Кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7696

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fuel

Сучасна назва – кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива", попередня – "Технологія палива та вуглецевих матеріалів".

У перші роки існування ХПІ їх попередниці входили до складу хімічного відділення. Усі розділи хімії спочатку були представлені однією кафедрою хімії, з часом створювалися кафедри технологічного профілю, зокрема з хімічної технології мінеральних речовин та барвників. Серед випускових технологічних кафедр хімічного спрямування ХПІ була і кафедра технології органічних та фарбувальних речовин. У 1885 році професор Валерій Олександрович Гемеліан першим почав читати лекції з дисципліни "Хімія та технологія барвників і їх використання".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Підготовка здійснюється за такими основними напрямами: – Переробка нафти з отриманням широкого спектру товарних нафтопродуктів; – Проектування устаткування процесів переробки нафти, вугілля та газового конденсату; – Методи оцінки якості нафти, нафтопродуктів (бензину, дизельного пального), вугілля та газу; – Виробництво альтернативного палива; – Переробка нафтошламів; – Виробництво усіх видів мастил та моторних олив, присадок; – Виробництво синтез-газу; – Коксування, газифікація вугілля; – Виробництво графітових матеріалів; – Очищення та знезараження стічних вод.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Compatibility of Recycling Plastic Lubricants
    (2023) Grigorov, Andrey; Ponomarenko, Vitaliy; Slepuzhnikov, Yevhen; Bondarenko, Oleksandr; Artemev, Sergey; Ilinskyi, Oleksii; Bryhada, Olena
    The compatibility of recycled greases thickened with 5 % (wt.) polyethylene and polypropylene solid waste was studied. It was found that according to the values of the dropping point and adhesive properties, recycled greases, regardless of the base oil and thickener, are compatible. However, when 10 % (mass) of recycled lubricants are added to Solidol "Zh", its adhesion properties deteriorate by 300-400 rpm, due to the negative effect of the aging products of base oils on its structure, which indicates their incompatibility.
  • Ескіз
    Документ
    Production of plastic lubricants on the basis of waste lubricated oils
    (2019) Grigorov, Andrey; Zelenskii, Oleg; Saienko, Leonid; Zhyrnova, Svitlana
    The results of studies of used lubricating oils, various functional purposes and greases obtained on their use as a thickener 5 wt % of secondary low-pressure polyethylene have been presented. Depending on the operating conditions in the samples of waste oils, the content of water and mecha-nical impurities varies in the range of 0.03-0.3 wt %, 0.08-1.30 wt %. Heating the oils to a temperature of 230°C showed that in the area of heating to a temperature of 200°C, the mass loss and decrease in viscosity are not significant, however, if this temperature is exceeded, an intensive process of destruction of oil hydrocarbons begins, and it will negatively affect the quantitative yield and perfor-mance properties of the lubricant. The obtained results showed that the lower the viscosity of the base oil from which the grease is made, the less stable it is during storage and operation, the worse its adhesive properties. Waste motor and transmission gear oils are advisable to use in the production of antifriction greases while hydraulic and industrial plastic lubricants are better to use in the production of protective greases.
  • Ескіз
    Документ
    The use of processed polyethylene products in the manufacture of plastic lubricants
    (2019) Grigorov, Andrey; Zelenskii, Oleg
    It is proposed to expand the raw material base for the production of greases by using used motor oils and solid waste polyethylene products. The results of a laboratory study have been presented; they made it possible to establish that the optimal concentration of the thickener in oil fluctuates within a rather narrow range of 5.0–7.0 wt%. Thus, the obtained greases are identical in quality to the greases of the type Estan 2 (Exxon Co.) and AGIP Grease CC 2 but are much cheaper in produc-tion. The approach to attracting secondary energy resources to the technological process of greases production will meet the existing demand for lubricants and significantly reduce the envi-ronmental burden on the environment.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив температури на адгезійні властивості рециклінгових пластичних мастил
    (ДП "УХІН", 2020) Григоров, Андрій Борисович
    Представлені результати дослідження впливу температури на адгезійні властивості рециклінгових пластичних мастил. Для визначення даного показника застосовували лабораторну центрифугу з робочою ємністю, що обігрівається. Дослідженню піддавали спеціально отримані рециклінгові пластичні мастила. Як дисперсійне середовище в цих пластичних мастилах виступали відпрацьовані гідравлічна олива HLP-46, моторна олива SAE 15W-40 API SL / CI-4 і трансмісійна олива SAE 85W-90 GL-5. З цих олив шляхом відстоювання та центрифугування попередньо вилучались вода і механічні домішки, які є енергетичним баластом у виробництві, ускладнюють технологічний процес і негативно впливають на якість кінцевого продукту. Як загущувач в оливу вводили 5% (мас.) поліетилену низького тиску. Наведено опис методики приготування системи «олива - загущувач». Отримані зразки наносили на знежирені сталеві пластини шаром товщиною 0,1 мм. Ці пластини вміщували в центрифугу. Адгезійні властивості визначали за залишковою масою мастила на пластині після випробування. За результатами запропоновано розділити режим експлуатації вузла з пластичним мастилом на оптимальний, тобто штатний, і екстремальний, котрий може в кінцевому підсумку призвести до мастильного голодування поверхонь тертя у вузлі агрегату. Перехідним значенням між цими режимами на підставі практичних рекомендацій фірм-виробників підшипників різних типів можна вважати зменшення початкової кількості пластичного мастила в вузлі до 50 %. Залежно від функціонального призначення відпрацьованої оливи, котра виступає базою для пластичного мастила, підвищення температури проби на кожен 1 °С в середньому знижує швидкість обертання проби до досягнення граничного значення, на 5,6 ÷ 14,4 об/хв. Результати досліджень показали: для використання в якості базового компонента рециклінгових пластичних олив для досягнення високих адгезійних властивостей кінцевого продукту необхідно використовувати трансмісійні та моторні оливи.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження кореляційного зв’язку між показниками якості рециклінгових пластичних мастил
    (НТУ "ХПІ", 2018) Григоров, Андрій Борисович
    У статті наведено залежності між основними показниками якості пластичних мастил на прикладі рециклінгових мастила, яка отримана з відпрацьованого напівсинтетичного моторного масла SAE10W-40 API SL, яка загущена подрібненими твердими використаними поліетиленовими виробами. Вже згадана мастило є досить перспективною, оскільки її виробництво забезпечує утилізацію промислових і побутових відходів, значно знижуючи екологічне навантаження на навколишнє середовище. Отримана мастило має більш високі значення показників якості, в порівнянні з вітчизняними і зарубіжними аналогами. Встановлено, що між розглянутими стандартизованими показниками якості пластичного мастила спостерігається значущий ранговий кореляційний зв'язок. Отримані залежності між певними показниками якості мастила адекватно описуються квадратичними рівняннями регресії, про що свідчать дуже високі значення коефіцієнтів достовірності апроксимації R2. Отримані залежності можуть бути використані при прогнозуванні зміни якості пластичного мастила при експлуатації в вузлах механізмів і на стадії їх виробництва при розробці системи автоматичного керування технологічним процесом.