Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

Мотивація трудової діяльності: крос-культурні особливості та їхній прояв у системі соціально-економічних відносин
(Університет банківської справи, 2020) Мороз, Світлана Анатоліївна; Мороз, Володимир Михайлович; Грень, Лариса Миколаївна; Помаза-Пономаренко, Аліна Леонідівна
Сучасні глобалізаційні та інтеграційні процеси і, як наслідок, підвищення рівня взаємозалежності національних економік сприяють актуалізації питань узгодження не лише змісту національних систем соціально-економічних відносин, а й механізмів державного управління розвитком трудових ресурсів. Складність вирішення цих питань обумовлюється, з одного боку, існуванням суперечностей як на рівні релігійно-культурологічних доктрин, зацікавлених у використанні потенціалів інтеграції до світової спільноти країн, так і у площині традицій функціонування національних соціально-економічних систем, а з другого — наявністю особливостей (відмінностей) у сприйнятті соціальними об’єктами місця і ролі окремих з детермінант у забезпеченні подальшого розвитку людини, держави і суспільства. Серед таких детермінант позиціонують у тому числі й ті з них, природа виникнення яких пов’язана з діями людини щодо задоволення нею своїх потреб у трудовій діяльності. Урахування національним урядом таких потреб, як і пов’язаних з ними мотивів, усе далі частіше розглядається на рівні однієї з обов’язкових умов для підвищення ефекту від інтеграції країни до світових політичних та економічних інститутів. З огляду на неабияку значущість інтеграційних процесів для України та обумовлену ними необхідність адаптування національної державної політики до вимог євроатлантичних політичних та економічних інститутів питання крос-культурних особливостей, у тому числі й у контексті формування трудових можливостей людини, є суспільно-політично та соціально-економічно значущими. З’ясування крос-культурних особливостей через призму проблематики мотивації трудової діяльності було здійснено в межах авторського дослідження "Оцінка рівня розвитку трудового потенціалу особистості". Відповідно до програми дослідження було проведено опитування респондентів з України, Латвії та Фінляндії. Партнерами в організації дослідження на території Європейського Союзу виступили кафедра менеджменту Інституту транспорту та зв’язку (Рига, Латвія) і кафедра індустріального менеджменту Університету прикладних наук Савония (Варкаус, Фінляндія). Фокус уваги, запропонованих у змісті анкети питань, було зосереджено на з’ясуванні: перешкод, які заважають людині використовувати наявний у неї трудовий потенціал; потужності впливу якісних характеристик трудового потенціалу на його загальний рівень; розподілу часток відповідальності між людиною, організацією і державою за ефективність формування трудового потенціалу особистості. За результатами аналізу відповідей респондентів було з’ясовано місце і роль крос-культурних особливостей мотивації трудової діяльності в системі ціннісних орієнтацій людини, а також обґрунтовано напрями впливу окремих релігійно-культурологічних доктрин на ефективність функціонування системи трудової мотивації.
Відповідальність за реформування системи забезпечення якості вищої освіти: аналіз думки роботодавців та напрями вдосконалення механізмів публічного управління у сфері вищої освіти
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Мороз, Світлана Анатоліївна; Мороз, Олександр; Мороз, Володимир Михайлович
В публікації досліджено проблематику участі роботодавців в оцінюванні ефективності функціонування системи забезпечення закладами вищої освіти якості освітньої діяльності та якості вищої освіти. В статті висвітлено особливості використання методу опитування для отримання інформації щодо рівня якості вищої освіти, а також наведено результати аналізу змісту анкет та інтерв’ювання роботодавців щодо рівня відповідальності окремих з стейкхолдерів у проведенні реформ системи забезпечення якості вищої освіти. В статті запропоновано напрями вдосконалення державної політики щодо забезпечення якості вищої освіти на університетському та державному рівнях.
Залежність якості вищої освіти від джерел її фінансування та спеціалізації ЗВО: аналіз думки роботодавців і напрями вдосконалення державної політики
(Університет банківської справи, 2021) Мороз, Світлана Анатоліївна; Романовський, Олександр Георгійович; Мороз, Володимир Михайлович; Грень, Лариса Миколаївна; Помаза-Пономаренко, Аліна Леонідівна; Попова, О. В.
Ураховуючи той факт, що Standards and Guidelines for Quality Assurance in the European Higher Education Area ідентифікують роботодавців на рівні одного з основних стейкхолдерів забезпечення якості вищої освіти, було проведено їхнє опитування в межах позагрантового проєкту "Оцінка якості вищої освіти". Серед фокусів уваги проекту були в тому числі й ті питання, зміст яких зосереджувався на з'ясуванні думки роботодавців щодо існування залежності якості вищої освіти від джерел її фінансування і спеціалізації ЗВО. Використовуючи інструментарій експертного інтерв'ю та анкетування, було опитано 184 роботодавців з Харківської, Полтавської, Сумської, а також підконтрольних Україні частин Донецької та Луганської областей. Отримані результати були розглянути через призму аналізу університетських рейтингів за напрямом з'ясування спеціалізації та форм власності тих з університетів, які займають у їх межах так звані топові позиції. Проведений аналіз дозволив виявити принципові розбіжності між трендами національного академічного рейтингу "ТОП-200 Україна" та міжнародного університетського рейтингу "QS World University Rankings" щодо спеціалізації та форм власності ЗВО-лідерів. Було встановлено, що серед топових університетів світового рівня домінують класичні ЗВО та існує паритет між кількістю приватних та державних ЗВО у межах обраної для аналізу вибірки. Аналіз національного академічного рейтингу дозволив констатувати той факт, що серед топових українських університетів домінують спеціалізовані ЗВО, а частка приватних ЗВО взагалі відсутня. Сприйняття результатів опитування роботодавців та результатів аналізу змісту університетських рейтингів через призму залежності якості вищої освіти від джерел її фінансування та спеціалізації університету, дозволило сформулювати пропозиції щодо вдосконалення державної політики у сфері вищої освіти. Серед практичних заходів, реалізація яких, з одного боку, забезпечить підвищення якості вищої освіти, а з іншого – сприятиме оптимізації використання державного бюджету на утримання та розвиток системи вищої освіти, було запропоновано розробити та забезпечити виконання двох державних цільових програм, а саме: Програми пріоритетного розвитку спеціалізованих ЗВО та Програми пріоритетного розвитку класичних ЗВО. Для кожної з цих програм було визначено критерії відбору ЗВО для включення у програму, а також визначено граничну кількість її учасників. Крім того, в статті обґрунтовано необхідність залучення роботодавців до моніторингу якості вищої освіти на регіональному та державних рівнях, а також сформульовано пропозиції щодо вдосконалення механізмів державного управління забезпеченням якості вищої освіти.
Відповідальність суб’єктів публічного управління за якість вищої освіти в контексті експертних оцінок студентів вітчизняних ЗВО
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Мороз, Світлана Анатоліївна; Мороз, Володимир Михайлович
Постановка проблеми. Зумовлений об’єктивними процесами розвитку громадянського суспільства в Україні перегляд місця та ролі держави у забезпеченні функціонування та розвитку більшості з суспільних сфер, потребує на обґрунтування компетенції держави майже за кожним з напрямів суспільного життя. Вища освіта, як складова соціальної сфери суспільства та одна з основних детермінант забезпечення його розвитку, не є виключенням у вирішенні питання уточнення рівня відповідальності держави у реалізації нею своїх освітніх функцій. Актуалізація питань університетської автономії та академічної свободи вимагає використання інститутом держави такої моделі взаємодії з університетською інституцією, за якою якість освітньої діяльності останньої, рівно як і якість вищої освіти в цілому, будуть відповідати очікуванням студентів та задовольняти запити ринку праці. Обґрунтування змісту такої моделі неможливо уявити без з’ясування думки здобувачів вищої освіти щодо рівня відповідальності суб’єктів публічного управління за якість вищої освіти. Формулювання цілей статті. За результатами аналізу думки студентів вітчизняних закладів вищої освіти визначити рівень відповідальності суб’єктів публічного управління за якість вищої освіти, а також запропонувати напрями вдосконалення змісту окремих з механізмів державного управління розвитком сфери вищої освіти. Виклад основного матеріалу дослідження. Відповідно до програмних заходів авторського позагрантового проєкту «Оцінка якості вищої освіти» було проведено опитування (анкетування) 563 респондентів. За результатами аналізу відповідей респондентів було визначено їх думку щодо рівня відповідальності окремих з суб’єктів забезпечення якості вищої освіти. Розподіл відповідної за змістом відповідальності має такий вигляд: заклад вищої освіти – 28%; студенти – 20%; органи публічного управління – 19%; суспільство – 17%; роботодавці – 16%. Під час вибірково проведених інтерв’ю з деякими з студентів було встановлено факт умовного ототожнення ними інститутів держави та суспільства, а отже рівень їх відповідальності, у межах саме цього дослідження, повинен розглядатися у їх діалектичній єдності. Сумарний рівень відповідальності органів публічного управління та суспільства дорівнює 36%, що надає нам право ідентифікувати їх суб’єктів на рівні основних акторів забезпечення якості вищої освіти. Висновки з даного дослідження. За результатами аналізу відповідей респондентів було запропоновано переглянути зміст: окремих норм Положення про галузеві експертні ради Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, за напрямом підвищення рівня представництва держави у їх складі; парадигми взаємодії університетської інституції та інституту держави за напрямом зміни партнерського статусу останнього на статус основного суб’єкту управління розвитком сфери вищої освіти. Таке підсилення ролі держави у забезпеченні якості вищої освіти не лише відповідатиме очікуванням безпосередніх учасників навчально-виховної комунікації, а і підвищить рівень ефективності виконання закладами вищої освіти існуючого на цей час державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою.
Якість вищої освіти в Україні: аналіз думки роботодавців та напрями вдосконалення державної політики у сфері вищої освіти
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Мороз, Світлана Анатоліївна; Мороз, Володимир Михайлович
Стаття присвячена аналізу думки роботодавців щодо якості вищої освіти в Україні та обґрунтуванню напрямів вдосконалення змісту та практики реалізації державної політики у сфері вищої освіти. Подано результати опитування роботодавців щодо рівня якості вищої освіти на державному рівні. В статті звернено увагу на місце та роль роботодавців у системі забезпечення якості вищої освіти, а також запропоновано механізми їх залучення до оцінювання якості вищої освіти. За результати аналізу отриманої інформації було запропоновано використовувати опитування роботодавців на рівні одного з методів отримання інформації у межах державного моніторингу якості вищої освіти, а також визначено пріоритетні напрями щодо підвищення ефективності державного управління забезпеченням якості освітньої діяльності та якості вищої освіти.
Дистанційна форма здобуття вищої освіти: аналіз думки студентів щодо якості, переваг і недоліків
(2020) Мороз, Світлана Анатоліївна; Романовський, Олександр Георгійович; Мороз, Володимир Михайлович; Домбровська, Світлана Миколаївна; Грень, Лариса Миколаївна; Помаза-Пономаренко, Аліна Леонідівна
Стаття містить результати аналізу наукової літератури щодо проблематики використання інформаційно-комунікаційних технологій у системі дистанційної освіти, а також напрямів вирішення питань забезпечення якості здобутої у її межах вищої освіти. Переважна більшість наукових досліджень, особливо в межах вітчизняної наукової думки, була виконана за допомогою теоретичних методів наукового пізнання та зосереджувалась на теорії, системі, законах, ідеях та парадигмах знань щодо дистанційної освіти та її якості. Такий підхід дещо звужує фокус розгляду відповідного феномену, адже питання практики функціонування окремих елементів відповідної системи залишаються відкритими для подальших наукових пошуків. На відміну від вітчизняних учених зарубіжні дослідники зосереджують свою увагу на вирішенні питань ефективності функціонування системи дистанційної освіти та використовують для цього суто емпіричні методи дослідження. З огляду на брак висвітлення у вітчизняній науковій літературі здобутих за допомогою емпіричних методів наукового пізнання результатів досліджень феномену якості вищої освіти в системі дистанційної форми її здобуття та факт існування запиту з боку суб’єктів державного управління розвитком системи вищої освіти, так само як і з боку адміністрацій закладів вищої освіти, на результати таких наукових пошуків, авторами публікації пропонуються до уваги та подальшого обговорення результати аналізу проведеного у 2018/19 навчальному році опитування студентів «Ставлення до дистанційної освіти та оцінювання її якості». Стаття містить результати аналізу відповідей респондентів щодо очікуваної якості здобутої в межах дистанційної форми навчання вищої освіти. Отримані авторами результати подаються через призму умовного порівняння якості вищої освіти, здобутої в системі денної та заочної форм навчання. Крім того, у статі висвітлено результати оцінювання студентами значущості основних переваг та недоліків дистанційної форми навчання, за результатами аналізу яких було опрацьовано пропозиції щодо можливості підвищення якості вищої освіти в межах дистанційної форми її здобуття, а також напрямів удосконалення змісту та практики реалізації державної політики щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті.
Онлайн опитування студентів у системі забезпечення якості вищої освіти
(2018) Мороз, Володимир Михайлович; Садковий, Володимир Петрович; Бабаєв, Володимир Миколайович; Мороз, Світлана Анатоліївна
За результатами аналізу світового досвіду щодо участі студентів в оцінюванні забезпечення закладами вищої освіти якості освітньої діяльності та якості вищої освіти в цілому обґрунтовано можливість включення студентів до експертних груп з моніторингу якості вищої освіти. Розглянуто історію імплементації інструментарію анкетування студентів до механізмів моніторингу якості вищої освіти та проведено порівняльний аналіз вітчизняного досвіду залучення студентів до оцінювання її якості з відповідним закордонним досвідом. Визначено особливості організації та проведення опитування студентів у межах міжнародного консорціуму "Student experience in the research university" та розглянуто перспективи використання інструментарію онлайн опитування в системі контролю якості вищої освіти, а також рівня професійної діяльності університетів. Наведено вимоги до програмного продукту, використання якого експертом з оцінювання якості вищої освіти може забезпечити ефективність онлайн опитування студентів та гарантоване досягнення мети відповідного моніторингу. Виявлено переваги і недоліки онлайн опитування студентів як інструменту моніторингу якості вищої освіти. Доведено переваги використання організатором опитування хмарних сервісів для розбудови анкети опитування студентів та аналізу отриманих відповідей. Сформульовано висновки щодо можливості використання онлайн опитування студентів у системі забезпечення якості вищої освіти як на університетському, так і на державному рівнях, а також обґрунтовано практичні рекомендації за напрямом використання інструментарію анкетування студентів у межах механізмів контролю його якості. Визначено напрями подальших наукових пошуків щодо розвитку проблематики використання хмарних технологій для оцінювання рівня забезпечення закладами вищої освіти якості освітньої діяльності та якості вищої освіти.
Напрями вдосконалення механізмів державного управління системою вищої освіти та її якістю: обґрунтування можливості використання латвійського досвіду
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Мороз, Світлана Анатоліївна; Мороз, Володимир Михайлович
В публікації висвітлено основні результати функціонування латвійської моделі вищої освіти та обґрунтовано можливість використання досвіду Латвії для вдосконалення змісту та практики використання механізмів державного управління освітянською галуззю України; за результатами аналізу латвійського досвіду визначено напрями реформування вітчизняної системи вищої освіти; публікація містить узагальнення та висновки щодо змісту та пріоритету використання окремих механізмів державного управління системою вищої освіти та її якістю.