Кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7696

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fuel

Сучасна назва – кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива", попередня – "Технологія палива та вуглецевих матеріалів".

У перші роки існування ХПІ їх попередниці входили до складу хімічного відділення. Усі розділи хімії спочатку були представлені однією кафедрою хімії, з часом створювалися кафедри технологічного профілю, зокрема з хімічної технології мінеральних речовин та барвників. Серед випускових технологічних кафедр хімічного спрямування ХПІ була і кафедра технології органічних та фарбувальних речовин. У 1885 році професор Валерій Олександрович Гемеліан першим почав читати лекції з дисципліни "Хімія та технологія барвників і їх використання".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Підготовка здійснюється за такими основними напрямами: – Переробка нафти з отриманням широкого спектру товарних нафтопродуктів; – Проектування устаткування процесів переробки нафти, вугілля та газового конденсату; – Методи оцінки якості нафти, нафтопродуктів (бензину, дизельного пального), вугілля та газу; – Виробництво альтернативного палива; – Переробка нафтошламів; – Виробництво усіх видів мастил та моторних олив, присадок; – Виробництво синтез-газу; – Коксування, газифікація вугілля; – Виробництво графітових матеріалів; – Очищення та знезараження стічних вод.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Коксування трамбованих вугільних шихт. Вихід хімічних продуктів
    (Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», 2023) Мукіна, Наталія Володимирівна; Мірошниченко, Денис Вікторович
    Враховуючи можливе окислення вугільної сировини, а також неможливість прогнозувати вихід аміаку та сірководню за величиною виходу летких речовин, були розроблені математичні залежності, що описують вихід усіх основних хімічних продуктів коксування за даними елементного складу вихідних трамбованих вугільних шихт. Встановлено, що з підвищенням вмісту газового вугілля (виходу летких речовин) у трамбованих вугільних шихтах знижується вихід коксу, а також підвищується вихід смоли, бензолу, вуглекислого газу, пірогенетичної вологи та коксового газу.
  • Ескіз
    Документ
    Розмолоздатність вугілля. Бінарні вугільні суміші
    (Товариство з обмеженою відповідальністю "Планета-Прінт", 2021) Коваль, Валентин Валерійович; Мірошниченко, Денис Вікторович
    Визначено коефіцієнти розмолоздатності HGI бінарних вугільних сумішей, до складу яких входили вугілля різного ступеня метаморфізму чотирьох основних марок в змінюваному процентному співвідношенні. Встановлено наявність систематичних відхилень фактичних значень коефіцієнтів розмолоздатності HGI сумішей від розрахованих за правилом адитивності. Виявлено математична залежність, що дозволяє за даними значень коефіцієнтів розмолоздатності HGI окремих компонентів прогнозувати величину коефіцієнта їх розмолоздатності в бінарній суміші.
  • Ескіз
    Документ
    Дробимість вугілля методом Протод'яконова
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Коваль, Валентин Валерійович; Мірошниченко, Денис Вікторович
    Наведено дослідження складу, будови й властивостей вугілля України, рф, США та Казахстана з показником коефіцієнта міцності за Протод’яконовим. Встановлено, що зниження коефіцієнта міцності по Протод’яконову викликано зростанням у вугіллі вмісту загального вуглецю (Cᵈᵃᶠ), зниженням кисню (Odᵈᵃᶠ). Встановлено, що показник К пов’язаний з багатьма показниками якості вугілля, а саме: ступенем метаморфізму, елементним, петрографічним і мінеральним складами, а також з показником розмолоздатності по Хардгрову. Показник подрібнюваності вугілля К, що визначається методом Протод’яконова, задовільно прогнозується за вмістом вуглецю (Cᵈᵃᶠ), кисню (Odᵈᵃᶠ), показником відображення вітриніту R₀, а також по значенню коефіцієнта Хардгрова HGI. Застосування метода визначення величини коефіцієнта міцності вугілля по Протод’яконову дозволяє успішно з високою точністю оцінювати ступінь його впливу на витрати електроенергії на його подрібнення.