Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Фільтри

20152

Налаштування

Автор: search.filters.author.Ковальська, В. С.

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Формування технологічних умінь у майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю
    (НТУ "ХПІ", 2015) Ковальська, В. С.; Безкоровайна, М. М.; Агапова, М. О.
    У статті наведено результати розроблення методики формування технологічних умінь у майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю. Визначено поняття “уміння”, “професійні уміння”, “технологічні уміння”. Розроблено модель формування технологічних умінь у майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю, яка містить такі компоненти: цілемотиваційний, змістовний, організаційно-діяльнісний, оціночно-результативний. Модель стала основою побудови методики формування технологічних умінь у майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю в процесі вивчення дисципліни “Технологія швейних виробів”, до компонентів якої належать мета, завдання, принципи, зміст, способи реалізації та критерії оцінювання. Основою реалізації методики обрано інноваційні технології навчання: “Акваріум” ‒ майстерні; “Алгоритм-лабіринт” ‒ метод завдань; брифінг-групи ‒ метод інцидентів; “Папка з вхідними документами” ‒ метод кейсів; групова динаміка ‒ мозковий штурм; дебати ‒ програмовані інструкції; дискусія ‒ розмова; кейс-технології, тренінги, ігри ‒ рішення вузькоспеціальних питань; короткочасні ротації ‒ рольові ігри.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідницька культура майбутнього інженера-педагога в контексті гуманізації вищої професійної освіти
    (НТУ "ХПІ", 2015) Ковальська, В. С.
    У статті наведено результати наукової роботи щодо визначення поняття дослідницької культури майбутнього інженера-педагога, її функцій та структурних компонентів. Визначено поняття "культура", "культура особистості", "професійна культура", "дослідницька культура фахівця", "дослідницька культура майбутнього інженера-педагога" та встановлено співвідношення обсягів цих понять. Виокремлено структурні компоненти дослідницької культури майбутнього інженера-педагога, а саме: мотиваційно-ціннісний (усвідомлення студентами мети і завдань дослідницької культури, професійних мотивів, ціннісних орієнтацій), когнітивний (система предметних знань (інженерних та педагогічних) та знань щодо організації та здійснення інженерних та педагогічних досліджень), діяльнісний (сукупність аналітичних, прогностичних, інформаційних, організаційних та комунікативних умінь і навичок реалізації інженерних й педагогічних досліджень), рефлексивно-оцінний (рефлексія, самооцінка, прогнозування власного розвитку). Встановлено функції дослідницької культури майбутнього інженера-педагога, серед яких виокремлено креативну, імперативну, адаптивну, розвивальну, та таку, що модулює і формує.