Кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7696

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fuel

Сучасна назва – кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива", попередня – "Технологія палива та вуглецевих матеріалів".

У перші роки існування ХПІ їх попередниці входили до складу хімічного відділення. Усі розділи хімії спочатку були представлені однією кафедрою хімії, з часом створювалися кафедри технологічного профілю, зокрема з хімічної технології мінеральних речовин та барвників. Серед випускових технологічних кафедр хімічного спрямування ХПІ була і кафедра технології органічних та фарбувальних речовин. У 1885 році професор Валерій Олександрович Гемеліан першим почав читати лекції з дисципліни "Хімія та технологія барвників і їх використання".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Підготовка здійснюється за такими основними напрямами: – Переробка нафти з отриманням широкого спектру товарних нафтопродуктів; – Проектування устаткування процесів переробки нафти, вугілля та газового конденсату; – Методи оцінки якості нафти, нафтопродуктів (бензину, дизельного пального), вугілля та газу; – Виробництво альтернативного палива; – Переробка нафтошламів; – Виробництво усіх видів мастил та моторних олив, присадок; – Виробництво синтез-газу; – Коксування, газифікація вугілля; – Виробництво графітових матеріалів; – Очищення та знезараження стічних вод.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2019 - 201912020 - 20223

Налаштування

Містить файли: ТакКлючове слово: search.filters.subject.coking

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Effect of expansion pressure of the coal blend in the process of coking on the refractory masonry of coke ovens
    (2019) Sytnik, Alexey; Zelenskii, Oleg; Fidchunov, Alexey; Desna, Natalia; Grigorov, Andrey
    The studies conducted on one of the coke batteries showed that as the pressure of the charge spreads, the amount of throughput of raw coke gas in the heating system of the oven increases, which indirectly confirms the relationship between the pressure of the load and the deflection of the heating wall.
  • Ескіз
    Документ
    Експериментальні дослідження підготовки вугільної шихти до коксування з використанням вібраційно ударного обладнання
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Сагалай, Дарина Володимирівна; Мірошниченко, Денис Вікторович
    У роботі наведено результати експериментальних досліджень підготовки вугільної шихти до коксування із застосуванням удосконаленої технологічної схеми, де в якості обладнання використовували вібраційний підпресувальник та технічну систему «роторний змішувач – конвеєр» з одночасним вібраційним впливом на вугільну шихту.
  • Ескіз
    Документ
    Coking of stamped coal batch. Yield of chemical products
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Mukina, N. V.; Miroshnichenko, D. V.
    Given that coal may be oxidized and the yield of ammonia and hydrogen sulfide cannot be predicted from the volatile matters, mathematical formulas describing the yield of the basic coking products as a function of the elemental composition of the initial stamped coal batch are derived. It is found that, with increase in the content of gas coal (and hence in the volatile matter) in the stamped batch, the coke yield declines, but there is a higher yield of tar, benzene, carbon dioxide, pyrogenetic moisture, and coke-oven gas.
  • Ескіз
    Документ
    Метод прогнозування напрямку переробки вуглеводневої сировини
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Сатер, Набіль Абдель; Григоров, Андрій Борисович
    В статті запропоновано раціоналізувати роботу установок з переробки вуглеводневої сировини, за рахунок її класифікації за типами, використовуючи критерій прогнозування (КП) напрямку переробки. Такий підхід у загальному випадку буде сприяти раціональному використанню технологічного обладнання, зниженню металоємності апаратів та схем переробки, зниженню енергетичних витрат за рахунок рекуперації надлишкового тепла та зниження теплообміну з навколишнім середовищем, ефективному використанню насосного обладнання. При цьому, також буде підвищуватися загальна культура виробництва та буде спостерігатися зменшенням шкідливого навантаження на довкілля. Експериментальні дослідження показали, що показники відносної діелектричної проникності (ε), кінематичною в’язкістю (ν20, мм2/с) та коксівністю за Конрадсоном (хк, %) вуглеводневої сировини, суттєво залежать від її хімічного та фракційного складу. Зважаючи на це,запропонований КП повинен базується на урахуванні означених вище показників. Експериментальні дослідження дозволили визначити певні граничні значення КП у відповідності до яких, вуглеводневу сировину можна віднести до певного типу: тип 0 – КП≤1,50; тип 1, 2 – 1,50 ≤ КП≤ 5,50 ; тип 3 – 5,50 ≤ КП≤11,00 ; тип 4 – КП ˃11,00. На підставі розрахованих значень КП, в подальшій перспективі, можна розробити раціональні схеми технологічної переробки вуглеводневої сировини, які будуть відноситися до паливного, оливного та комбінованого напрямку (варіанту). В залежності від потреби у певних видів нафтопродуктів, цільовими компонентами, які отримують при реалізації даних схем є вуглеводневі гази, моторні і котельні палива, змащувальні оливи, нафтовий кокс, бітуми, побічні продукти – гази деструкції, парафін, смоли і асфальтени.