Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2021 - 20224

Налаштування

Автор: search.filters.author.Підбуцька, Ніна ВікторівнаКлючові слова: search.filters.subject.майбутні психологи

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Ресурси резільєнтності майбутніх психологів, що займаються волонтерською діяльністю під час воєнного стану
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Підбуцька, Ніна Вікторівна; Книш, Анастасія Євгенівна; Богдан, Жанна Борисівна
    Стаття присвячена дослідженню ресурсів резільєнтності майбутніх психологів, що займаються волонтерською діяльністю в сфері надання психологічної допомоги постраждалим від військової агресії. Дослідження сфокусоване на вивченні рівня резільєнтності та копінг механізмів, які забезпечують здатність майбутніх психологів до адаптації в умовах постійного емоційного стресу. В дослідженні взяли участь 50 майбутніх психологів у віці 18-22 роки як респонденти, що були поділені на дві групи залежно від наявності чи відсутності волонтерського досвіду під час воєнного стану. Було виявлено, що майбутні психологи, які займаються волонтерською діяльністю в основному спираються на когнітивні та поведінкові копінги і недостатньо використовують емоційні, що може вказувати на їхню неготовність працювати з власними емоціями.
  • Ескіз
    Документ
    Формування лідерської компетентності майбутніх психологів засобами психоло-педагогічного тренінгу в процесі професійної підготовки
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Підбуцька, Ніна Вікторівна; Мартиненко, Євгеній
    В статті з’ясовано, що формування лідерської компетентності у майбутніх психологів є надзвичайно запитаним. Спираючись на дослідження науковців, було розглянуто сутність понять "лідер", "лідерська компетентність". В дослідженні зазначено, що ефективне формування лідерської компетентності відбувається шляхом набуття індивідуумом успішного лідерського досвіду в моделюючих тренінгових ситуаціях. Для перевірки ефективності психологопедагогічного тренінгу, спрямованого на формування лідерської компетентності майбутніх психологів нами було організовано педагогічний експеримент, констатувальний етап якого проходив осіннього семестру 2021/2022 навчального року "НТУ ХПІ".
  • Ескіз
    Документ
    Оцінка дослідницьких вмінь та навичок математичної обробки даних здобувачів І-ІІІ рівнів вищої освіти спеціальності "Психологія"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Підбуцька, Ніна Вікторівна; Книш, Анастасія Євгенівна
    Стаття присвячена проблемі дослідження рівня розвитку дослідницьких вмінь та навичок математичної обробки даних у майбутніх психологів, що навчаються за різними рівнями вищої освіти. Для проведення дослідження було залучено здобувачів вищої освіти за трьома рівнями та п’ятьох докторів психологічних наук як експертів. Респондентам (n=75) пропонувалося виконати практичне завдання, яке мало на меті продемонструвати їхню здатність до перетворення простого практичного питання на модель дослідження, що враховувала б всі необхідні етапи та методи математичної обробки даних. Було проаналізовано результати досліджень, які вказують на наявність статистично вірогідних відмінностей і рівні розвитку дослідницьких вмінь та навичок математичної обробки даних. Було визначено, що найвищим цей показник є у здобувачів за третім, а найнижчим – за другим рівнем вищої освіти.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки з виконання курсової роботи з курсу "Прикладна статистика в психології"
    (2021) Підбуцька, Ніна Вікторівна; Книш, Анастасія Євгенівна
    Сучасне наукове співтовариство єдине щодо твердження: область знань стає наукою, лише застосовуючи математику. І поведінкові акти, і трансакції відносин між людьми можна звести до математичних показників. Більше того, якщо знання не можна звести до математичних обчислень, то його не можна вважати науковим. Саме математика дає нам можливість знаходити закономірності та причини психологічних явищ. Знання методів прикладної статистики не варті нічого, якщо майбутній психолог не навчиться використовувати їх при проведенні власних досліджень. Як правило, студенти першого рівню вищої освіти спочатку опановують дисципліною "Прикладна статистика в психології" і лише з часом (приблизно через рік) отримують можливість застосувати ці методи у власному дослідженні при виконанні курсової роботи. При цьому часто за рік знання та вміння виявляються не такими яскравими і доводиться згадувати весь матеріал спочатку. Запровадження курсової роботи створює необхідні умови для застосування студентами методів прикладної статистики на практиці. Виконуючи курсову роботу, студенти проходять через весь процес побудови дослідження від обґрунтування актуальності теми до формування рекомендацій за результатами дослідження. Таким чином, вони отримують досвід майже самостійного дослідження, який можна буде поліпшувати у майбутніх курсових роботах.