Кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7696

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fuel

Сучасна назва – кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива", попередня – "Технологія палива та вуглецевих матеріалів".

У перші роки існування ХПІ їх попередниці входили до складу хімічного відділення. Усі розділи хімії спочатку були представлені однією кафедрою хімії, з часом створювалися кафедри технологічного профілю, зокрема з хімічної технології мінеральних речовин та барвників. Серед випускових технологічних кафедр хімічного спрямування ХПІ була і кафедра технології органічних та фарбувальних речовин. У 1885 році професор Валерій Олександрович Гемеліан першим почав читати лекції з дисципліни "Хімія та технологія барвників і їх використання".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Підготовка здійснюється за такими основними напрямами: – Переробка нафти з отриманням широкого спектру товарних нафтопродуктів; – Проектування устаткування процесів переробки нафти, вугілля та газового конденсату; – Методи оцінки якості нафти, нафтопродуктів (бензину, дизельного пального), вугілля та газу; – Виробництво альтернативного палива; – Переробка нафтошламів; – Виробництво усіх видів мастил та моторних олив, присадок; – Виробництво синтез-газу; – Коксування, газифікація вугілля; – Виробництво графітових матеріалів; – Очищення та знезараження стічних вод.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Показники якості компресорних олив
    (ДП "Український державний науково-дослідний вуглехімічний інститут", 2018) Богоявленська, Олена Володимирівна; Туркоман, Ірина Анаталіївна
    Визначені стандартні та не регламентовані нормативною документацією показники якості компресорних олив - оптичний і електричний, які запропоновано використовувати для експрес аналізу якості холодильних олив в компресорних установках.
  • Ескіз
    Документ
    Інформативність показників якості компресорних змащувальних олив
    (Український державний хіміко-технологічний університет, 2018) Григоров, Андрій Борисович; Богоявленська, Олена Володимирівна
    В роботі надані експериментально визначені стандартні показники якості холодильних олив (кінематична в'язкість, масова частка води, кислотне число, температура спалаху, зольність) і не регламентовані нормативною документацією – оптичний і електричний. Встановлено, що значний внесок у зміну робочих характеристик компресорної оливи вносять продукти окиснення, що утворюються під дією високих температур і тиску в процесі експлуатації установки, і так само попадання в нього холодоагенту (амоніак), які в присутності води сприяють початку корозії за електрохімічним механізмом деталей компресора з мідьвмісних сплавів. Утворені електроліти та продукти корозії значно змінюють оптичні та електричні властивості оливи. Для показників якості олив розраховано коефіціенти інформативності, що дозволило обрати такі, які адекватно відображають зміну властивостей холодильної оливи при роботі компресора: масова частка води, оптична густина і електродний потенціал. Запропоновано методики визначення не регламентованих показників для контролювання змінення робочих характеристик оливи. На підставі результатів досліджень запропоновано використовувати такі показники, як кількість вологи, оптична густина і електродний потенціал, для експрес аналізу якості холодильних олив в компресорних установках, які працюють на холодоагенті R717 (амоніак).
  • Ескіз
    Документ
    The prospects of obtaining plastic greases from secondary hydrocarbon raw material
    (2018) Grigorov, Andrey; Zelenskii, Oleg; Sytnik, Alexey
    The paper presents the results of producing lubricating grease from industrial and household waste in the laboratory. Partially prepared diesel engine oil SAE 10W-40 was used as a dispersion environment, and high and low pressure polyethylene (household polyethylene bags used) was used as thickener. It has been established that by using selected base oil, thickener and anti-wear additive DF-11, recy-cling oils can be obtained, which will be classified according to DIN 51502 to K2PF-30 and K3PF-30. It is proposed to expand the raw material base for the production of recycling oils through the using of waste industrial, hydraulic, transmission oils, as well as high-boiling petroleum fractions extracted from oil sludge or acidic tar and selective waste distillate oils. On the basis of the analysis of the researching results, it was established that on the basis of exhausting motor oil and polyethylene with the addition of additives of different functional purpose, it is possible to obtain a number of antifriction plastic lub-ricants used in swing bearings, railway and protective greases that can be used in the range of oper-ating temperatures, on average up to 100ºC.