Кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7696

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fuel

Сучасна назва – кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива", попередня – "Технологія палива та вуглецевих матеріалів".

У перші роки існування ХПІ їх попередниці входили до складу хімічного відділення. Усі розділи хімії спочатку були представлені однією кафедрою хімії, з часом створювалися кафедри технологічного профілю, зокрема з хімічної технології мінеральних речовин та барвників. Серед випускових технологічних кафедр хімічного спрямування ХПІ була і кафедра технології органічних та фарбувальних речовин. У 1885 році професор Валерій Олександрович Гемеліан першим почав читати лекції з дисципліни "Хімія та технологія барвників і їх використання".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Підготовка здійснюється за такими основними напрямами: – Переробка нафти з отриманням широкого спектру товарних нафтопродуктів; – Проектування устаткування процесів переробки нафти, вугілля та газового конденсату; – Методи оцінки якості нафти, нафтопродуктів (бензину, дизельного пального), вугілля та газу; – Виробництво альтернативного палива; – Переробка нафтошламів; – Виробництво усіх видів мастил та моторних олив, присадок; – Виробництво синтез-газу; – Коксування, газифікація вугілля; – Виробництво графітових матеріалів; – Очищення та знезараження стічних вод.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Получение пластичных смазок путем термической деструкции отработанных масел
    (ГП "УкрНТЦ "Энергосталь", 2019) Григоров, Андрей Борисович
    Установлено, что в результате переработки отработанных моторных масел методом термической деструкции образуется выкипающая при температуре выше 360 °С фракция, которую можно использовать при производстве пластичных смазок. Изготовлены две фракции – из отработанного масла на минеральной основе SAE 15W-40 (API SF/CD) и из синтетического отработанного масла SAE 5W-30 (API SM/CF). Определено, что первая из них имеет более высокое значение эффективной динамической вязкости, чем вторая. Получены зависимости между эффективной динамической вязкостью пластичной смазки и концентрацией загустителя – измельченных отходов полиэтилена низкого давления (ПНД) и полипропилена (ПП). Они показывают, что при концентрации загустителя, составляющей 5 % масс., ПНД эффективнее ПП. С повышением концентраций загустителей ПНД и ПП до 10 % масс. эффективная динамическая вязкость пластической смазки на базе фракции SAE 15W-40 (API SF/CD) возросла соответственно до 160 и 175 Па · с, т.е. в этом случае эффективность полимеров была примерно одинаковой. В то же время в смазке на базе маловязкой фракции 5W-30 (API SM/CF) загуститель ПП не смог обеспечить значение эффективной динамической вязкости свыше 36 Па · с, что свидетельствует о неправильном подборе базового компонента для этого загустителя. Исследована способность пластичной смазки образовывать пленку на поверхностях трущихся деталей в подшипнике и обеспечивать гидродинамический режим трения. Адгезионные свойства полученных пластичных смазок были оценены по остаточному количеству смазки, нанесенной слоем толщиной 0,1 мм на стальные пластины после их испытания в лабораторной центрифуге при различных скоростях ее вращения. Установлено, что смазки на базе фракции SAE 15W-40 (API SF/CD) с концентрациями загустителей ПНД и ПП на уровне 5 % масс. можно использовать при скоростях вращения центрифуги до 3000–4000 об/мин. При концентрации исследуемых загустителей, равной 7–10 % масс., скорость вращения центрифуги должна достигать 5000 об/мин и более. Смазки на базе фракции SAE 5W-30 (API SM/CF), концентрация загустителя (ПНД или ПП) в которых составляет 5–7 % масс., целесообразно применять при скоростях вращения центрифуги до 2500–3500 об/мин. Результаты исследований показали, что скоростной диапазон эксплуатации смазки в подшипниках, в пределах которого она способна обеспечивать гидродинамический режим трения, превышает 5000 об/мин.