Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2020 - 20222

Налаштування

Автор: search.filters.author.Грень, Лариса МиколаївнаКлючові слова: search.filters.subject.дистанційна освіта

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Публікація
    Управління професійним розвитком кадрового потенціалу органів державної влади
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Романовський, Олександр Георгійович; Грень, Лариса Миколаївна; Грибко, Ольга Владиславівна; Грабар, Наталія Сергіївна; Хмиров, Ігор Михайлович; Черкашин, Андрій Іванович
    Розглянуто підготовку управлінських кадрів у системі післядипломної освіти. Обгрунтовано необхідність підвищення їх професійного розвитку, показано роль системи післядипломної освіти у цьому процесі. Розкрито зміст лідерства та його роль у підвищенні ефективності системи управління. Показано інструменти формування та розвитку лідерського потенціалу керівників органів влади. Розглянуто формування корпоративної культури та комунікативної компетентності державних службовців та осіб місцевого самоврядування. Запропоновано інформаційно-комунікативні технології для підвищення їх кваліфікації. Наведено програму «Інструментальні аспекти демократичного лідерства: відповідь на виклики сучасності», що знайшла своє практичне втілення у підготовці управлінських кадрів у системі післядипломної освіти. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що основні положення й висновки монографії можуть бути використані у процесі професійної підготовки управлінських кадрів у системі післядипломної освіти.
  • Ескіз
    Документ
    Дистанційна форма здобуття вищої освіти: аналіз думки студентів щодо якості, переваг і недоліків
    (2020) Мороз, Світлана Анатоліївна; Романовський, Олександр Георгійович; Мороз, Володимир Михайлович; Домбровська, Світлана Миколаївна; Грень, Лариса Миколаївна; Помаза-Пономаренко, Аліна Леонідівна
    Стаття містить результати аналізу наукової літератури щодо проблематики використання інформаційно-комунікаційних технологій у системі дистанційної освіти, а також напрямів вирішення питань забезпечення якості здобутої у її межах вищої освіти. Переважна більшість наукових досліджень, особливо в межах вітчизняної наукової думки, була виконана за допомогою теоретичних методів наукового пізнання та зосереджувалась на теорії, системі, законах, ідеях та парадигмах знань щодо дистанційної освіти та її якості. Такий підхід дещо звужує фокус розгляду відповідного феномену, адже питання практики функціонування окремих елементів відповідної системи залишаються відкритими для подальших наукових пошуків. На відміну від вітчизняних учених зарубіжні дослідники зосереджують свою увагу на вирішенні питань ефективності функціонування системи дистанційної освіти та використовують для цього суто емпіричні методи дослідження. З огляду на брак висвітлення у вітчизняній науковій літературі здобутих за допомогою емпіричних методів наукового пізнання результатів досліджень феномену якості вищої освіти в системі дистанційної форми її здобуття та факт існування запиту з боку суб’єктів державного управління розвитком системи вищої освіти, так само як і з боку адміністрацій закладів вищої освіти, на результати таких наукових пошуків, авторами публікації пропонуються до уваги та подальшого обговорення результати аналізу проведеного у 2018/19 навчальному році опитування студентів «Ставлення до дистанційної освіти та оцінювання її якості». Стаття містить результати аналізу відповідей респондентів щодо очікуваної якості здобутої в межах дистанційної форми навчання вищої освіти. Отримані авторами результати подаються через призму умовного порівняння якості вищої освіти, здобутої в системі денної та заочної форм навчання. Крім того, у статі висвітлено результати оцінювання студентами значущості основних переваг та недоліків дистанційної форми навчання, за результатами аналізу яких було опрацьовано пропозиції щодо можливості підвищення якості вищої освіти в межах дистанційної форми її здобуття, а також напрямів удосконалення змісту та практики реалізації державної політики щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті.