Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 18

Взаємозв'язок емоційного інтелекту та лідерських якостей у студентів
(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2020) Романовський, Олександр Георгійович; Підбуцька, Ніна Вікторівна; Книш, Анастасія Євгенівна; Штученко, Ірина Євгенівна
У даній статті розглянуто основні підходи у вітчизняній та зарубіжній літературі, пов’язані з проблемою формування лідерських якостей. Наведено результати досліджень лідерських якостей студентів технічних і гуманітарних спеціальностей в період навчання у вищому закладі у взаємозв’язку з емоційним інтелектом. Виявлено особливості лідерських якостей у групах випробовуваних з різним рівнем емоційного інтелекту, а також зв’язок між лідерськими якостями і емоційним інтелектом. Досліджено особливості лідерських якостей у студентів технічних та гуманітарних спеціальностей. Найвищі показники за результатами дослідження демонструє група студентів технічних спеціальностей з високим рівнем емоційного інтелекту, що свідчить про вміння управляти своїми емоціями та поведінкою, вміння вирішувати проблеми. Вони демонструють високий рівень організаційних здібностей, вміння працювати з групою. Їх дії спрямовані на досягнення цілей. Найменші показники за результатами дослідження виявлено у групі студентів гуманітарних спеціальностей з низьким рівнем емоційного інтелекту. Вони не достатньо уявляють, як завоювати авторитет серед людей, при організації справ не враховують думку товаришів. В складних ситуаціях їм складно знайти вихід. Вони не вміють контролювати роботу своїх товаришів, знаходити спільну мову з людьми. Досліджено взаємозв’язки між емоційним інтелектом та лідерськими якостями у студентів технічних та гуманітарних спеціальностей. У групі студентів технічних спеціальностей з високим рівнем емоційного інтелекту встановлено позитивні кореляційні зв’язки між емоційним інтелектом та усіма шкалами лідерських якостей. У групі студентів гуманітарних спеціальностей з низьким рівнем емоційного інтелекту не встановлено кореляційних зв’язків між емоційним інтелектом та лідерськими якостями. В інших групах студентів встановлено певні кореляційні зв’язки між емоційним інтелектом та лідерськими якостями.
Ресурси резільєнтності майбутніх психологів, що займаються волонтерською діяльністю під час воєнного стану
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Підбуцька, Ніна Вікторівна; Книш, Анастасія Євгенівна; Богдан, Жанна Борисівна
Стаття присвячена дослідженню ресурсів резільєнтності майбутніх психологів, що займаються волонтерською діяльністю в сфері надання психологічної допомоги постраждалим від військової агресії. Дослідження сфокусоване на вивченні рівня резільєнтності та копінг механізмів, які забезпечують здатність майбутніх психологів до адаптації в умовах постійного емоційного стресу. В дослідженні взяли участь 50 майбутніх психологів у віці 18-22 роки як респонденти, що були поділені на дві групи залежно від наявності чи відсутності волонтерського досвіду під час воєнного стану. Було виявлено, що майбутні психологи, які займаються волонтерською діяльністю в основному спираються на когнітивні та поведінкові копінги і недостатньо використовують емоційні, що може вказувати на їхню неготовність працювати з власними емоціями.
Комунікативні властивості студентів-психологів, схильних до лідерства
(Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2021) Підбуцька, Ніна Вікторівна; Книш, Анастасія Євгенівна; Богдан, Жанна Борисівна; Чебакова, Юлія Григорівна
Дослідження присвячене темі комунікативних властивостей студентів-психологів, що схильні до лідерства. Тема дослідження зумовлена популярністю спеціальності "Психологія", що зростає, і необхідністю вдосконалення освітніх програм не тільки в напрямі забезпечення ключових фахових компетентностей, а й у напрямі розвитку soft skills, до яких відносяться лідерство та комунікативні здібності. Акцент робиться на необхідності визначення особливостей комунікативних особливостей майбутніх психологів схильних до лідерства з метою подальшої розробки індивідуалізованих програм розвитку лідерства студентів цього професійного напрямку.
Гендерні особливості полікомунікативної емпатії студентів-лідерів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Підбуцька, Ніна Вікторівна; Книш, Анастасія Євгенівна
Розглянуто проблему прояву полікомунікативної емпатії у студентів, що характеризуються вираженими лідерськими якостями. Було проаналізовано роль емпатії в становленні лідерського стилю студентів. В ході дослідження було визначено, що емпатія є однією з найбільш важливих рис в структурі особистості сучасного студентського лідера, а її формуванню має приділятися особлива увага в закладах вищої освіти. Емпіричне дослідження лідерських здібностей дозволило визначити, що близько 29% студентів володіють вираженими на високому рівні лідерськими здібностями. Аналіз гендерних особливостей прояву полікомунікативної емпатії студентів-лідерів дозволив визначити, що у дівчат емпатія розвинена краще, ніж у хлопців. В статті наводяться перспективні напрямки розвитку теми дослідження.
Оцінка дослідницьких вмінь та навичок математичної обробки даних здобувачів І-ІІІ рівнів вищої освіти спеціальності "Психологія"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Підбуцька, Ніна Вікторівна; Книш, Анастасія Євгенівна
Стаття присвячена проблемі дослідження рівня розвитку дослідницьких вмінь та навичок математичної обробки даних у майбутніх психологів, що навчаються за різними рівнями вищої освіти. Для проведення дослідження було залучено здобувачів вищої освіти за трьома рівнями та п’ятьох докторів психологічних наук як експертів. Респондентам (n=75) пропонувалося виконати практичне завдання, яке мало на меті продемонструвати їхню здатність до перетворення простого практичного питання на модель дослідження, що враховувала б всі необхідні етапи та методи математичної обробки даних. Було проаналізовано результати досліджень, які вказують на наявність статистично вірогідних відмінностей і рівні розвитку дослідницьких вмінь та навичок математичної обробки даних. Було визначено, що найвищим цей показник є у здобувачів за третім, а найнижчим – за другим рівнем вищої освіти.
Методичні вказівки з виконання курсової роботи з курсу "Прикладна статистика в психології"
(2021) Підбуцька, Ніна Вікторівна; Книш, Анастасія Євгенівна
Сучасне наукове співтовариство єдине щодо твердження: область знань стає наукою, лише застосовуючи математику. І поведінкові акти, і трансакції відносин між людьми можна звести до математичних показників. Більше того, якщо знання не можна звести до математичних обчислень, то його не можна вважати науковим. Саме математика дає нам можливість знаходити закономірності та причини психологічних явищ. Знання методів прикладної статистики не варті нічого, якщо майбутній психолог не навчиться використовувати їх при проведенні власних досліджень. Як правило, студенти першого рівню вищої освіти спочатку опановують дисципліною "Прикладна статистика в психології" і лише з часом (приблизно через рік) отримують можливість застосувати ці методи у власному дослідженні при виконанні курсової роботи. При цьому часто за рік знання та вміння виявляються не такими яскравими і доводиться згадувати весь матеріал спочатку. Запровадження курсової роботи створює необхідні умови для застосування студентами методів прикладної статистики на практиці. Виконуючи курсову роботу, студенти проходять через весь процес побудови дослідження від обґрунтування актуальності теми до формування рекомендацій за результатами дослідження. Таким чином, вони отримують досвід майже самостійного дослідження, який можна буде поліпшувати у майбутніх курсових роботах.
Індивідуально-психологічні чинники апатії у студентів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Підбуцька, Ніна Вікторівна; Книш, Анастасія Євгенівна
Розглянуто проблему апатії студентів як чинника відсутності продуктивності у навчанні. Проаналізовано останні вітчизняні та зарубіжні дослідження, що присвячені підходам до визначення феномену апатії, що свідчить про її полікультурність. Розкрито цей феномен як відсутність можливості визначення мети, відсутність енергії та інтересу, байдужість до змін і труднощі в ухваленні рішень. У межах емпіричного дослідження визначено дві групи респондентів із високим і низьким рівнем апатії. Відповідно до виділених рівнів були встановлені індивідуально-психологічні чинники апатії. Такими чинниками виявилися інтроверсія, залежність від інших, емоційна нестійкість, нерозвинута академічна мотивація. Відповідно у респондентів із низькою апатією вираженими є цінності: цікава робота, впевненість у собі, незалежність, освіченість, відчуття суб’єктивного благополуччя.
Психолого-педагогічна кваліметрія в оцінці якості освіти майбутніх фахівців у Національному технічному університеті "Харківський політехнічний інститут"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Сокол, Євген Іванович; Романовський, Олександр Георгійович; Підбуцька, Ніна Вікторівна; Гура, Тетяна Віталіївна; Книш, Анастасія Євгенівна; Шаполова, Вікторія Валеріївна
Розглянуто проблему моніторингу якості освіти в Національному технічному університеті "Харківський політехнічний інститут" з використанням психолого-педагогічної кваліметрії. Проаналізовано останні дослідження присвячені підходам та прийомам оцінювання якості освіти. На основі узагальнення змісту стандартів спеціальностей Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" було складено перелік найбільш затребуваних для сучасного фахівця загальних компетентностей, до яких було віднесено: здатність до професійної самоорганізації, лідерські здатності, здатність до адаптації та створення нового, комунікативні здатності, здатність до саморозвитку. Розглянуті сучасні педагогічні (експертна оцінка, компетентностні тести) та психологічні (фокус-групи, кейс-стаді, контент аналіз) методи діагностики сформованості загальних компетентностей. Виведено кваліметричну формулу оцінки якості освіти, яка дає можливість підрахунку інтегрованого показника якості освіти в контексті рівня розвитку загальних компетентностей.
Застосування методів коучингового підходу при викладанні дисципліни "математичні методи в психології"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Книш, Анастасія Євгенівна
В статті аналізуються проблеми, що виникають в процесі викладання дисципліни "Математичні методи в психології" студентам-психологам першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Надається порівняння самоаналізу та об'єктивного оцінювання математичних компетенцій майбутніх психологів. Описуються можливості використання коучингового підходу при викладанні в закладах вищої освіти. Подано стислий опис програми заходів, що передбачають використання коучингового підходу при викладанні дисципліни "Математичні методи в психології". Наводяться емпіричні докази ефективності запропонованої програми заходів з використанням коучингового підходу.
Формування особистісної готовності майбутніх психологів-тренерів до професійної діяльності
(Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2014) Книш, Анастасія Євгенівна
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, Харків, 2014. Дисертацію присвячено дослідженню особливостей формування особистісної готовності до професійної діяльності майбутніх психологів, що обирають спеціалізацію тренера. У роботі представлено теоретичний аналіз основних підходів до визначення готовності до професійної діяльності зарубіжних та вітчизняних вчених. Уточнено поняття особистісної готовності до діяльності майбутнього психолога-тренера. Подано та обґрунтовано теоретичну модель особистісної готовності до діяльності (операційно-професійний, емоційний, соціально-психологічний, ідентифікаційний компоненти). Шляхом факторного аналізу визначено структуру особистісної готовності до діяльності тренера. В ході емпіричного дослідження встановлено недостатній рівень розвитку особистісної готовності до діяльності майбутніх психологів-тренерів. Визначено основні психологічні умови (творче моделювання, експериментування, вільний обмін думками, експертна оцінка), напрямки (формування теоретичної бази, відпрацювання на практиці методичних засобів створення та проведення тренінгу, отримання досвіду групової роботи, зворотній зв`язок) та етапи (підготовчий, організаційний, маркетинговий, логістичний, програмний, груповий, презентаційний, експертний, дебрифінговий) формування особистісної готовності до професійної діяльності на базі яких розроблено та впроваджено в навчальний процес навчальну програму.