Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Особливості структурного підходу при формуванні управлінського ефективного лідерства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Гура, Тетяна Віталіївна; Ігнатюк, Ольга Анатоліївна; Резнік, Світлана Миколаївна
В публікації висвітлено результати дослідження лідерських якостей в процесі професійної підготовки студентів-іноземців технічного закладу вищої освіти. Особлива увага приділена якостям сучасного ефективного управлінця-лідера. Визначені шість ознак ефективних здібностей лідерів. В статті охарактеризовано особливості ефективного лідерства в бізнес-управлінні, військовій сфері тощо. В статті висвітлені пріоритетні напрямки розвитку ефективного лідерства. Представлені особливості структурного підходу при формуванні управлінського ефективного лідерства в закладі вищої освіти.
Професійно-особиснісний саморозвиток майбутніх інженерів у процесі навчання: сутність і механізми
(Інститут психології ім. Г. С. Костюка, 2020) Михайличенко, Валентина Євдокимівна; Гура, Тетяна Віталіївна; Галущак, Ірина Володимирівна
В статті розглянуто сутність професійно-особиснісного саморозвитку (ПОС) і необхідність формування готовності студентів до нього в процесі навчання у ЗВО. Визначено головні механізми цілеспрямованого впливу людини на саму себе: самопізнання, самовизначення, самоосвіта, самоконтроль, саморегуляція, самовиховання, самостійна робота. Приведено результати першого етапу педагогічного експерименту по формуванню готовності до ПОС. Показано більш високий рівень студентів експериментальної групи, що є результатом їх цілеспрямованої самостійної роботи і педагічно-психологічного супроводу викладачами кафедри. В статті звернена увага на низьку психологічну готовність майбутніх інженерів та недостатню розробленість інноваційних педагогічних технологій, які сприятимуть формуванню у студентів готовності до ПОС.
Психологічна готовність: сутність, зміст і способи активізації
(Запорізький національний університет, 2019) Гура, Тетяна Віталіївна; Михайличенко, Валентина Євдокимівна
У статті проаналізовано сутність, зміст психологічної готовності майбутніх фахівців і необхідність її формування під час навчання у вузі. Особлива увага приділена психологічній готовності як стану та стійкій характеристиці особистості, що проявляється і формується в процесі діяльності і є складником особистості. Автори підкреслюють, що психологічна готовність активізує пізнавальні процеси, ціннісно-мотиваційне ставлення до майбутньої професійної діяльності, процес самоусвідомлення і особистісний потенціал майбутніх фахівців, сприяє узгодженню завдань з досвідом, майстерністю, вольовими та іншими якостями особистості, забезпечує можливість ефективної взаємодії з іншими людьми. В статті розглянуто структуру і фізіологічний механізм функціонування психологічної готовності. В статті запропоновані способи активізації особистісного потенціалу майбутніх фахівців, який розкривається та розвивається в процесі навчання у вузі. Однак, в технічних вузах України в останні роки вивчення дисципліни психологічної спрямованості вкрай обмежене, що негативно впливає на процес навчання і його результати.
Тренінгові технології як засіб розвитку емоційного інтелекту
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Гура, Тетяна Віталіївна
В публікації висвітлено поняття емоційний інтелект як здатності точно сприймати, оцінювати і виражати емоції. Особлива увага приділена аналізу тренінгу як формі активного навчання, метою якого є формування лідерського потенціалу майбутніх фахівців ЗВТО. В статті висвітлені основні принципи та методи тренінгової роботи, зокрема розглянуто тренінгову технологію для розвитку емоційного інтелекту. Під час констатувального етапу педагогічного експерименту доведено необхідність розробки тренінгу для розвитку емоційного інтелекту для студентів технічного університету. Висвітлено особливості застосування тренінгових технологій під час формувального експерименту в експериментальній групі. В статті доведено ефективність застосування тренінгових технологій в ЗВТО для розвитку оемоційного інтелекту – основної складової лідерського потенціалу.
Формування особистості інженера-лідера в аспекті педагогічних ідей В. Сухомлинського
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Гура, Тетяна Віталіївна
В статті проведений аналіз актуальності виховання моральної культури у майбутніх інженерів-лідерів. Особлива увага приділена поглядам вітчизняних науковців щодо ролі моральності та її вихованню в умовах технічного університету. В статті відзначено, що важливою характеристикою професійної культури майбутнього інженера-лідера є взаємозв’язок та взаємообумовленість з особистою ціннісною орієнтацією та морально-етичною парадигмою людини, з професійною етикою, характерною для кола його спілкування. Відзначено, що вказані норми та принципи сприяють утвердженню авторитету та пріоритету особистості не тільки як лідера, але і як осередку гуманності міжособистісних відношень. Авторка підкреслює, що моральне виховання майбутніх інженерів -лідерів в технічних вузах відіграє визначальну роль у їх підготовці, тому що воно пов’язане з розвитком особистісних якостей людини та формуванням її відношення до інших людей (команди лідера), в першу чергу до своїх потенційних колег і підлеглих. В статті підкреслено, що у сфері морального виховання майбутніх інженерів -лідерів основними завданнями є: формування свідомості, нагромадження досвіду навичок морального поводження; моральна освіта як обізнаність в питаннях моралі, етики, політики; виховання почуття особистої відповідальності за свої вчинки, своє поводження та можливі результати своєї професійної діяльності; розвиток і закріплення дієвих механізмів морального самовиховання та саморегуляції поводження. Висвітлений зв’язок педагогічних ідей В.Сухомлинського з розвитком лідерського потенціалу у студентів та викладачів вищого технічного навчального закладу. В статті підкреслено особистісні якості викладача-лідера такі, як: його прагнення мати потребу у спілкуванні зі студентами, виявляти товариськість, високі комунікабельні якості; бути глибоко порядною людиною, мати чіткі морально-етичні погляди і переконання і твердо дотримуватись їх; уміти розуміти тих, кого він навчає і виховує; бути людиною творчою і самостійною, вести активну дослідницьку і консультативну діяльність; бути терпимим і стриманим, твердим і наполегливим, уміти управляти собою, своїми емоціями і психічним станом взагалі; уміти прогнозувати можливі педагогічні ситуації, системно оцінювати наслідки своїх дій і вчинків, свого вплив у на студентів, що сприяють формуванню духовності у студентів – майбутніх інженерів-лідерів. Розглянуто основні методи та технології розвитку лідерського потенціалу у студентів та викладачів в Центрі лідерства кафедри педагогіки і психології управління соціальними системами ім. академіка І. А. Зязюна НТУ «ХПІ» такі, як проведення інформаційних і проблемних лекцій, семінарів-диспутів, семінарів-прес-конференцій, організацію тематичних наукових конференцій,проведення тренінгів, позааудиторне проведення індивідуальних консультацій студентів. В статті доведено, що в сучасних умовах недостатня увага приділяється формуванню особистості майбутніх інженерів-лідерів в технічних університетах, тоді як вона має бути обов’язковою умовою їх професійного зростання; в процесі професійної підготовки студентів необхідно впроваджувати педагогічні ідеї В. Сухомлинського, а саме, доцільним є застосування активних методів навчання з чіткою виховною спрямованістю, посиленням індивідуальної роботи зі студентами, активізацією їх діяльності в політичному, громадському та культурному житті . Авторка вважає необхідним відновлення навчальних курсів вивчення психології для всіх студентів технічного університету, а також впровадження в навчальний процес сучасних методів та технологій, розроблених викладачами Центру Лідерства та Центру сучасних педагогічних, психологічних та управлінських технологій кафедри педагогіки і психології управління соціальними системами ім. академіка І. А. Зязюна НТУ «ХПІ» на основі педагогіки В. Сухомлинського.
Технологічний аспект підготовки майбутніх конкурентоспроможних інженерів на прикладі психолого-педагогічних та управлінських дисциплін
(Класичний приватний університет, 2013) Ігнатюк, Ольга Анатоліївна; Гура, Тетяна Віталіївна
Статтю присвячено проблемі підготовки майбутніх інженерів до професійної діяльності. У центрі уваги перебувають питання визначення моделі професійно значущих якостей конкурентоспроможних інженерів на сучасному ринку праці. Визначено зміст і сутність етапів соціально-педагогічного проектування моделі професійно значущих якостей майбутніх інженерів на прикладі інтегрованих дисциплін.