Кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7696

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fuel

Сучасна назва – кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива", попередня – "Технологія палива та вуглецевих матеріалів".

У перші роки існування ХПІ їх попередниці входили до складу хімічного відділення. Усі розділи хімії спочатку були представлені однією кафедрою хімії, з часом створювалися кафедри технологічного профілю, зокрема з хімічної технології мінеральних речовин та барвників. Серед випускових технологічних кафедр хімічного спрямування ХПІ була і кафедра технології органічних та фарбувальних речовин. У 1885 році професор Валерій Олександрович Гемеліан першим почав читати лекції з дисципліни "Хімія та технологія барвників і їх використання".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Підготовка здійснюється за такими основними напрямами: – Переробка нафти з отриманням широкого спектру товарних нафтопродуктів; – Проектування устаткування процесів переробки нафти, вугілля та газового конденсату; – Методи оцінки якості нафти, нафтопродуктів (бензину, дизельного пального), вугілля та газу; – Виробництво альтернативного палива; – Переробка нафтошламів; – Виробництво усіх видів мастил та моторних олив, присадок; – Виробництво синтез-газу; – Коксування, газифікація вугілля; – Виробництво графітових матеріалів; – Очищення та знезараження стічних вод.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 11

Design and Research of Environmentally Friendly Polymeric Materials Modificated by Derivatives of Coal
(VÚRUP, 2023) Lebedev, Vladimir Vladimirovich; Miroshnichenko, Denis Viktorovich; Tykhomyrova, Tetiana Sergiivna; Kariev, Artem; Zinchenko, Mariya; Bukatenko, Nataliia; Filenko, Olesia
The aim of the given work was to design new ecologically friendly polymer materials modified by derivatives of coal. An overview of the current trend in the development, production and application of efficient nvironmentally friendly polymer materials and composites is given. The main ways of hybrid modification of environmentally friendly polymeric composite for obtaining effective products based on them are presented. It is shown that it is promising to obtain environmentally friendly polymeric materials based on coffee waste using hybrid modifiers in the form of humic substances. Optimization studies have been conducted to determine the most effective composition of new environmentally friendly polymeric materials based on bioplastics "OK compost HOME" and coffee waste modified with humic substances. It was found that filling the bioplastic "OK compost HOME" with such coffee waste as coffee husk is more effective as with coffee grounds. It was found that the optimal content is 60 % mass coffee husk, that was modified by humic substances (2 % mass).
Co-processing of coal and plastic waste: a review
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Xiaobin, Zhang; Miroshnichenko, D. V.; Tulskaya, A. G.; Bogoyavlenskaya, E. V.
Co-processing of coal and plastic waste: a review / Zh. Xiaobin [et al.] // Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров'я = Information technologies: science, engineering, technology, education, health : наук. вид. : тези доп. 28-ї міжнар. наук.-практ. конф. MicroCAD–2020, [28-30 жовтня 2020 р.] : у 5 ч. Ч. 2 / ред. Є. І. Сокол. – Харків : Планета-Прінт, 2020. – С. 297.
Підготовка кам'яновугільних фусів до утилізації
(ТОВ "Планета-Принт", 2020) Білець, Дар'я Юріївна
Проведено дослідження з визначення оптимальної кількості кам'яновугільних фусів у суміші з твердим носієм при підготовці їх до утилізації. Розроблені графічні та математичні залежності впливу кількості кам'яновугільних фусів у суміші зі шкаралупою волоського горіху та бурим вугіллям на кількість залиплої маси сумішей у масозмішувачі.
Розмолоздатність вугілля. Бінарні вугільні суміші
(Товариство з обмеженою відповідальністю "Планета-Прінт", 2021) Коваль, Валентин Валерійович; Мірошниченко, Денис Вікторович
Визначено коефіцієнти розмолоздатності HGI бінарних вугільних сумішей, до складу яких входили вугілля різного ступеня метаморфізму чотирьох основних марок в змінюваному процентному співвідношенні. Встановлено наявність систематичних відхилень фактичних значень коефіцієнтів розмолоздатності HGI сумішей від розрахованих за правилом адитивності. Виявлено математична залежність, що дозволяє за даними значень коефіцієнтів розмолоздатності HGI окремих компонентів прогнозувати величину коефіцієнта їх розмолоздатності в бінарній суміші.
Вологість та насипна густина вугільної шихти
(Товариство з обмеженою відповідальністю "Планета-Прінт", 2021) Мєщанін, Валерій Іванович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Десна, Наталія Анатоліївна; Коваль, Валентин Валерійович; Мирошниченко, Ігор Володимирович; Гаврилюк, Валерій Валерійович
Згідно ДСТУ ГОСТ 17070:2019 ГОСТ 17070–2014 «Вугілля. Терміни та визначення» насипна густина – відношення маси вугілля до його об'єму, визначеного в встановлених умовах заповнення ємності.
Дробимість вугілля методом Протод'яконова
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Коваль, Валентин Валерійович; Мірошниченко, Денис Вікторович
Наведено дослідження складу, будови й властивостей вугілля України, рф, США та Казахстана з показником коефіцієнта міцності за Протод’яконовим. Встановлено, що зниження коефіцієнта міцності по Протод’яконову викликано зростанням у вугіллі вмісту загального вуглецю (Cᵈᵃᶠ), зниженням кисню (Odᵈᵃᶠ). Встановлено, що показник К пов’язаний з багатьма показниками якості вугілля, а саме: ступенем метаморфізму, елементним, петрографічним і мінеральним складами, а також з показником розмолоздатності по Хардгрову. Показник подрібнюваності вугілля К, що визначається методом Протод’яконова, задовільно прогнозується за вмістом вуглецю (Cᵈᵃᶠ), кисню (Odᵈᵃᶠ), показником відображення вітриніту R₀, а також по значенню коефіцієнта Хардгрова HGI. Застосування метода визначення величини коефіцієнта міцності вугілля по Протод’яконову дозволяє успішно з високою точністю оцінювати ступінь його впливу на витрати електроенергії на його подрібнення.
Coking of stamped coal batch. Yield of chemical products
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Mukina, N. V.; Miroshnichenko, D. V.
Given that coal may be oxidized and the yield of ammonia and hydrogen sulfide cannot be predicted from the volatile matters, mathematical formulas describing the yield of the basic coking products as a function of the elemental composition of the initial stamped coal batch are derived. It is found that, with increase in the content of gas coal (and hence in the volatile matter) in the stamped batch, the coke yield declines, but there is a higher yield of tar, benzene, carbon dioxide, pyrogenetic moisture, and coke-oven gas.
Використання гумінових кислот для модифікації біодеградабельних плівок, виготовлених на основі полівинілового спирту та гідроксипропілметилцелюлози
(ДП "Український державний науково-дослідний вуглехімічний інститут", 2021) Чжан, Сяобінь; Лебедєв, Володимир Володимирович; Мірошниченко, Денис Вікторович
Статтю присвячено проблемі отримання пакувальних матеріалів, які б поєднували високий рівень газо- та/або вологостійкості й міцності зі здатністю швидко розкладатися без шкідливого впливу на середовище. Метою викладених у статті досліджень є вивчення можливості виготовлення подібного матеріалу, котрий впродовж періоду використання буде стійким до дії різних бактерій і навіть запобігатиме їх появі, а при захороненні матиме здатність до біорозкладання. Обґрунтовано обрано вихідні компоненти, а саме полівініловий спирт (ПВС), гідроксипропілметилцелюлозу та гумінові кислоти вугільного походження (як антибактеріальні добавки). Вивчено модифікуючу дію гумінових речовин, які були отримані з трьох різних зразків низькосортного українського вугілля. В ході виконаних досліджень встановлено, що гумінові кислоти різного походження та з різними характеристиками спричинюють специфічний вплив на процеси структуроутворення в розчинах ПВС та гідроксипропілметилцелюлози. Зокрема показано, що в розчинах що ПВС, то й гідроксипропілметилцелюлози з додаванням гумінових кислот, котрі не вміщують частинок вугільних залишків різного ступеня дисперсності, спостерігається посилення процесів утворення впорядкованої структури. Наведено мікрофотографії розчинів ПВС і гідроксипропілметилцелюлози з гуміновими кислотами. Досліджено особливості впливу гумінових речовин на процеси структуроутворення розчинів ПВС та гідроксипропілметилцелюлози для одержання гібридних екологічно чистих біодеградабельних полімерних плівок. Розроблено відповідні експериментально-статистичні математичні моделі (ESMM), які описують залежність умовної в'язкості та питомої електропровідності ПВС і гідроксипропілметилцелюлози від вмісту гумінових кислот, тривалості приготування та однієї з характеристик сировини, що використовується для отримання гумінових кислот. Наведено відповідні рівняння.
Use of humic acids from low-grade metamorphism coal for the modification of biofilms based on polyvinyl alcohol
(2021) Lebedev, V. V.; Miroshnichenko, D. V.; Zhang, Xiaobin; Pyshyev, S.; Savchenko, D.; Nikolaichuk, Yu.
Humic acids (HA) were extracted from three different samples of low-grade Ukrainian coal. Polyvinyl alcohol (PVA) solutions modified with HA of different origin were obtained, which are planned to be used to obtain biodegradable bactericidal resistant films. Studies of the influence of humic acids on the processes of structure formation in PVA solutions have been carried out, on the basis of which it has been shown that they are due to different nature and characteristics of humic acids: presence or absence of coal residue particles.
Теплота згоряння коксу
(ТОВ "Планета-Принт", 2020) Мирошниченко, Ігор Володимирович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Шульга, Ігор Володимирович; Балаєва, Я. С.
Значення вищої теплоти згорання доменного коксу мокрого гасіння зазнають суттєвих змін залежно від його крупності. Класи крупності менше 25 мм, характеризуються максимальними значеннями вищої теплоти згорання, що досягає 33,0 МДж/кг і більше. Рівень "готовності" коксу, виражений величиною виходу летючих речовин і дійсної щільністю коксу, значно впливає на величину вищої теплоти згорання. Менш "готовий" доменний кокс, отриманий на коксової батареї № 1 КХП ПрАТ "МК"Азовсталь", характеризується більш високими значеннями вищої теплоти згорання його класів крупності. Значення вищої теплоти згорання доменного коксу може служити критерієм (на додаток до вже наявних) оцінки ступеня "готовність" доменного коксу.