, О. В.
    В статті розглянуто можливість підвищення рівня експлуатаційних властивостей паливномастильних матеріалів за рахунок використання поліфункціональних присадок. Враховуючи вартість присадок, умови їх застосування та широкий спектр властивостей, які вони надають паливно-мастильним матеріалам, цей шлях на сьогоднішній день можна вважати найбільш перспективним у порівнянні з закупівлею якісної нафтової сировини та тотальним переоснащенням існуючого виробництва. Запропоновано класифікувати поліфункціональні присадки до паливно-мастильних матеріалів за властивостями, які вони проявляють, та ступенем цих властивостей. Така класифікація дозволяє здійснювати підбір збалансованого пакету присадок до паливно-мастильних матеріалів, збільшувати обсяги їх виробництва (в середньому пакет присадок складає біля 10 % за масою) та знизити собівартість товарного продукту. Для контролю та упорядкування обігу паливно-мастильних матеріалів, а також з метою запобігання їх фальсифікації (особливо при виробництві брендованих сортів паливномастильних матеріалів преміум класу), запропоновано використовувати барвники, котрі, завдяки їх властивостям, можна розглядати як поліфункціональні присадки / компоненти. Серед усіх речовин, на базі яких наразі виробляються промислові барвники широкого призначення, найперспективнішими є азобарвники. Це пов’язано, насамперед, з широким спектром властивостей, котрі проявляють ці речовини: антиокиснювальні, біоцидні, миючо-диспергуючі, захисні, протизносні. Спираючись на проведений аналіз інформації, що присвячена використанню барвників у паливно-мастильних матеріалах, є можливим розширення існуючої гами барвників за рахунок використання діазосполук, які мають стійкий колір, що він у залежності від структури сполуки коливається від жовтого до пурпурово-червоного. У статті показано, що завдяки здатності надавати колір та проявляти інші корисні властивості, притаманні азосполукам, ці речовини можна розглядати як перспективні з точки зору використання в якості поліфункціональних присадок при виробництві паливно-мастильних матеріалів.
  • Ескіз
    Документ
    Використання опалого листя у виробництві паливних брикетів
    (ДП "Український державний науково-дослідний вуглехімічний інститут (УХІН)", 2021) Григоров, Андрій Борисович; Токарев, М. О.; Поліщук, М. Ю.; Жарова, О. В.
    У статті розглянуто можливість отримання паливних брикетів – альтернативного біопалива на основі опалого листя (використовувалися такі породи дерев як дуб і кльон) та крохмалю. Останній застосовувався як зв’язуючий матеріал. Використання 10-30 % за масою крохмалю дозволило виготовляти брикети на гвинтовому пресі під тиском до 15 МПа. Процес отримання паливних брикетів з опалого листя та крохмалю включав у себе наступні послідовні стадії: збір сировини, її підготування та усереднення, перемішування, пресування та сушка. Отримувані брикети досліджували з точки зору придатності до застосування. На стадії дослідження спершу оцінювався зовнішній вигляд отриманих брикетів, а далі визначалася їх щільність (ρ, кг/м3), міцність (Р, МПа), робоча теплота згоряння (Q, МДж/кг) та визначалися оптимальні умови зберігання. Оцінювання зовнішнього вигляду показало, що правильну геометричну форму мали ті брикети, в яких масовий вміст крохмалю знаходився в інтервалі 20-25 % від маси листя. Встановлено, що максимальне значення щільності брикету (580 кг/м3) та міцності на стискання (4,8 МПа) спостерігається у тих паливних брикетах, в яких містилося 25 % крохмалю (за масою). Тобто цю концентрацію можна вважати оптимальною для даної технології виробництва паливних брикетів. При цьому, зі збільшенням вмісту крохмалю у паливному брикеті відбувалося і збільшення його робочої теплоти згоряння, яка при вмісті крохмалю на рівні 25 % за масою складала 17,8 МДж/кг. Встановлено, що вплив температури (зберігання при 80 °С продовж 6-ти год.) або перепадів температури (від -10 до 25-30 °С) практично не впливають на зовнішній вигляд і властивості паливних брикетів, отриманих з опалого листя. А перебування брикету у вологому середовищі, навпаки, призводить до його набухання, та, внаслідок цього, до погіршення споживацьких властивостей.
  • Ескіз
    Документ
    Визначення полімерної сировини для виробництва моторних палив
    (Житомирський державний університет ім. Івана Франка, 2022) Чернявський, Андрій Володимирович; Григоров, Андрій Борисович
  • Ескіз
    Документ
    Dielectric Control of Motor Fuel Compounding Plants
    (2022) Sater, Nabil Abdel; Grigorov, Andrey; Neustroieva, Gelena; Bondarenko, Oleksandr; Matukhno, Vasyl; Vavreniuk, Sergii
    The article proposes the use of operational dielectric control system to increase the efficiency of operation of automatic compounding of motor fuels. These plants are used at oil refining enterprises in Ukraine and are an integral part of the technological chain of the commercial fuels production. It is established that all the main components and additives used for the production of commercial gasoline brands A-92, A-95 and A-98 have higher values (εmix) than straight run base gasoline. And this, in turn, can be used for operational control of the gasoline compounding process. This control can be carried out on the basis of the information received from capacitive sensors which are located in pipelines of the main material streams. Moreover, the control is carried out on the content of components (X, %) or on the value of the octane number (ON, point) of the mixture on the basis of experimentally obtained dependences 𝜀𝜀mix=𝑓𝑓(𝑋𝑋) and ОN=𝑓𝑓(𝜀𝜀mix).