Кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7696

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fuel

Сучасна назва – кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива", попередня – "Технологія палива та вуглецевих матеріалів".

У перші роки існування ХПІ їх попередниці входили до складу хімічного відділення. Усі розділи хімії спочатку були представлені однією кафедрою хімії, з часом створювалися кафедри технологічного профілю, зокрема з хімічної технології мінеральних речовин та барвників. Серед випускових технологічних кафедр хімічного спрямування ХПІ була і кафедра технології органічних та фарбувальних речовин. У 1885 році професор Валерій Олександрович Гемеліан першим почав читати лекції з дисципліни "Хімія та технологія барвників і їх використання".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Підготовка здійснюється за такими основними напрямами: – Переробка нафти з отриманням широкого спектру товарних нафтопродуктів; – Проектування устаткування процесів переробки нафти, вугілля та газового конденсату; – Методи оцінки якості нафти, нафтопродуктів (бензину, дизельного пального), вугілля та газу; – Виробництво альтернативного палива; – Переробка нафтошламів; – Виробництво усіх видів мастил та моторних олив, присадок; – Виробництво синтез-газу; – Коксування, газифікація вугілля; – Виробництво графітових матеріалів; – Очищення та знезараження стічних вод.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2020 - 20226

Налаштування

Ключове слово: search.filters.subject.lignite

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Ескіз
    Документ
    Отримання модифікованих гумінових речовин бурого вугілля та їх сорбційні властивості
    (ТОВ "Планета-Принт", 2020) Кузьміних, А. О.; Карножицький, Павло Володимирович
    Визначено ефективність використання високомолекулярних гумінових речовин, отриманих з бурого вугілля Олександрійського родовища. Досліджено продуктивність та селективність очищення води від іонів міді, яка знаходиться у розчині. Доведено, що попереднє фракціонування дозволяє збільшити продуктивність процесу, а ступінь очищення практично однаково, досить висока.
  • Ескіз
    Документ
    Отримання гумінових речовин бурого вугілля та їх сорбційні властивості по відношенню до іонів міді та свинцю з використанням методу комплексоутворювання – ультрафільтрація
    (Товариство з обмеженою відповідальністю "Планета-Прінт", 2021) Сініцина, Анастасія Олександрівна; Карножицький, Павло Володимирович
    Визначено ефективність використання бурого вугілля Олександрійського родовища для отримання гумінових речовин. Досліджено продуктивність та селективність очищення води від іонів металів, із застосуванням методу комплексоутворювання - ультрафільтрація. Доведено, що використання гумінових речовин бурого вугілля Олександрійського родовища, для очищення води від іонів міді та свинцю з подальшою фільтрацією, досить висока та складає 96-99%.
  • Ескіз
    Документ
    Олександрійське буре вугілля як джерело гумінових речовин
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Сініцина, Анастасія Олександрівна; Карножицький, Павло Володимирович
    Визначено ефективність використання бурого вугілля Олександрійського родовища для отримання гумінових речовин. Досліджено та порівняно елементний склад та ІЧ-спектри бурого вугілля різного походження та вихід гумінових кислот з них. Визначено ефективність використання гумінових речовин отриманих з бурого вугілля Олександрійського родовища при зв’язуванні іонів важких металів із застосуванням методу комплексоутворювання – ультрафільтрація. Визначено продуктивність проходження розчину гумінових речовин з іонами Cu²⁺, Pb²⁺, Cd²⁺, Hg²⁺, Zn²⁺, Co²⁺ через мембрани. Розраховано коефіцієнт затримки іонів металів, який залежить від концентрації гумінових речовин та їх походження. Проведені дослідження дозволяють стверджувати, що застосування методу ультрафільтрація-комплексоутворення з використанням комплексоутворювачів на снові гумінових речовин бурого вугілля Олександрійського родовища, дозволяє значно підвищити ступінь очищення водних розчинів від іонів важких металів. Дані дослідження є актуальними і вносять новизну в галузь застосування бурого вугілля.
  • Ескіз
    Документ
    Use of humic acids from low-grade metamorphism coal for the modification of biofilms based on polyvinyl alcohol
    (2021) Lebedev, V. V.; Miroshnichenko, D. V.; Zhang, Xiaobin; Pyshyev, S.; Savchenko, D.; Nikolaichuk, Yu.
    Humic acids (HA) were extracted from three different samples of low-grade Ukrainian coal. Polyvinyl alcohol (PVA) solutions modified with HA of different origin were obtained, which are planned to be used to obtain biodegradable bactericidal resistant films. Studies of the influence of humic acids on the processes of structure formation in PVA solutions have been carried out, on the basis of which it has been shown that they are due to different nature and characteristics of humic acids: presence or absence of coal residue particles.
  • Ескіз
    Документ
    Газифікація полідисперсних систем кам'яновугільного походження
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Білець, Дар'я Юріївна
    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук (доктора філософії) зі спеціальності 05.17.07 – хімічна технологія палива та паливно–мастильних матеріалів (161 – Хімічні технології та інженерія) – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», спеціалізована вчена рада Д 08.084.05 при Національній металургійній академії України, Дніпро, 2020. Дисертаційна робота присвячена вирішенню важливого науково-практичного завдання: розробка технології отримання штучних горючих газів шляхом газифікації побічних коксохімічних продуктів властивості котрих (висока в’язкість, адгезія, неплиність, неподрібнюваність) наразі унеможливлюють їх переробку. У вступі подано загальний опис роботи за напрямом теми дисертації: доведено актуальність теми, обґрунтовані мета та основні завдання роботи, визначені об’єкт, предмет та методи дослідження, показано наукову новизну та практичну цінність отриманих даних та їх апробацію. У першому розділі подано огляд українських та зарубіжних досліджень, присвячених способам застосування та переробки побічних продуктів, які утворюються під час виробництва коксу. Проведено аналіз наукових робіт присвячених газифікації таких матеріалів, як одному з головних напрямів переробки побічних продуктів. У другому розділі розглянуті фізико–хімічні властивості головного об’єкту дослідження за напрямом дисертаційної роботи кам’яновугільних фусів. Обґрунтована доцільність використання у якості наповнювача шкаралупи волоського горіху та бурого вугілля, фізико–хімічні властивості яких наведені в цьому розділі. Визначено комплекс стандартизованих методів для дослідження обраних об’єктів, наведена характеристика необхідного обладнання для вирішення завдань. У третьому розділі наведено дослідження, щодо визначення оптимального співвідношення побічного продукту та наповнювача при приготуванні полідисперсних систем для газифікації. Встановлено, що під час змішування відбувається суттєва зміна гранулометричного складу досліджених сумішей. По-перше, збільшення вмісту кам’яновугільних фусів у сумішах призводе до зростання середнього діаметру часток, тобто відбувається їх агломерація. По-друге, шкаралупа волоського горіху більш стійка до механічного впливу порівняно з бурим вугіллям. У четвертому розділі досліджено кінетичні характеристики процесу газифікації та фактори, що впливають на них (температура, витрата повітря, природа сировини). Встановлено, що кінетичні криві процесу газифікації полідисперсних систем в інтервалі температур від 400 до 500 °С та витраті окиснювача (повітря) від 0,0005 до 0,004 м3/хв проходять 3 основні стадії. Визначено матеріальні баланси досліджуваних матеріалів при їх газифікації, а саме: вихід твердого залишку, газоподібних та сконденсованих продуктів. Визначено компонентний склад сконденсованих продуктів по кожному дослідженому матеріалу та вплив витрати повітря і температури на вихід таких компонентів, як: Н₂, О₂, N₂, СН₄, СО, СО₂, С₂Н₄ and С₂Н₆.. У п’ятому розділі розроблено принципову технологічну схему газифікації полідисперсних систем. Проведено розрахунок шарової газифікації досліджуваної сировини за технологією Lurgi. Отримані значення були порівняні з експериментальними. Встановлено, що за пропонованою технологією переробки вміст цільових компонентів генераторного газу, таких як СО та Н₂, значно більший, ніж при класичній газифікації. Визначено економічну оцінку роботи.
  • Ескіз
    Документ
    Газифікація полідисперсних систем кам'яновугільного походження
    (Національна металургійна академія України, 2020) Білець, Дар'я Юріївна
    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук (доктора філософії) зі спеціальності 05.17.07 – хімічна технологія палива та паливно–мастильних матеріалів (161 – Хімічні технології та інженерія) – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», спеціалізована вчена рада Д 08.084.05 при Національній металургійній академії України, Дніпро, 2020. Вперше досліджено вплив складу полідисперсних систем на їх поведінку при підготовці до газифікації: час висипання, кут природного укосу та насипну густину при випусканні з бункеру, а також залипання при змішуванні. Розроблені математичні та графічні залежності впливу витрати повітря від 0,0005 до 0,004 м3/хв та температури 400 до 500 °С на значення констант швидкості та енергії активації, виходу твердого залишку, сконденсованих та газоподібних продуктів при газифікації полідисперсних систем. Розроблено принципову технологічну схеми газифікації полідисперсних систем кам’яновугільного походження, яка може бути рекомендована до впровадження. Основними елементами технологічної схеми є масозмішувач, піч та електроконвертор. Встановлено, що з точки зору витрати електроенергії, оптимальний розмір вуглецевої насадки для електроконвертору становить 10–13 мм та визначено, що витрата вуглецевої насадки (коксу) в процесі газифікації становить 0,014 % від загальної маси наважки, або 0,575 % від маси конвертованої сировини. Встановлено, що при використанні пропонованого способу газифікації полідисперсних систем кам’яновугільного походження можна отримати газ, теплота згоряння якого в 1,62–2,47 рази вища за теплоту згоряння газу, отриманого від газифікації за методом Lurgi. Основні теоретичні положення та експериментальні дані дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрах «Хімічної технології переробки нафти і газу» Національного університету «Львівська політехніка», «Металургійного палива та вогнетривів» Національної металургійної академії України та «Технології переробки нафти, газу та твердого палива» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».