Кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7696

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fuel

Сучасна назва – кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива", попередня – "Технологія палива та вуглецевих матеріалів".

У перші роки існування ХПІ їх попередниці входили до складу хімічного відділення. Усі розділи хімії спочатку були представлені однією кафедрою хімії, з часом створювалися кафедри технологічного профілю, зокрема з хімічної технології мінеральних речовин та барвників. Серед випускових технологічних кафедр хімічного спрямування ХПІ була і кафедра технології органічних та фарбувальних речовин. У 1885 році професор Валерій Олександрович Гемеліан першим почав читати лекції з дисципліни "Хімія та технологія барвників і їх використання".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Підготовка здійснюється за такими основними напрямами: – Переробка нафти з отриманням широкого спектру товарних нафтопродуктів; – Проектування устаткування процесів переробки нафти, вугілля та газового конденсату; – Методи оцінки якості нафти, нафтопродуктів (бензину, дизельного пального), вугілля та газу; – Виробництво альтернативного палива; – Переробка нафтошламів; – Виробництво усіх видів мастил та моторних олив, присадок; – Виробництво синтез-газу; – Коксування, газифікація вугілля; – Виробництво графітових матеріалів; – Очищення та знезараження стічних вод.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Selection of a dispersion medium for recycling plastic greases according to fire and explosion indicators
    (2020) Grigorov, Andrey; Sytnik, Alexey; Ponomarenko, Natalia; Neustroieva, Gelena; Nahliuk, Mikhail
    The article presents the results of determining fire and explosion hazard indicators for used lubricants, which are supposed to be used as a dispersion medium in the production of recycling plastic greases. Having determined the flash point of the oils, it is possible to calculate the values of the ignition temperature and self-ignition according to linear regression equations, with an error of up to 2 °C. The flash point can be a criterion when choosing raw materials and layout of the technological scheme for the production of recycling plastic greases.
  • Ескіз
    Документ
    Technology of recycling waste lubricant greases
    (2019) Grigorov, Andrey; Nahliuk, Ivan; Zelenskii, Oleg; Ponomarenko, Natalia
    A scheme for the production of plastic greases based on high-boiling fractions of oil sludge and used lubricating oils, as well as polymer waste, in the form of HDPE, LDPE, and PP, that is used as a thickener, has been proposed. Based on the used lubricating oils and polymer thickeners, grease lubricants were obtained. They can be used in the temperature range, on average, up to 80–130 °C (depending on the polymer) and speed mode in the bearing up to 4000 rpm. These greases are not worse in their properties to classical ones; analogs obtained based on distillate fractions, thickened with metal soaps, which are widely used in industry today.
  • Ескіз
    Документ
    Применение вакуумной перегонки для получения дисперсионной среды пластичных смазок
    (ГП "УХИН", 2019) Григоров, Андрей Борисович
    Дисперсионная среда или базовый компонент занимает не мене 80 % масс. в составе пластичной смазки, а его свойства во многом предопределяют свойства конечного продукта. Это, в свою очередь, обусловливает требования, предъявляемые к качеству базового компонента. На сегодняшний день базовым компонентом при производстве пластичных смазок выступают дистиллятные и остаточные масляные фракции после селективной очистки от парафиновых и смолистоасфальтеновых веществ. Ввиду того, что данные фракции являются востребованными при производстве смазочных масел и пластичных смазок различного функционального назначения и имеют немалую стоимость, поиск более дешевой альтернативы, удовлетворяющей предъявляемым требованиям к уровню качества, видится весьма актуальной задачей. В качестве хорошо себя зарекомендовавшего процесса регенерации отработанных моторных масел выступает вакуумная перегонка, которая может использоваться как самостоятельный процесс, но в большинстве случаев все же является заключительной стадией любой технологической схемы регенерации. Рассмотрена возможность получения базового компонента для пластичных смазок из отработанных моторных масел различной природы с использованием вакуумной регенерации в лабораторных условиях. Наилучшие результаты с точки зрения исследования низкотемпературных свойств (индекс вязкости 127 ед., температура застывания – 25 °С) получаются при использовании отработанных моторных масел на синтетической основе SAE 5W-40(API SN/CF). Регенерация отработанных моторных масел с применением вакуума позволяет получить базовый компонент для производства пластичных смазок, который по своим физико-химическим показателям идентичен дистиллятному маслу селективной очистки марки И–40А.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив температури на адгезійні властивості рециклінгових пластичних мастил
    (ДП "УХІН", 2020) Григоров, Андрій Борисович
    Представлені результати дослідження впливу температури на адгезійні властивості рециклінгових пластичних мастил. Для визначення даного показника застосовували лабораторну центрифугу з робочою ємністю, що обігрівається. Дослідженню піддавали спеціально отримані рециклінгові пластичні мастила. Як дисперсійне середовище в цих пластичних мастилах виступали відпрацьовані гідравлічна олива HLP-46, моторна олива SAE 15W-40 API SL / CI-4 і трансмісійна олива SAE 85W-90 GL-5. З цих олив шляхом відстоювання та центрифугування попередньо вилучались вода і механічні домішки, які є енергетичним баластом у виробництві, ускладнюють технологічний процес і негативно впливають на якість кінцевого продукту. Як загущувач в оливу вводили 5% (мас.) поліетилену низького тиску. Наведено опис методики приготування системи «олива - загущувач». Отримані зразки наносили на знежирені сталеві пластини шаром товщиною 0,1 мм. Ці пластини вміщували в центрифугу. Адгезійні властивості визначали за залишковою масою мастила на пластині після випробування. За результатами запропоновано розділити режим експлуатації вузла з пластичним мастилом на оптимальний, тобто штатний, і екстремальний, котрий може в кінцевому підсумку призвести до мастильного голодування поверхонь тертя у вузлі агрегату. Перехідним значенням між цими режимами на підставі практичних рекомендацій фірм-виробників підшипників різних типів можна вважати зменшення початкової кількості пластичного мастила в вузлі до 50 %. Залежно від функціонального призначення відпрацьованої оливи, котра виступає базою для пластичного мастила, підвищення температури проби на кожен 1 °С в середньому знижує швидкість обертання проби до досягнення граничного значення, на 5,6 ÷ 14,4 об/хв. Результати досліджень показали: для використання в якості базового компонента рециклінгових пластичних олив для досягнення високих адгезійних властивостей кінцевого продукту необхідно використовувати трансмісійні та моторні оливи.
  • Ескіз
    Документ
    The choice of method of dispersion the thickener for the production of the recycling plastic grease
    (2019) Grigorov, Andrey; Tulskaya, Alena; Nahliuk, Mykhailo; Karchakova, Valeriia
    The results of dispersing the thickener in the area of grease using a paddle stirrer (rotational speed = 100 and 1000 rpm) and ultrasonic treatment with a frequency of 44 kHz have been presented. It has been concluded that ultrasonic dispersion allows us to increase the dispersion of the thickener up to 3-5 microns and spread it evenly in the grease comparing to the mechanical dispersion. Increasing the degree of dispersion of the thickener allows improving the stability of the obtained grease, its adhesive properties. Also it allows reducing the duration of the process of greases producing.