Кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7696

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fuel

Сучасна назва – кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива", попередня – "Технологія палива та вуглецевих матеріалів".

У перші роки існування ХПІ їх попередниці входили до складу хімічного відділення. Усі розділи хімії спочатку були представлені однією кафедрою хімії, з часом створювалися кафедри технологічного профілю, зокрема з хімічної технології мінеральних речовин та барвників. Серед випускових технологічних кафедр хімічного спрямування ХПІ була і кафедра технології органічних та фарбувальних речовин. У 1885 році професор Валерій Олександрович Гемеліан першим почав читати лекції з дисципліни "Хімія та технологія барвників і їх використання".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Підготовка здійснюється за такими основними напрямами: – Переробка нафти з отриманням широкого спектру товарних нафтопродуктів; – Проектування устаткування процесів переробки нафти, вугілля та газового конденсату; – Методи оцінки якості нафти, нафтопродуктів (бензину, дизельного пального), вугілля та газу; – Виробництво альтернативного палива; – Переробка нафтошламів; – Виробництво усіх видів мастил та моторних олив, присадок; – Виробництво синтез-газу; – Коксування, газифікація вугілля; – Виробництво графітових матеріалів; – Очищення та знезараження стічних вод.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Фільтри

20181

Налаштування

DOI: search.filters.doi.doi.org/10.15587/1729-4061.2018.121667Ключове слово: search.filters.subject.electrohydraulic analogy

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Theoretical and applied aspects of using a thermal pump effect in gas pipeline systems
    (Технологический центр, 2018) Fyk, M. I.; Fyk, I.; Biletskyi, V. S.; Oliynyk, Max; Kovalchuk, Yulia; Hnieushev, Volodymyr; Shapchenko, Yevhen
    Based on the classical method for calculating parameters of gas pipelines using electrohydraulic analogy, a mathematical model of the object, the process of gas transmission in an industrial pipeline, has been developed. The study subject was the change of gas temperature after its passing through a throttling device which brings about thermal pump effect in the receiving strand of the gas pipeline. It was proposed to use gas-dynamic thermal pumps to minimize the risk of plug and hydrate formation in the gas pipeline of Kharkivtransgaz Co. It was shown that the change of the ground body temperature by ±10 °C in the 20 km long gas transmission section of the multi-strand pipeline system causes a change of gas pressure by 5−15 %. A theoretical-empirical formula for determining the Joule-Thomson coefficient was derived which allows one to estimate the thermal pump effect on the energy and thermobaric parameters of nonstationary gas transmission processes. It was determined that the integral coefficient of performance (COP) for the network system of multi-strand pipelines including gas-dynamic thermal pumps varies within the range of 1.00‒1.09 depending on the ambient temperature (0−20 °C). The principles of constructing the topology of the diagram of the gas pipeline with bridges and branches which, due to the use of the thermal pump effect, ensures a minimal risk of plugging and hydration consist in activation and regulation of the energy-transforming and heat exchange processes in the sections of the network system. This is achieved by introduction of additional throttling devices in front of the bridges and branches of the pipeline and by checking for proximity and bordering with critical temperatures of plug and hydrate formation.