Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

Лазер і здоров'я
(Комунальне підприємство "Міська друкарня", 2024) Кіпенський, Андрій Володимирович; Васильєва-Лінецька, Лариса Яківна; Вуйцік, Вальдемар; Заболотна, Наталія Іванівна; Качалова, Наталія Михайлівна; Коваль, Леонід Григорович; Колісник, Петро Федорович; Комарова, Ольга Сергіївна; Куліченко, Вячеслав Вікторович; Лисиченко, Микола Леонідович; Микитюк, Зенон Матвійович; Павлов, Володимир Сергійович; Павлов, Сергій Володимирович; Русанова, Євгенія Георгіївна; Салдан, Йосип Романович; Сушинський, Орест Євгенович; Тимчик, Григорій Семенович; Тужанський, Станіслав Євгенович; Холін, Володимир Вікторович; Штофель, Дмитро Хуанович
Наведено відомості про творчий шлях А.М. Коробова, одного з фахівців застосування фотонних технологій у біології та медицині. Надано інформацію про фізичні основи функціонування лазерів і випромінюючих діодів. Проаналізовано взаємодію оптичного випромінювання з біологічними об’єктами. Наведено приклади застосування лазерних і світлодіодних апаратів у різних галузях біології, медицині і сільського господарства. Монографія може бути корисною фахівцям у галузі медичного приладобудування, студентам технічних і медичних закладів вищої освіти, а також медичним працівникам.
Розвиток культури та інтелігентності студентів
(Scientific Publishing Center "Sci-conf.com.ua", 2022) Пономарьов, Олександр Семенович; Кіпенський, Андрій Володимирович; Чеботарьов, Микола Корнійович; Харченко, Алла Олександрівна
Формування професійної компетентності лідера
(Scientific Publishing Center "Sci-conf.com.ua", 2022) Пономарьов, Олександр Семенович; Кіпенський, Андрій Володимирович; Чеботарьов, Микола Корнійович; Харченко, Алла Олександрівна
Розвиток інтелігентності лідера
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Кіпенський, Андрій Володимирович; Пономарьов, Олександр Семенович; Гура, Тетяна Віталіївна
Розглянуто один характерних проявів еволюції соціуму, що полягає істотному зростанні освітньо-кваліфікаційного рівня широких мас населення та підвищенні рівня їхньої культури. Набуває подальшого поширення частка розумової праці та її творчого характеру в різних сферах суспільного виробництва. З’ясовано, що помітне зростання загальної чисельності різних груп інтелігенції і її якісного складу та рівня культури вимагає для забезпечення ефективності впливу лідерів на інших людей відповідного підвищення рівня їхньої загальної та професійної культури, їхньої інтелігентності. Доведено, що інтелігентність лідера через його специфічний вплив активно сприяє розвитку рівня інтелігентності суспільства, який через вимоги до особистості лідера сприяє подальшому розвитку його інтелігентності, підвищенню його ролі у розвитку культури й духовного світу населення. Розкрито істотну роль у формуванні й розвитку інтелігентності лідера як однієї з атрибутивних якостей, що належить системі освіти й педагогічній практиці. Для цього їм слід посилити увагу до належного виконання функцій з виховання, особистісного розвитку та соціалізації студентів, розвитку їхньої культури та лідерського потенціалу.
Відповідальність як атрибутивна риса інтелігента
(2021) Кіпенський, Андрій Володимирович; Пономарьов, Олександр Семенович; Чеботарьов, Микола Корнійович
Науково-технічна інтелігенція та її відповідальність за майбутнє світової цивілізації
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Кіпенський, Андрій Володимирович; Пономарьов, Олександр Семенович
Показано, що на тлі розвитку науки, техніки і технологій відбувається помітна духовно-культурна й морально-етична деградація людського суспільства. При цьому метою статті є спроба відповісти на одне з найголовніших питань сьогодення – чому розвиток науки, техніки й технологій призводить до духовної деградації у суспільстві, до загострення взаємовідносин в системі «людина-суспільство-природа-техносфера». На думку авторів, однією з причин такого становища є те, що для представників науково-технічної інтелігенції шкала цінностей досить часто обмежується «досконалою конструкцією» у технічному відношенні, тобто – висока функціональність та надійність за низької вартості виробництва. Разом з істотним погіршенням екологічної ситуації це створює реальну загрозу самому існуванню нашої цивілізації. Ось чому саме зараз людина-творець науково-технічного прогресу повинна відчувати все більшу особисту відповідальність за долю світової цивілізації, за наслідки обраних шляхів і характеру розвитку людства, за його майбутнє. Показано, що для подолання кризи необхідно посилити соціально-гуманітарну складову підготовки науково-технічної інтелігенції. Тільки за таких умов можна досягти того, що її представники, які є учасниками творчого виробничого процесу, будуть спроможні підтримувати цей процес з гуманістичних позицій, у потрібному напрямку формувати громадську думку. Також треба формувати у науково-технічної інтелігенції відповідальність за технологічний розвиток світової цивілізації, підвищувати в її очах роль і значення у технологічному середовище таких категорій, як духовність, моральність та законність. Без цього в умовах бурхливого науково-технічного прогресу й інноваційного розвитку суспільство безумовно зіткнеться з нестабільністю, кризами та хаосом. На думку авторів подолати їх може тільки відповідним чином професійно підготовлена, висококультурна, духовна та відповідальна науково-технічна інтелігенція.
Фахова культура в системі інтелігентності педагога
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Кіпенський, Андрій Володимирович; Романовський, Олександр Георгійович; Пономарьов, Олександр Семенович
Стаття присвячена дослідженню ролі й місця фахової культури педагога в загальній системі його інтелігентності. Сама ж інтелігентність постає цілісним утворенням і системною єдністю її багатофакторності та поліфункціонального характеру діяльності, особистості педагога, його професіоналізму, загальної і фахової культури. Інтелігентність педагога виступає однією з важливих його особистісних характеристик і потужним джерелом цілеспрямованого педагогічного впливу на студентів. Крім того, інтелігентність педагога виявляється істотним стимулом його постійного власного саморозвитку та самовдосконалення. Значення професіоналізму і фахової культури як невід’ємних складових частин інтелігентності і педагога, і його вихованців підтверджують результати експериментального дослідження.
Відповідальність інтелігенції за долю цивілізації
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Кіпенський, Андрій Володимирович; Пономарьов, Олександр Семенович; Чеботарьов, Микола Корнійович
Показано, що активна господарська діяльність і безвідповідальне ставлення людей до навколишнього природного середовища призвело до реальної загрози самому існуванню людської цивілізації. Виправити цю ситуації може тільки активний вплив інтелігенції на суспільну свідомість та розвиток відповідальності за нормалізацію взаємовідносин в системі "людина-суспільство-природа-техносфера".