Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Формування лідерського потенціалу інтелігента
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Гура, Тетяна Віталіївна; Пономарьов, Олександр Семенович
Обґрунтовано значення розвитку лідерських якостей представників різних верств інтелігенції як важливої передумови успішного виконання ними своєї суспільної місії. Показано, що належний лідерський потенціал у поєднанні з високою загальною і професійною культурою інтелігента та його багатим духовним світом істотно підвищує можливості і творчої діяльності інтелігента, і з його впливу на розвиток духовності й культури широких верств населення. Проаналізовано сенс понять “інтелігентність лідера” та “лідерство інтелігента”, розкрито їхню роль в процесах суспільного розвитку. Показано цілі, зміст і характер формування рис і якостей лідерства та інтелігентності майбутніх фахівців Розглянуто можливість використання синергетичного ефекту, що виникає в результаті цільового розвитку якостей інтелігентності та лідерства студентів як майбутніх фахівців під час формування їхньої професійної та соціальної компетентності.
Розвиток інтелігентності лідера
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Кіпенський, Андрій Володимирович; Пономарьов, Олександр Семенович; Гура, Тетяна Віталіївна
Розглянуто один характерних проявів еволюції соціуму, що полягає істотному зростанні освітньо-кваліфікаційного рівня широких мас населення та підвищенні рівня їхньої культури. Набуває подальшого поширення частка розумової праці та її творчого характеру в різних сферах суспільного виробництва. З’ясовано, що помітне зростання загальної чисельності різних груп інтелігенції і її якісного складу та рівня культури вимагає для забезпечення ефективності впливу лідерів на інших людей відповідного підвищення рівня їхньої загальної та професійної культури, їхньої інтелігентності. Доведено, що інтелігентність лідера через його специфічний вплив активно сприяє розвитку рівня інтелігентності суспільства, який через вимоги до особистості лідера сприяє подальшому розвитку його інтелігентності, підвищенню його ролі у розвитку культури й духовного світу населення. Розкрито істотну роль у формуванні й розвитку інтелігентності лідера як однієї з атрибутивних якостей, що належить системі освіти й педагогічній практиці. Для цього їм слід посилити увагу до належного виконання функцій з виховання, особистісного розвитку та соціалізації студентів, розвитку їхньої культури та лідерського потенціалу.
Особливості міжособистісної взаємодії військового керівника з підлеглими
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Гура, Тетяна Віталіївна; Кошкаров, Ю. Ю.; Платонова, К. А.
В статті особлива увага приділена особливостям взаємодії між військовим керівником та його підлеглими. Визначено закономірності мотиваційно-цільової взаємодії командирів в проблемних міжособистісних ситуаціях. Встановлено, що основним психологічним механізмом, за допомогою якого здійснюється боротьба мотивів, є узгодження їх цілей і інтересів. Найчастіше це виявляється в тих ситуаціях, де суперечність виникає між керівником і підлеглим. Доведено, що основною закономірністю емоційної взаємодії командирів у проблемній міжособистісній ситуації є посилення регулятивної ролі емоцій та переживань в діях офіцерів. Розглянуто стратегії поведінки військових керівників в проблемних ситуаціях, які можуть реалізовуватись через різноманітні тактики.
Системний підхід до організації підготовки майбутніх лідерів
(Кам'янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнка, 2017) Гура, Тетяна Віталіївна; Пономарьов, Олександр Семенович
Проаналізовано важливість потреби в лідерах і підвищення вимог до їхнього професіоналізму й особистісних якостей, перш за все до здібностей впливати на людей і характеру цього впливу. Підкреслено роль ситуації в Україні, яка ставить перед системою освіти завдання з розробки та застосування ефективних методів виявлення потенційних лідерів та організації подальшої їх цільової підготовки. Відзначено основні причини проблеми організації підготовки майбутніх лідерів у вищій школі, що спонукають до відвертого прагнення молодих потенційних лідерів виїжджати за кордон для отримання освіти, а згодом і престижної добре оплачуваної роботи за здобутим фахом. Акцентовано увагу на визначальній характеристиці лідера – харизмі, питання про значення та формування якої у майбутніх лідерів обговорювались на І Міжнародній науково-практичній конференції «Лідери ХХІ століття. Формування особистості харизматичного лідера на основі гуманітарних технологій», яка відбулася в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» у вересні 2017 року. У статті висвітлено проблему значущості системної організації підготовки лідерів, яка полягає у розв’язанні таких завдань: виявлення потенційних лідерів; формування й забезпечення належного рівня їх професійної і соціальної компетентності; розвиток як професійно і соціально значущих, так і специфічно лідерських особистісних рис і якостей. Розглянуто організацію цільової підготовки лідерів, що полягає у виявленні індивідуальних психологічних рис кожного студента; розуміння педагогом індивідуальних особливостей студента; наявність та цілеспрямований розвиток виразних лідерських якостей; причини відсутності безпосереднього контакту й опосередкований характер міжособистісного спілкування між викладачем і студентом. У статті обговорено питання про змістовний аспект системності підготовки лідерів, що означає таку організацію навчально-виховного процесу, яка б передбачала не просто чітко визначений зміст цієї підготовки, а й зацікавленість студентів у його оволодінні, активізацію мотивації їхньої навчально-пізнавальної діяльності й цілеспрямований розвиток лідерських якостей. Тому зміст їх підготовки має включати практичні заняття з формування у потенційних лідерів сталих навичок аналізу проблемних ситуацій, підготовки і прийняття рішень для їх успішного розв’язання, оволодіння технологіями впливу на персонал та управління ним, а також делегування повноважень, підготовки й проведення ділових нарад і ведення переговорів. У статті відзначено функції системного підходу, що сприяють формуванню лідерського потенціалу в студентів, а саме: світоглядна, методологічна, аналітична, критична та загальнокультурна. Доведено, що для системи підготовки майбутніх лідерів необхідно поєднання традиційних та інноваційних педагогічних технологій, спеціалізованих тренінгів й інших методів педагогічного впливу.
Психологічні особливості професійної направленості школярів як фактор успішності майбутнього лідера
(НТУ "ХПІ", 2015) Гура, Тетяна Віталіївна; Лисак, К. А.
В статі зроблена спроба виявити професійну направленість школярів. Проведений теоретичний аналіз психологічних особливостей професійної направленості лідерів. На основі проведених емпіричних досліджень виявлені три типи направленості: соціальний, артистичний та підприємницький.
Лідерський потенціал як вагома складова особистісно-значущих якостей студентської молоді
(НТУ "ХПІ", 2014) Гура, Тетяна Віталіївна; Ріпко, Ірина Валентинівна
У статті визначено дефініції «лідер», «лідерство» та «лідерський потенціал». Розглянуто складові лідерського потенціалу з точки зору «теорії рис» та діяльнісного підходу. Виділено критерії лідерства у студентському середовищі, які підтверджують те, що лідерський потенціал є вагомою частиною особистісно-значущих якостей студентської молоді. Доведено значення ролей студентських лідерів: інструментального (ділового) і експресивного (емоційного) для розвитку лідерського потенціалу у студентському середовищі.