Кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7696

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fuel

Сучасна назва – кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива", попередня – "Технологія палива та вуглецевих матеріалів".

У перші роки існування ХПІ їх попередниці входили до складу хімічного відділення. Усі розділи хімії спочатку були представлені однією кафедрою хімії, з часом створювалися кафедри технологічного профілю, зокрема з хімічної технології мінеральних речовин та барвників. Серед випускових технологічних кафедр хімічного спрямування ХПІ була і кафедра технології органічних та фарбувальних речовин. У 1885 році професор Валерій Олександрович Гемеліан першим почав читати лекції з дисципліни "Хімія та технологія барвників і їх використання".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Підготовка здійснюється за такими основними напрямами: – Переробка нафти з отриманням широкого спектру товарних нафтопродуктів; – Проектування устаткування процесів переробки нафти, вугілля та газового конденсату; – Методи оцінки якості нафти, нафтопродуктів (бензину, дизельного пального), вугілля та газу; – Виробництво альтернативного палива; – Переробка нафтошламів; – Виробництво усіх видів мастил та моторних олив, присадок; – Виробництво синтез-газу; – Коксування, газифікація вугілля; – Виробництво графітових матеріалів; – Очищення та знезараження стічних вод.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Раціональне використання коксового дріб’язку
    (Товариство з обмеженою відповідальністю "Планета-Прінт", 2021) Сагалай, Дарина Володимирівна; Мірошниченко, Денис Вікторович
    Під час коксування кам’яного вугілля утворюється значна кількість коксового дріб’язку та пилу, які до цього часу не знайшли ефективного кваліфікованого використання. За даними УНВА "Укркокс", в 2019 році в Україні було вироблено 10 млн 26,9 тис. тон валового коксу, при виході коксового дріб'язку близько 4%. Пропонується використовувати коксовий дріб’язок в якості сировини для отримання адсорбційно-активних матеріалів.
  • Ескіз
    Документ
    Трамбовані вугільні шихти
    (Товариство з обмеженою відповідальністю "Планета-Прінт", 2021) Мукіна, Наталія Володимирівна; Мірошниченко, Денис Вікторович
    Технологія трамбування вугільних шихт, яка розроблена в Європі і яка застосовується в даний час, в основному, в Китаї та Індії, дозволяє використовувати підвищену кількість вугілля з високим вмістом летких речовин (газового), а також інертних добавок, таких як нафтовий кокс і антрацит, без їх негативного впливу на якість одержуваного доменного коксу.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив кам'яновугільного пеку у складі вугільної шихти на якість коксу
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Тюфанов, Сергій Геннадійович; Гужвінська, Тетяна Вячеславівна; Богоявленська, Олена Володимирівна; Лисенко, Ігор Анатолійович; Вейсберг, Ольга Віталіївна
    Проведено огляд різних способів підвищення якості вугільної шихти та режимів коксування для підвищення якості коксу при використанні альтернативних джерел сировини, які є перспективними замінниками цінних марок вугілля [1, 2, 3]. Визначено перспективи використання кам'яновугільного пеку в якості добавки у вугільну шиту для покращення властивостей коксу. Досліджено влив кам’яновугільного пеку на показники якості коксу та його оптимальний вміст у вугільній шихті.
  • Ескіз
    Документ
    Coking of stamped coal batch. Yield of chemical products
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Mukina, N. V.; Miroshnichenko, D. V.
    Given that coal may be oxidized and the yield of ammonia and hydrogen sulfide cannot be predicted from the volatile matters, mathematical formulas describing the yield of the basic coking products as a function of the elemental composition of the initial stamped coal batch are derived. It is found that, with increase in the content of gas coal (and hence in the volatile matter) in the stamped batch, the coke yield declines, but there is a higher yield of tar, benzene, carbon dioxide, pyrogenetic moisture, and coke-oven gas.