Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Освіта і виховання лідерів у вищій школі - субоснова перспективного розвитку суспільства
    (НТУ "ХПІ", 2017) Бабаєв, Володимир Миколайович
    Особистості наділені неабиякими дієвими якостями активно впливають на характер, темпи, вектори суспільних процесів і явищ. Вони, як правило, нерідко створюють вельми позитивні умови для розвитку суспільства, проте інколи, навпаки, їх дії пробуджують до життя такі непередбачувані наслідки, що суспільство в своєму істотному розвитку відкидається на околицю цивілізації з конче малою перспективою повернення на шлях світового соціального прогресу. Своєрідність впливу лідера в тому, що він окрім успадкованих генетичних задатків талановито орієнтується в навколишньому соціальному середовищі, максимально структурує і систематизує суспільні відносини і не менш талановито їх використовує для поглиблення своїх унікальних здібностей. Це дає йому змогу сутнісно в іманентності своїй бути над людьми і водночас, на рівні, бути "своїм" для людей. В таких соціально-культурних обставинах, як ніколи дотепер, виникає об’єктивна потреба в надійному випробуваному лідерстві, орієнтуючись на його різнобічні рівні та виміри. Ця обставина покладає особливу відповідальність на освіту, система якої зобов'язана вибудовувати і зберігати духовно-культурні вартості людини і цим самим піклуватися про лідерів нової генерації.