Кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7696

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fuel

Сучасна назва – кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива", попередня – "Технологія палива та вуглецевих матеріалів".

У перші роки існування ХПІ їх попередниці входили до складу хімічного відділення. Усі розділи хімії спочатку були представлені однією кафедрою хімії, з часом створювалися кафедри технологічного профілю, зокрема з хімічної технології мінеральних речовин та барвників. Серед випускових технологічних кафедр хімічного спрямування ХПІ була і кафедра технології органічних та фарбувальних речовин. У 1885 році професор Валерій Олександрович Гемеліан першим почав читати лекції з дисципліни "Хімія та технологія барвників і їх використання".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Підготовка здійснюється за такими основними напрямами: – Переробка нафти з отриманням широкого спектру товарних нафтопродуктів; – Проектування устаткування процесів переробки нафти, вугілля та газового конденсату; – Методи оцінки якості нафти, нафтопродуктів (бензину, дизельного пального), вугілля та газу; – Виробництво альтернативного палива; – Переробка нафтошламів; – Виробництво усіх видів мастил та моторних олив, присадок; – Виробництво синтез-газу; – Коксування, газифікація вугілля; – Виробництво графітових матеріалів; – Очищення та знезараження стічних вод.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 11

Study of Hybrid Modification with Humic Acids of Environmentally Safe Biodegradable Hydrogel Films Based on Hydroxypropyl Methylcellulose
(MDPI, 2023) Miroshnichenko, Denis; Lebedeva, Katerina; Cherkashina, Anna; Lebedev, Vladimir; Tsereniuk, Oleksandr; Krygina, Natalia
The possibility of increasing the complexity of the operational properties of environmentally safe biodegradable polymer hydrogel materials based on hydroxypropyl methylcellulose due to modification by humic acids from lignite is considered. As a result of this research, environmentally safe hybrid hydrogel films with antibacterial properties were received. In the framework of physicochemical studies, it was determined by IR spectroscopy that hydroxypropyl methylcellulose modified with humic acids hybridmaterials are received by the mechanism of matrix synthesis, which is accompanied by hydroxypropyl methylcellulose crosslinking through multipoint interaction with the carboxyl group of humic acids. Regularities in terms of changes in water absorption, gelation time, and mold emergence time regarding the environmentally safe biodegradable polymer hydrogel materials based on hydroxypropyl methylcellulose depending on the humic acid content were revealed. It was established that the optimal humic acid content in environmentally safe biodegradable hydrogel films with bactericidal properties based on hydroxypropyl methylcellulose is 15% by mass. It was also established that the hybrid modification of hydroxypropyl methylcellulose with humic acids allows them to preserve their biodegradation properties while giving them antibacterial properties. The environmentally safe biodegradable hydrogel films with bactericidal properties based on hydroxypropyl methylcellulose and humic acids are superior in their operational characteristics to known similar biodegradable hydrogel films based on natural biopolymers.
Study of lignite humic acids hybrid modification technology of biodegradable films based on polyvinyl alcohol
(РС Теshnology сentеr, 2023) Lebedev, Vladimir Vladimirovich; Miroshnichenko, Denis Viktorovich; Tykhomyrova, Tetyana Sergiivna
Object of article study is lignite humic acids hybrid modification technology of biodegradable films based on polyvinyl alcohol. The possibility of increasing the strength and operational properties of biodegradable polymeric materials based on polyvinyl alcohol by using its modification with the different types of humic acids from lignite is considered. Lignite humic acids hybrid modification films with antibacterial properties were obtained. The twostage technology of lignite humic acids hybrid modification of biodegradable films based on polyvinyl alcohol was formalized. At the first stage of lignite humic acids hybrid modification technologies for hybrid-modified biodegradable materials production, lignite humic acids are received. At the second stage, hybrid modification of lignite humic acids (that are part of biodegradable polyvinyl alcohol films), which are received by watering from a solution, takes place. It has been conducted a study on determining the effect of lignite humic acids hybrid modification on the most important operational properties of biodegradable film based on polyvinyl alcohol, i. e., tensile strength, relative elongation at break and time of mold appearance. Changes in tensile strength, relative elongation at break and time of mold appearance for the lignite humic acids hybrid modified biodegradable polymeric materials based on polyvinyl alcohol were revealed depending on the content of the different types of lignite humic acids. It was also shown that the lignite humic acids hybrid modification of polyvinyl alcohol with the different types of humic acids allows preserving the biodegradability of the films along with imparting the antibacterial properties. The developed lignite humic acids hybrid modified biodegradable polyvinyl alcohol films with antibacterial properties, in terms of their operational characteristics, are superior to the known similar bio degradable films based on natural biopolymers.
Розробка гібридних полімерних нанокомпозитних матеріалів на основі функціональної гібридної модифікації полілактиду гуміновими речовинами
(Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», 2023) Сагалай, Дарина Володимирівна; Мірошниченко, Денис Вікторович; Лебедєв, Володимир Володимирович
В даній роботі розроблені та дослідженні гібридні біодеградабельні нанокомпозитні матеріали на основі біополімеру полілактиду та гумінових речовин. Було досліджено процеси екстракції гумінових речовин з бурого вугілля за чотирма різними способами, встановлено, що для екстрагованих нанодисперсних часток гумінових речовин розмір становить від 52 до 380 нм. Встановлено, що наявність функціональних груп визначає здатність гумінових речовин виступати гібридним модифікатором по відношенню до полілактиду за рахунок конфірмаційних змін його вторинної структури та диполь-дипольної взаємодії у вигляді водневого зв’язку.
Гумінові речовини: отримання, використання
(Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», 2023) Лисенко, Людмила Анатоліївна; Мірошниченко, Денис Вікторович; Богоявленська, Олена Володимирівна
Проведено оцінку запасів, перспектив та напрямків використання бурого вугілля. Розглянуто речовинний склад бурого вугілля. Наведено молекулярну структуру гумінових кислот, розглянуто традиційну технологію їх отримання та інноваційну технологію «холодного синтезу». Наведено лабораторну методику отримання гумінових кислот.
Дослідження хімічно-фізичних особливостей похідних бурого вугілля для оцінки потенціалу їх гібридної функціональності
(Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», 2023) Лебедєв, Володимир Володимирович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Савченко, Дмитро Олександрович; Литвиненко, Євгенія Ігорівна
В даному досліджені проведено аналіз бурого вугілля та його похідних у вигляді гумінових кислот в аспекті їх використання для гібридної модифікації різнофункціональних матеріалів. Тематика дослідження пов’язана з неенергетичним та непаливним напрямом використання копалин вугілля, який відноситься до найбільш перспективних напрямів промисловості, яка дозволяє отримувати товарну продукцію, що користується підвищеним попитом, вартість якої значно перевищує вартість вихідної сировини. В рамках проведених якісних, кількісних та спектроскопічних аналізів гумінових кислот різних типів бурого вугілля доведено, що за рахунок наявністю великої кількості різних функціональних груп в їх складі, таки гумінові похідні бурого вугілля мають значну гібридну функціональність. Показано, що серед найбільш характерних функціональних груп гумінових кислот бурого вугілля є фенольні гідроксильні −OH групи, карбоксильні COO–, NH₂ деформаційні групи, фенольні та аліфатичні CO групи. За рахунок наявність такої кількості різних функціональних груп визначає здатність гумінових кислот бурого вугілля виступати гібридним модифікатором по відношенню до широкого кола речовин за рахунок таких механізмів: хімічної взаємодії, диполь-дипольної взаємодії у вигляді систем водневих зв’язків, конфірмаційних змін структури різних матеріалів та речовин.
Забруднення ґрунтового покриву та його відновлення за шляхом сумісного застосування ГК та заходів з фіто рекультивації
(Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», 2023) Карножицький, Павло Павлович
Проаналізовано актуальні проблеми забруднення ґрунтового покриву в Україні та країнах ЄС. Наведено можливі способи його очистки й відновлення. Запропоновано використання гумінових кислот у поєднанні з фітомеліоративними заходами як перспективного й ефективного методу очистки ґрунтів від низькі забруднювачів.
Вплив тривалості електрохімічного синтезу на вихід хелатних сполук гумінових кислот з металом
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Руднєва, Катерина Євгенівна; Сінкевич, Ірина Валеріївна
Встановлено залежність утворення хелатних сполук заліза з гуміновими кислотами від тривалість електрохімічного синтезу. Показано, що зі збільшенням тривалості електрохімічного синтезу відбувається насичення екстракту гумінових кислот іонами заліза з подальшим утворенням осаду.
Олександрійське буре вугілля як джерело гумінових речовин
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Сініцина, Анастасія Олександрівна; Карножицький, Павло Володимирович
Визначено ефективність використання бурого вугілля Олександрійського родовища для отримання гумінових речовин. Досліджено та порівняно елементний склад та ІЧ-спектри бурого вугілля різного походження та вихід гумінових кислот з них. Визначено ефективність використання гумінових речовин отриманих з бурого вугілля Олександрійського родовища при зв’язуванні іонів важких металів із застосуванням методу комплексоутворювання – ультрафільтрація. Визначено продуктивність проходження розчину гумінових речовин з іонами Cu²⁺, Pb²⁺, Cd²⁺, Hg²⁺, Zn²⁺, Co²⁺ через мембрани. Розраховано коефіцієнт затримки іонів металів, який залежить від концентрації гумінових речовин та їх походження. Проведені дослідження дозволяють стверджувати, що застосування методу ультрафільтрація-комплексоутворення з використанням комплексоутворювачів на снові гумінових речовин бурого вугілля Олександрійського родовища, дозволяє значно підвищити ступінь очищення водних розчинів від іонів важких металів. Дані дослідження є актуальними і вносять новизну в галузь застосування бурого вугілля.
Дослідження гумінових кислот та речовин, як гібридних модифікаторів полімерів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Лебедєв, Володимир Володимирович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Савченко, Дмитро Олександрович; Білець, Дар'я Юріївна; Мисяк, Всеволод Романович; Вінник, Андрій Михайлович; Реука, Юрій Вікторович; М'ягкохліб, Ілля Іванович
В роботі проведені дослідження гумінових кислот та речовин, як гібридних модифікаторів полімерів. Методом ІЧ-аналіз було проведені дослідження для визначення найбільш характерних функціональних груп в гумінових кислотах, одержаних з бурого вугілля. Серед найбільш характерних спектральних смуг гумінових кислот варто відмітити: фенольні −OH гідроксильні групи при 3380-3400 см⁻¹, аліфатичні смуги C–H при 2920-2940 см⁻¹, симетричні νCOO– карбоксильні та νCO (фенольні), νOH (аліфатичні) при 1100 см⁻¹. Встановлено, що саме наявність саме цих функціональних груп зумовлюють здатність гумінових кислот виконувати роль гібридного модифікатора по відношенню до полімерів.
Дослідження умов отримання толуольного екстракту та гумінових кислот з бурого вугілля
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Бєлов, Олександр Павлович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Білець, Дар'я Юріївна
У роботі представлені результати дослідження щодо впливу умов (маса наважки, умови екстракції, об’єм та концентрація реагентів тощо) отримання толуольного екстракту та гумінових кислот на їх вихід та показники якості.

Кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива"

Переглянути

Фільтри

Налаштування

Сортувати за

Результатів на сторінку

Результати пошуку