Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Фільтри

20191

Налаштування

DOI: search.filters.doi.doi.org/10.32840/2663-6026.2019.3-1.18Ключові слова: search.filters.subject.professionalism

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Психологічні чинники копінг-поведінки майбутніх інженерів
    (Класичний приватний університет, 2019) Підбуцька, Ніна Вікторівна
    Метою статті стало виявлення особливостей копінг-поведінки, їх типів, що домінують, стресостійкості, способів подолання труднощів у різних сферах діяльності студентів технічних спеціальностей. Також визначення психологічних чинників, що зумовлюють особливості копінг-поведінки. До чинників віднесено: суб'єктивний контроль, мотиви афіліації, типи психологічного захисту. У дослідженні взяли участь 47 респондентів. З них чоловіків – 32, жінок – 15. Середній вік за вибіркою – 19,7 років. Респонденти-другокурсники – 15 осіб, третьокурсники – 17, четвертокурсники – 15 осіб. Усі вони є студентами, що навчаються за спеціальностями: "Електротранспорт", "Технічна електрохімія", "Виробничі біотехнології". Установлено, що найчастіше серед базисних стратегій поведінки у стресових ситуаціях студенти використовують копінг-стратегію "Вирішення проблем". Високий рівень використання копінг-стратегії "Уникання проблем" має 15%, що свідчить про їхню пасивну поведінку у стресових ситуаціях. У стресових ситуаціях використовують позитивну переоцінку, планування та самоконтроль, показники яких свідчать про високу напруженість відповідних копінгів. 22,5% студентів мають низький рівень копінг-стратегії "Прийняття відповідальності", що свідчить про недостатнє усвідомлення власної участі у виникненні складних ситуацій та відповідальності за вихід із них. Виявлено, що продуктивні типи копінг-поведінки (вирішення проблем, прийняття відповідальності) продукують слабовиражена регресія та загальна інтернальність. Такий тип захисту, як позитивна переоцінка, що найчастіше проявляється в майбутніх інженерів, є результатом високої інтернальності в області міжособистісних відносин, а деструктивний – втеча-уникнення – наслідком недостатньо оптимального прояву Его-захистів заміни та регресії. Причиною того, що для респондентів практично нехарактерна копінг-стратегія, що пов’язана із прийняттям відповідальності, є високий загальний рівень інтернальності. З'ясовано особливості процесів психологічного подолання складних ситуацій у студентів технічних спеціальностей, як-от: виражена стратегія "Вирішення проблеми", але за наявності високонапружених копінгів – позитивної переоцінки, планування та самоконтролю. Такі особливості пов'язані з яскраво вираженим інтернальним типом контролю майбутніх інженерів і проявом у них таких захисних механізмів психіки, які розкривають їх як осіб із високою нормативністю поведінки.