Кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7696

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fuel

Сучасна назва – кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива", попередня – "Технологія палива та вуглецевих матеріалів".

У перші роки існування ХПІ їх попередниці входили до складу хімічного відділення. Усі розділи хімії спочатку були представлені однією кафедрою хімії, з часом створювалися кафедри технологічного профілю, зокрема з хімічної технології мінеральних речовин та барвників. Серед випускових технологічних кафедр хімічного спрямування ХПІ була і кафедра технології органічних та фарбувальних речовин. У 1885 році професор Валерій Олександрович Гемеліан першим почав читати лекції з дисципліни "Хімія та технологія барвників і їх використання".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Підготовка здійснюється за такими основними напрямами: – Переробка нафти з отриманням широкого спектру товарних нафтопродуктів; – Проектування устаткування процесів переробки нафти, вугілля та газового конденсату; – Методи оцінки якості нафти, нафтопродуктів (бензину, дизельного пального), вугілля та газу; – Виробництво альтернативного палива; – Переробка нафтошламів; – Виробництво усіх видів мастил та моторних олив, присадок; – Виробництво синтез-газу; – Коксування, газифікація вугілля; – Виробництво графітових матеріалів; – Очищення та знезараження стічних вод.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Збільшення енергоефективності електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти на PbO₂-аноді
    (Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь", 2019) Білоус, Тетяна Андріївна; Тульський, Геннадій Георгійович; Тульська, Альона Геннадіївна; Муратова, Олена Миколаївна
    Наведено результати експерименту щодо збільшення енергоефективності електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти. Методом вольтамперометрії досліджено вплив добавок іонів CNSˉ, Iˉ, Clˉ, Brˉ, Fˉ на кінетику анодних процесів у водному розчині 3 моль/дм³ СН₃СООН + 0,5 моль/дм³ Н₂SO₄ на PbO₂-електроді. Встановлено, що добавки іонів Fˉ, Iˉ, Clˉ, Brˉ збільшують енергоефективність електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти (вихід за струмом становить 2,05–2,32 %).
  • Ескіз
    Документ
    Удосконалення електрохімічного методу одержання водню
    (Украинский государственный химико-технологический университет, 2013) Байрачний, Борис Іванович; Тульська, Альона Геннадіївна; Сидоренко, Д. С.
    Досліджено кінетику окислення SO₂ на поверхні платинового анода в розчинах сульфатної кислоти. Розвинуті уявлення про адсорбціний механізм деполяризації анодного процесу SO₂ в газодифузійному аноді. Встановлено, що активація графітових анодів WO₃, МoO₃, RuO₂ збільшує каталітичну активність пористих газодифузійних анодів. Падіння напруги в лабораторній електрохімічній комірці при густині струму 1500 А·м⁻² склало 0,82 В, що відповідає питомій витраті електроенергії 2 кВт·год на 1 нм³ водню.
  • Ескіз
    Документ
    Енергозаощаджувальний рециклінг псевдосплавів вольфраму
    (НТУ "ХПІ", 2011) Єрмоленко, Ірина Юріївна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Богоявленська, Олена Володимирівна
    Pulse galvanostatic polarization was proposed for acceleration of tungsten containing alloys anodic dissolution. A solution composition as well as pulse electrolysis regimes influences both on the anodic dissolution rate and current efficiency was investigated. Optimum electrolysis parameters were determined.