Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Лідерство в управлінні проєктами
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Пономарьов, Олександр Семенович; Чеботарьов, Микола Корнійович; Харченко, Алла Олександрівна; Грінченко, Марина Анатоліївна
Обґрунтовано необхідність розвинених лідерських якостей керівників і всіх фахівців із управління проєктами як важливої передумови ефективного використання цієї технології. Показано, що теорія і практика управління проєктами напрацювали цілу гаму ефективних підходів до організації діяльності проєктної команди й успішного виконання достатньо складних і відповідальних комплексів робіт. Доведено, що ці комплекси, звичайно спрямовані на отримання принципово нових, а часто й унікальних результатів, і являють у своїй системній цілісності проєкт. Виявлено, що основними вимогами до нього виступають чіткі часові рамки його виконання, дотримання заздалегідь узгодженого бюджету і показників якості. Встановлено , що забезпечення цих вимог істотною мірою визначають професіоналізм, управлінська компетентність та особистісні риси і якості керівника.
Системний підхід до організації підготовки майбутніх лідерів
(Кам'янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнка, 2017) Гура, Тетяна Віталіївна; Пономарьов, Олександр Семенович
Проаналізовано важливість потреби в лідерах і підвищення вимог до їхнього професіоналізму й особистісних якостей, перш за все до здібностей впливати на людей і характеру цього впливу. Підкреслено роль ситуації в Україні, яка ставить перед системою освіти завдання з розробки та застосування ефективних методів виявлення потенційних лідерів та організації подальшої їх цільової підготовки. Відзначено основні причини проблеми організації підготовки майбутніх лідерів у вищій школі, що спонукають до відвертого прагнення молодих потенційних лідерів виїжджати за кордон для отримання освіти, а згодом і престижної добре оплачуваної роботи за здобутим фахом. Акцентовано увагу на визначальній характеристиці лідера – харизмі, питання про значення та формування якої у майбутніх лідерів обговорювались на І Міжнародній науково-практичній конференції «Лідери ХХІ століття. Формування особистості харизматичного лідера на основі гуманітарних технологій», яка відбулася в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» у вересні 2017 року. У статті висвітлено проблему значущості системної організації підготовки лідерів, яка полягає у розв’язанні таких завдань: виявлення потенційних лідерів; формування й забезпечення належного рівня їх професійної і соціальної компетентності; розвиток як професійно і соціально значущих, так і специфічно лідерських особистісних рис і якостей. Розглянуто організацію цільової підготовки лідерів, що полягає у виявленні індивідуальних психологічних рис кожного студента; розуміння педагогом індивідуальних особливостей студента; наявність та цілеспрямований розвиток виразних лідерських якостей; причини відсутності безпосереднього контакту й опосередкований характер міжособистісного спілкування між викладачем і студентом. У статті обговорено питання про змістовний аспект системності підготовки лідерів, що означає таку організацію навчально-виховного процесу, яка б передбачала не просто чітко визначений зміст цієї підготовки, а й зацікавленість студентів у його оволодінні, активізацію мотивації їхньої навчально-пізнавальної діяльності й цілеспрямований розвиток лідерських якостей. Тому зміст їх підготовки має включати практичні заняття з формування у потенційних лідерів сталих навичок аналізу проблемних ситуацій, підготовки і прийняття рішень для їх успішного розв’язання, оволодіння технологіями впливу на персонал та управління ним, а також делегування повноважень, підготовки й проведення ділових нарад і ведення переговорів. У статті відзначено функції системного підходу, що сприяють формуванню лідерського потенціалу в студентів, а саме: світоглядна, методологічна, аналітична, критична та загальнокультурна. Доведено, що для системи підготовки майбутніх лідерів необхідно поєднання традиційних та інноваційних педагогічних технологій, спеціалізованих тренінгів й інших методів педагогічного впливу.
Соціально-психологічна природа феномену лідерства
(НТУ "ХПІ", 2017) Пономарьов, Олександр Семенович
Суперечлива природа феномену лідерства зумовлена поєднанням у ньому індивідуального характеру особистості лідера та суспільного характеру його прояву. Водночас природа лідерства має соціально-психологічний характер, оскільки вплив лідера на інших людей та на соціальні групи відбувається виключно завдяки його специфічним психологічним якостям, насамперед харизмі. Ефективне використання лідером своєї соціально-психологічної природи вимагає знання ним психологічних характеристик людей, на яких він здійснює свій вплив, та характеристик організації, у складі якої вони виконують спільну діяльність. Уміння реалізувати ці можливості формується в системі освіти через організацію виявлення потенційних лідерів та наступної їх цілеспрямованої підготовки.
Парадокси харизматичного лідерства
(НТУ "ХПІ", 2017) Романовський, Олександр Георгійович; Пономарьов, Олександр Семенович
Одним з найпоширеніших різновидів лідерства виступає харизматичне лідерство. Воно відіграє надзвичайно важливу роль у забезпеченні нормальної життєдіяльності суспільства. Однак для багатьох рішень і дій, вчинків і поведінки харизматичних лідерів й самого способу їхнього життя та діяльності характерним є прояв цілої низки парадоксів. Вони зумовлені як парадоксальністю самого феномену харизми, так і її впливом на діяльність лідера та його взаємовідносини з іншими людьми. Парадоксальність харизми лідера полягає у її подвійній природі через суб'єктивну приналежність й одночасно об'єктивний характер прояву та впливу на інших людей. Аналіз парадоксів харизматичного лідерства свідчить про їх істотну позитивну роль у взаємодії лідера з іншими людьми та мобілізацію їхніх зусиль і енергії на успішне досягнення заздалегідь визначених цілей.
Феномен парадоксального лідерства
(Українська інженерно-педагогічна академія, 2016) Романовський, Олександр Георгійович; Пономарьов, Олександр Семенович
Аналіз феномену лідерства свідчить, що його функціонування часто супроводжується проявами різних парадоксів. Парадокси зустрічаються в рішеннях і діях лідерів, у їх висловлюваннях і вчинках, в поведінці і способі життя. Найчастіше саме парадокси забезпечують лідерам ефективне розв'язання складних проблемних ситуацій. Причиною парадоксів є відмінність психічних та інтелектуальних якостей лідерів від переважної більшості звичайних людей. Одна з таких відмінностей полягає в особливому баченні та оцінці лідерами складних проблемних ситуацій, в поєднанні у них знань, досвіду та розвиненої інтуїції. При цьому прояви особливостей свого життя і діяльності лідери вважають цілком природною нормою, в той час як більшості інших людей вони уявляються парадоксальними. У статті проаналізовано природу і характерні прояви парадоксального лідерства. Виявлено, що вони здатні істотно посилювати інтенсивність лідерського впливу й підвищувати ефективність діяльності колективу, який зазнає цього впливу. Показано, що парадоксальне лідерство та його прояви створюють своєрідний зворотний зв'язок, впливаючи не тільки на послідовників, а й на самого лідера як носія цих якостей.
Феномен лідерства в контексті суспільних потреб
(НТУ "ХПІ", 2015) Пономарьов, Олександр Семенович
Лідерство є важливим соціальним феноменом, що виникає, існує і діє як відповідь на життєву потребу суспільства у ньому. Однак складна система взаємозв'язків і взаємозалежностей між лідерством і суспільними потребами цим не обмежується. Широкий спектр цих потреб має знаходити належне відображення в загальній структурі функцій і обов'язків лідера та у вимогах до його професіоналізму й особистих якостей. Компетентність лідера передбачає розуміння сутності суспільних потреб, уміння їх аналізувати й узагальнювати та вибудовувати ефективну стратегію задоволення. Оскільки їх задоволення потребує участі всього суспільства, лідер повинен користуватися належним професійним та особистим авторитетом у людей.
Феномен лідерства у просторі соціальних цінностей
(НТУ "ХПІ", 2015) Пономарьов, Олександр Семенович
Лідерство як складне й важливе суспільне явище виникає і функціонує в системі координат тих інтересів і цілей, процесів і норм, вимог і обмежень, системна єдність яких утворює у своїй сукупності своєрідний простір соціальних цінностей. Його істотна роль в належному забезпеченні нормальної життєдіяльності соціуму й узгодженні індивідуальних і суспільних інтересів робить сам феномен лідерства однією з важливих соціальних цінностей. Своєрідна роль лідерства полягає в тому, що воно є носієм цих цінностей, але своєчасно помічає, які з них віджили, і своїм авторитетним впливом сприяє затвердженню нових цінностей. Спираючись на них, лідер обирає ефективні засоби впливу на своїх прихильників, їх діяльність і поведінку.