Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Фільтри

20222

Налаштування

Містить файли: ТакORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0002-0134-2235

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Forming grammatical competence while teaching professionally-oriented foreign language in non-linguistic universities
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Berkutova, Tetyana Ivanivna; Vrakina, V. V.; Sadkoska, V. A.
    The article deals with teaching grammar in Ukrainian education community. Students start learning grammar at secondary, sometimes even at primary schools, and continue acquiring it while studying at institutions of higher education. However, qualitative progress in grammar usage while writing and speaking English is rarely seen. One possible explanation is that there is a widely adopted approach in Ukrainian education system according to which the formation of grammatical competence goes through a number of fixed steps from grammar knowledge to speech practice. It is assumed that detailed and thorough knowledge of rules of English grammar and their difference from grammar rules of the Ukrainian language contributes to better understanding of peculiar features of the English language and further it positively influences the acquisition of all language skills and abilities. Unfortunately, considering the real situation of teaching English at Ukrainian universities under conditions of insufficient class-room academic hours, such an approach does not bring desired results. Communicative approach of teaching foreign languages and competencies that are to be developed demands a different approach to teaching grammar that is a holistic approach.
  • Ескіз
    Документ
    Психологічні чинники формування стану щастя особистості під час воєнного стану
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Романовський, Олександр Георгійович; Штученко, Ірина Євгенівна; Татієвська, Марія Маратівна ; Вракіна, Вікторія Вікторівна
    Розглянуто основні підходи у вітчизняній та зарубіжній літературі, пов'язані з проблемою формування стану щастя особистості. Виявлено особливості психологічних чинників щастя особистості залежно від його рівня під час військового стану. Встановлено, що респонденти з високим рівнем щастя в порівнянні з респондентами з низьким рівнем щастя відчувають спроможність впливати на важливі події у своєму житті, можливість керування ними, мають цілі на майбутнє. Вони відчувають радість; теплі почуття, прихильність і причетність стосовно інших. Емпірично доведено, що за допомогою тренінгової програми є можливість позитивного впливу на цільову сферу особистості, що сприяє покращенню стану щастя респондентів, усвідомленню життєвих і професійних цілей.