Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Толерантність особистості, критерії її розвитку
(НТУ "ХПІ", 2017) Підбуцька, Ніна Вікторівна
Стаття присвячена аналізу поняття толерантності, його філософському, педагогічному та психологічному аспектів. Розглядається сутність та критерії толерантної поведінки особистості. Визначено, що суб'єктами толерантності є не тільки окремі особистості, але й великі та малі соціальні групи, інститути держави Також акцентується увага на необхідності формування толерантності у студентів, за допомогою якої стабілізуються міжособистісні відносини та розв’язуються конфліктні ситуації між людьми.
Образ майбутньої професії інженера
(НТУ "ХПІ", 2017) Підбуцька, Ніна Вікторівна; Семенихіна, К. Ю.
У статті розкриваються особливості професії інженера та проблема уявлення студентів-інженерів щодо майбутньої професії. Дається визначення поняттю інженер, з додаванням психограми. Виявлено особливості уявлень студентів про особистісні якості, знання та основні види діяльності інженера-електрика.
Психологічні предиктори академічних досягнень майбутніх інженерів
(Cхідноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля, 2015) Підбуцька, Ніна Вікторівна
У статті розглянуті психологічні предиктори досягнень у навчальній діяльності у студентів інженерно-технічних спеціальностей. За допомогою теоретичного аналізу літератури визначені можливі детермінанти академічної успішності, якими стали: особливості мотиваційної сфери, саморегуляцію різних видів психічної активності та певні індивідуально-психологічні властивості особистості. За допомогою регресійного аналізу на статистично значущому рівні визначено предиктори: мотиви творчої самореалізації, домінування-підпорядкованість, гнучкість та пошук вражень - уникнення вражень. У дослідженні загалом прийняло участь 94 респонденти. Джерел – 6.
Готовність до соціально-психологічної адаптації в умовах майбутньої професійної діяльності студентів-психологів
(Класичний приватний університет, 2012) Підбуцька, Ніна Вікторівна; Бєляєва, Людмила Володимирівна
У статті розкрито основи соціально-психологічної адаптації майбутніх фахівців. Проведено дослідження, у результаті якого можна стверджувати, що більшість випускників-психологів мають низький рівень адаптації, а це може негативно вплинути на подальшу професійну діяльність.
Формування конфліктологічної культури майбутніх інженерів-машинобудівників: результати експерименту
(Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2007) Підбуцька, Ніна Вікторівна
У статті проаналізовані особливості організації формувального етапу експерименту з метою формування конфліктологічної культури майбутнього інженера-машинобудівника. Виділено критерії та показники сформованості конфліктологічної культури: інтелектуально-пізнавальний, аналітико-рефлексійний, мотиваційний, емоційний та предметно-практичний. Здійснено обґрунтування і забезпечення реалізації педагогічних умов, що дозволили виявити ефективність методики формування конфліктологічної культури.
Мотиваційна основа учіння майбутнього інженера
(Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2007) Підбуцька, Ніна Вікторівна
У даній статті автор аналізує поняття мотивації, мотиву, потреби й цілей діяльності особистості. Також розкриває сутність мотиваційної основи навчання майбутнього інженера. Приводить фактори зовнішньої й внутрішньої привабливості мети навчання. Показує ті засоби формування мотивації навчання, які впливають на студентаз метою найбільш ефективногой повногооволодіннянавчальним матеріалом.
Професійна ідентичність майбутнього фахівця: аналіз теоретичних досліджень
(Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2012) Підбуцька, Ніна Вікторівна; Бєляєва, Людмила Володимирівна
У статті розкривається поняття професійної ідентичності студенів, аналізується її структура. Увага акцентується на тому, що процес формування досліджуваного феномена складається із трьох етапів: адаптаційний, стабілізуючий, уточнюючий. Зроблено аналіз критерієв професійної ідентичності майбутнього фахівця.
Особливості креативності майбутнього інженера як складової його професіоналізму
(Аксіома, 2014) Підбуцька, Ніна Вікторівна
У статті досліджено особливості креативності, її важливість для успішного професійного розвитку та досягнення особистісного професіоналізму. Розкрито необхідність розвитку креативності, уміння творчо підходити до розв’язування професійних завдань під час професійної підготовки у майбутніх інженерів, що відображено у Галузевих стандартах (Освітньо-кваліфікаційна характеристика) та усвідомлюється багатьма з них. Досліджено образну та вербальну креативність за допомогою комплексу психодіагностичних методик: методика "Кола" (Вартег); тест вербальної креативності (С. Мєднік); тест "Повторювані лінії" (П. Торренс); тест креативності (П. Торренс). Виявлено, що в майбутніх інженерів образна креативність, побіжність та розробленість на середньому рівні розвитку, що характеризує їх уміння за короткі проміжки часу відтворювати та реалізовувати ідеї. Вербальна оригінальність знаходиться на низькому рівні, а унікальність – на середньому, що свідчить про невиражене вміння майбутніх інженерів креативно розв’язувати проблеми, що пов’язані з використанням свого вербального потенціалу. У цілому студенти інженерно-технічних спеціальностей характеризуються неготовністю у ситуації невизначеності із лімітом у часі швидко продукувати ідеї. Результати гендерного аналізу свідчать про більш розвинену образну та вербальну креативність у чоловіків. За допомогою факторного аналізу виділено три фактори, що мають найбільше навантаження: "Інтелектуальний потенціал", "Загальна креативність", "Аналітичний творчий потенціал".
Оптимізм майбутнього інженера як умова його успішного особистісно-професійного розвитку
(Аксіома, 2014) Підбуцька, Ніна Вікторівна
У статті досліджено особливості оптимізму, його важливість для успішного особистісного та професійного розвитку. Визначено, що оптимізм розкриває мотиваційну спрямованість особистості на успіх, яка у несприятливих обставинах активізується, розвивається і закріплюється. За допомогою теоретичного аналізу розкриті індивідуально-психологічні детермінанти оптимізму: загальна довіра, особливості сенсожиттєвих орієнтацій та мотивація особистості, які були емпірично перевірені. Емпіричний аналіз свідчить про досить невисокий рівень оптимізму майбутніх фахівців з інженерної діяльності, які песимістично оцінюють свої здібності та вміння, мають низький рівень розвиненості установок на успіх, відсутність віри у свої зусилля та здатність реалізуватися за допомогою особистісних досягнень. Проведений регресійний аналіз довів статистично достовірний внесок у залежну змінну «оптимізм» таких предикторів як, «загальна довіра», «цілі», «локус-життя». На основі цього побудована математична модель прогнозування формування оптимістичного світогляду, який може впливати на успішність навчальної діяльності та професійної підготовки майбутніх фахівців у інженерних галузях. Зроблено висновок, що студенти-оптимісти мають більш високий рівень мотивації досягнення успіху, цілеспрямованості, контролю над власним життям, потенціалу для реалізації цілей у житті в цілому, та навчальній діяльності, зокрема. Отже, оптимізм впливає на продуктивність й ефективність навчальної діяльності.