Кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7696

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fuel

Сучасна назва – кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива", попередня – "Технологія палива та вуглецевих матеріалів".

У перші роки існування ХПІ їх попередниці входили до складу хімічного відділення. Усі розділи хімії спочатку були представлені однією кафедрою хімії, з часом створювалися кафедри технологічного профілю, зокрема з хімічної технології мінеральних речовин та барвників. Серед випускових технологічних кафедр хімічного спрямування ХПІ була і кафедра технології органічних та фарбувальних речовин. У 1885 році професор Валерій Олександрович Гемеліан першим почав читати лекції з дисципліни "Хімія та технологія барвників і їх використання".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Підготовка здійснюється за такими основними напрямами: – Переробка нафти з отриманням широкого спектру товарних нафтопродуктів; – Проектування устаткування процесів переробки нафти, вугілля та газового конденсату; – Методи оцінки якості нафти, нафтопродуктів (бензину, дизельного пального), вугілля та газу; – Виробництво альтернативного палива; – Переробка нафтошламів; – Виробництво усіх видів мастил та моторних олив, присадок; – Виробництво синтез-газу; – Коксування, газифікація вугілля; – Виробництво графітових матеріалів; – Очищення та знезараження стічних вод.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2020 - 20226

Налаштування

Містить файли: ТакКлючове слово: search.filters.subject.гумінові речовини

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Ескіз
    Документ
    Hybrid eco-friendly biodegradable construction composites modified with humic substances
    (Odessa State Academy of Civil Engineering and Architecture, 2022) Lebedev, V. V.; Miroshnichenko, D. V. ; Mysiak, V. R.; Bilets, D. Yu.; Tykhomyrova, T. S.; Savchenko, D. O.
    Obtaining hybrid eco-friendly biodegradable structural composites was considered. The aim of this work was to determining the properties of hybrid eco-friendly biodegradable construction composites modified with humic substances. Hybrid eco-friendly construction composites were obtained on the basis of bioplastic polylactides with the addition as a filler of coffee grounds with a polyfractional composition within a particle size of 0.5 mm to 1 mm and a hybrid modifier – humic substances from brown coal. Hybrid ecofriendly construction composites were obtained by extrusion of pre-prepared raw materials in a single-screw laboratory extruder at a temperature of 170–200 °С and an auger rotation speed of 30–100 rpm. Investigated impact strength, breaking stress during bending, melt flow index (MFI) and melting temperature of hybrid ecofriendly biodegradable structural composites modified with humic substances. Optimization studies have been carried out to determine the most effective composition of new ecofriendly structural composites based on bioplastics of polylactides, coffee grounds waste and humic substances of three different types. Researching data together with the data of impact strength, allows us to make assumptions about the possibility of forming a variety of products from structurally composite material, herewith a composition with a coffee content of 50 % by mass. deserves a special attention. The data show an increase the impact strength and the breaking stress during bending a hybrid modification of ecofriendly biodegradable construction composites based on polylactide, coffee grounds waste and humic substances in 2.5 times, with optimal in terms of strength characteristics is the content of coffee grounds at 50 % wt. and 0.5 % by mass humic substances with the highest content of volatile substances and the lowest content of carbon. For such hybrid ecofriendly biodegradable construction composites based on polylactide, coffee grounds waste and humic substances, the MFI is characterized by 3.1 g/10 min. and the processing temperature range is 182–188 °C. It is shown, that the designed hybrid eco-friendly biodegradable structural composites modified with humic substances can be used in the production of high-strength structures and elements for engineering purposes.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження гібридних екологічно безпечних біодеградабельних композитів на основі полілактиду, кавової гущі та гумінових речовин
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Лебедєв, Володимир Володимирович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Савченко, Дмитро Олексійович; Мазченко, М. В.; Мисяк, Всеволод Романович; Кочетов, Микита Сергійович; Соловей, Людмила Валентинівна
    У статті проведено дослідження з метою встановлення особливостей характеристик гібридних екологічно безпечних біодеградабельних наповнених композитів на основі полілактиду, кавової гущі та гумінових речовин. Гібридні екологічно безпечні біодеградабельні наповнені композити отримували шляхом екструдування попередньо підготовлених полілактиду, кавової гущі та гумінових речовин в одношнековому лабораторному екструдері при температурі 170–200 °С і швидкість обертання валка 30–100 об/хв. При одержані гібридних екологічно безпечних біодеградабельних наповнених композитів використовували полімер молочної кислоти полілактид екструзійної марки Terramac TP-4000. Використовували відходи кавової гущі, зібрані в 8 різних кав’ярнях в місті Харкові та висушені до вологості 0,5 %. Як гібридні модифікатори використовували гумінові речовини. Встановлено, що гібридна модифікація високонаповненних систем полілактид-кавова гуща гуміновими похідними бурого вугілля у вигляді гумінових речовин дозволяє значно збільшити основні міцності характеристики. Встановлено, що спостерігається зростання ударної в’язкості та руйнівної напруги при вигіні при гібридній модифікації екологічно безпечних біодеградабельних наповнених композитів на основі полілактиду, кавової гущі та гумінових речовин у 2,5 рази, при цьому оптимальним з погляду міцностних характеристик є вміст кавової гущі на рівні50 % мас. та 0,5 % мас. гумінових речовин. Для таких гібридних екологічно безпечних біодеградабельних наповнених композитів на основі полілактиду, кавової гущі та гумнових речовин характерний показник плинності розтопу на рівні 3,1 г/10 хв. та температурний інтервал переробки 182–188 °С. Також встановлено, що гібридна модифікація в рамках одержання гібридних екологічно безпечних біодеградабельних наповнених композитів на основі полілактиду, кавової гущі та гумінових речовин при вмісті 0,5 % мас. різних типів гумінових речовин в них та різному вмісті кавової гущі дозволяє зберегти в них властивості до біодеградації впродовж 6 місяців.
  • Ескіз
    Документ
    Отримання модифікованих гумінових речовин бурого вугілля та їх сорбційні властивості
    (ТОВ "Планета-Принт", 2020) Кузьміних, А. О.; Карножицький, Павло Володимирович
    Визначено ефективність використання високомолекулярних гумінових речовин, отриманих з бурого вугілля Олександрійського родовища. Досліджено продуктивність та селективність очищення води від іонів міді, яка знаходиться у розчині. Доведено, що попереднє фракціонування дозволяє збільшити продуктивність процесу, а ступінь очищення практично однаково, досить висока.
  • Ескіз
    Документ
    Отримання гумінових речовин бурого вугілля та їх сорбційні властивості по відношенню до іонів міді та свинцю з використанням методу комплексоутворювання – ультрафільтрація
    (Товариство з обмеженою відповідальністю "Планета-Прінт", 2021) Сініцина, Анастасія Олександрівна; Карножицький, Павло Володимирович
    Визначено ефективність використання бурого вугілля Олександрійського родовища для отримання гумінових речовин. Досліджено продуктивність та селективність очищення води від іонів металів, із застосуванням методу комплексоутворювання - ультрафільтрація. Доведено, що використання гумінових речовин бурого вугілля Олександрійського родовища, для очищення води від іонів міді та свинцю з подальшою фільтрацією, досить висока та складає 96-99%.
  • Ескіз
    Документ
    Олександрійське буре вугілля як джерело гумінових речовин
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Сініцина, Анастасія Олександрівна; Карножицький, Павло Володимирович
    Визначено ефективність використання бурого вугілля Олександрійського родовища для отримання гумінових речовин. Досліджено та порівняно елементний склад та ІЧ-спектри бурого вугілля різного походження та вихід гумінових кислот з них. Визначено ефективність використання гумінових речовин отриманих з бурого вугілля Олександрійського родовища при зв’язуванні іонів важких металів із застосуванням методу комплексоутворювання – ультрафільтрація. Визначено продуктивність проходження розчину гумінових речовин з іонами Cu²⁺, Pb²⁺, Cd²⁺, Hg²⁺, Zn²⁺, Co²⁺ через мембрани. Розраховано коефіцієнт затримки іонів металів, який залежить від концентрації гумінових речовин та їх походження. Проведені дослідження дозволяють стверджувати, що застосування методу ультрафільтрація-комплексоутворення з використанням комплексоутворювачів на снові гумінових речовин бурого вугілля Олександрійського родовища, дозволяє значно підвищити ступінь очищення водних розчинів від іонів важких металів. Дані дослідження є актуальними і вносять новизну в галузь застосування бурого вугілля.
  • Ескіз
    Документ
    Використання гумінових кислот для модифікації біодеградабельних плівок, виготовлених на основі полівинілового спирту та гідроксипропілметилцелюлози
    (ДП "Український державний науково-дослідний вуглехімічний інститут", 2021) Чжан, Сяобінь; Лебедєв, Володимир Володимирович; Мірошниченко, Денис Вікторович
    Статтю присвячено проблемі отримання пакувальних матеріалів, які б поєднували високий рівень газо- та/або вологостійкості й міцності зі здатністю швидко розкладатися без шкідливого впливу на середовище. Метою викладених у статті досліджень є вивчення можливості виготовлення подібного матеріалу, котрий впродовж періоду використання буде стійким до дії різних бактерій і навіть запобігатиме їх появі, а при захороненні матиме здатність до біорозкладання. Обґрунтовано обрано вихідні компоненти, а саме полівініловий спирт (ПВС), гідроксипропілметилцелюлозу та гумінові кислоти вугільного походження (як антибактеріальні добавки). Вивчено модифікуючу дію гумінових речовин, які були отримані з трьох різних зразків низькосортного українського вугілля. В ході виконаних досліджень встановлено, що гумінові кислоти різного походження та з різними характеристиками спричинюють специфічний вплив на процеси структуроутворення в розчинах ПВС та гідроксипропілметилцелюлози. Зокрема показано, що в розчинах що ПВС, то й гідроксипропілметилцелюлози з додаванням гумінових кислот, котрі не вміщують частинок вугільних залишків різного ступеня дисперсності, спостерігається посилення процесів утворення впорядкованої структури. Наведено мікрофотографії розчинів ПВС і гідроксипропілметилцелюлози з гуміновими кислотами. Досліджено особливості впливу гумінових речовин на процеси структуроутворення розчинів ПВС та гідроксипропілметилцелюлози для одержання гібридних екологічно чистих біодеградабельних полімерних плівок. Розроблено відповідні експериментально-статистичні математичні моделі (ESMM), які описують залежність умовної в'язкості та питомої електропровідності ПВС і гідроксипропілметилцелюлози від вмісту гумінових кислот, тривалості приготування та однієї з характеристик сировини, що використовується для отримання гумінових кислот. Наведено відповідні рівняння.