Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 32

Здоров'язбережувальна компетентність як умова професійного розвитку майбутніх педагогів вищої школи
(Український державний університет імені Михайла Драгоманова, 2024) Солодовник, Тетяна Олександрівна; Середа, Наталія Вікторівна; Резнік, Світлана Миколаївна
У статті автори розглядають вкрай важливу проблему збереження здоров’я й розвитку здоров’язбережувальної компетентності у майбутніх педагогів вищої школи. Розглянуто особливості фізичного та психічного здоров’я здобувачів. Розроблено комплекс заходів з розвитку здоров’язбережувальної компетентності. Запропоновано міні-лекції, тренінги та аутотренінг для збереження й зміцнення стану здоров’я майбутніми викладачами вищої школи.
Анкетування як метод виявлення початкового рівня компетентності
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2010) Квасник, Ольга Віталіївна
Сутність науково-пізнавальної компетентності майбутніх інженерів
(Класичний приватний університет, 2021) Резнік, Світлана Миколаївна; Соколова, Тетяна Володимирівна
У статті висвітлено розвиток педагогічної думки стосовно понять «компетентність», «пізнавальна компетентність», які є ключовими в компетентнісному підході в професійній освіті. Проаналізовані споріднені поняття: «пізнавальна компетентність», «науково-пізнавальна діяльність», «науково-пізнавальна компетентність», зміст яких має спільні й відмінні риси. Визначено, що науково-пізнавальна компетентність співвідноситься зі сферою науково-пізнавальної діяльності майбутнього інженера, що це особлива, ведуча діяльність для осіб старшого юнацького віку (студентства), яка характеризується засвоєнням певних знань, вмінь, навичок, розвитком здібностей, інтелекту, інтересу до пізнання та формуванням низки якостей (критичності, самостійності, незалежності, відповідальності тощо), які формуються в процесі цієї діяльності. Узагальнення результатів теоретичного аналізу дозволило відзначити, що пізнавальна компетентність характеризується: вирішенням реальних професійних завдань, сформованими знаннями, вміннями, здатністю до продуктивного пізнання, накопиченням досвіду, здатністю до творчості, нестандартого мислення, здатністю до самовдосконалення, самоосвіти. Ураховуючи погляди вітчизняних та зарубіжних вчених, визначено сутність поняття «науково-пізнавальна компетентність майбутніх інженерів» науково-пізнавальна компетентність майбутніх інженерів як здатність особистості, яка характеризується мотиваційним прагненням до пізнання, активною дослідною діяльністю, уміннями аналізу, синтезу, класифікації, порівняння, узагальнення та особистісними якостями критичності, самостійності, незалежності, відповідальності, що забезпечують можливість ефективно виконувати інженерні професійні функції та бути конкурентоспроможним. Перспективи дослідження полягають у визначенні структурних компонентів науково-пізнавальної компетентності майбутніх інженерів у процесі природничої підготовки та вивченні підходів щодо формування науково-пізнавальної компетентності майбутніх інженерів у процесі природничої підготовки.
Сутність та структурні компоненти базової професійної компетентності майбутніх інженерів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Резнік, Світлана Миколаївна; Кузнецова, Ганна Анатоліївна
Проаналізовано поняття "компетентність", "професійна компетентність", "базова професійна компетентність", "базова професійна компетенція", “математична компетентність”. Проведено порівняння понять базової професійної компетентності і базової професійної компетенції. На основі аналізу і порівняння зазначених понять, отримано визначення поняття "базова професійна компетентність майбутнього інженера". Охарактеризовано структурні компоненти базової професійної компетентності майбутнього інженера.
Організація діагностики рівня сформованості професійної компетентності майбутніх офіцерів засобами ІКТ у ВВНЗ
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Кухаренко, Володимир Миколайович; Лозко, Андрій Андрійович
Навчання на основі компетентностей – це перехід до гнучкої структури, яка дозволяє курсантам просуватися у навчанні після демонстрації майстерності, що часто відбувається у їхньому власному темпі з використанням технологій дистанційного навчання. Основною перевагою цього підходу є постійна діагностика з боку викладача та самооцінювання курсанта.
The importance of responsibility in self-educational activity of students of machine-building specialties in quarantine conditions
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Kravtsova, N. V.
The article focuses on the problem of proper self-educational activity of future bachelors of mechanical engineering specialties. It is emphasized that in technical institutions of higher education, while sufficient pedagogical interaction is impossible under conditions of quarantine restrictions, the responsibility of students is significantly important. The problem of the lack of full-fledged pedagogical control with the dominance of online and hybrid forms of education increases the probability (during completing individual assignments) of students’ writing-off from Internet sources, thereby, fabrication, falsification, and embezzlement of someone's studies, conclusions and opinions, what contributes to the presence of plagiarism in students' works and is strictly prohibited in the Law of Ukraine "On Higher Education". The important role of responsibility in the independent activity of students during the pandemics has been proven.
Оцінка дослідницьких вмінь та навичок математичної обробки даних здобувачів І-ІІІ рівнів вищої освіти спеціальності "Психологія"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Підбуцька, Ніна Вікторівна; Книш, Анастасія Євгенівна
Стаття присвячена проблемі дослідження рівня розвитку дослідницьких вмінь та навичок математичної обробки даних у майбутніх психологів, що навчаються за різними рівнями вищої освіти. Для проведення дослідження було залучено здобувачів вищої освіти за трьома рівнями та п’ятьох докторів психологічних наук як експертів. Респондентам (n=75) пропонувалося виконати практичне завдання, яке мало на меті продемонструвати їхню здатність до перетворення простого практичного питання на модель дослідження, що враховувала б всі необхідні етапи та методи математичної обробки даних. Було проаналізовано результати досліджень, які вказують на наявність статистично вірогідних відмінностей і рівні розвитку дослідницьких вмінь та навичок математичної обробки даних. Було визначено, що найвищим цей показник є у здобувачів за третім, а найнижчим – за другим рівнем вищої освіти.
Фактори розвитку та напрями вдосконалення дистанційної форми навчання в системі вищої освіти України
(2019) Романовський, Олександр Георгійович; Квасник, Ольга Віталіївна; Мороз, Володимир Михайлович; Підбуцька, Ніна Вікторівна; Резнік, Світлана Миколаївна; Черкашин, Андрій Іванович; Шаполова, Вікторія Валеріївна
Трансформаційні процеси в сучасному суспільстві викликають необхідність переорієнтації сучасної освіти та перерозподілу векторів її розвитку в площину дистанційного навчання. Закономірна зміна пріоритетів у перспективах розвитку вищої освіти спрямована на розширення кола користувачів та здобувачів освітніх та інформаційних ресурсів. Існуюча парадигма розвитку освіти, з огляду на постійні зміни характеристик середовища її функціонування, все частіше стає об'єктом трансформаційних перетворень свого змісту та структури. Рефлексія теоретико-методологічної моделі розбудови педагогічної наукової думки стає підґрунтям для перегляду місця та ролі інструментарію традиційних педагогічних технологій у забезпеченні процесу освітньої комунікації між суб'єктами та об'єктами освітньо-наукової діяльності. Реалізація потенціалів дистанційної форми навчання, так само як і підвищення рівня використання педагогами інформаційно-комунікативних технологій, потребує не тільки усвідомлення останніми переваг тих чи інших педагогічних технологій, але й готовності об'єктів освітньо-наукової діяльності до сприйняття визначеної до засвоєння інформації. З огляду на необхідність розширення інформаційно-аналітичного підґрунтя щодо перспектив використання дистанційної форми навчання в Україні, а також для визначення детермінант її розвитку, авторами публікації було розглянуто історичну ретроспективу становлення дистанційної форми навчання на міжнародному та національному рівнях, а також проведено анкетування здобувачів вищої освіти щодо сили прояву окремих з детермінант (факторів) розвитку дистанційної освіти в Україні. За результатами аналізу відповідей респондентів була оцінена значущість впливу деяких з факторів на динаміку розвитку дистанційної освіти в Україні, а саме: індивідуальних особливостей людини; відсутності на ринку освітніх послуг актуальних відповідно до попиту на ринку праці пропозицій щодо освітніх програм; недосконалості змісту, форм та технологій реалізації дистанційних курсів, а також нездатності закладів вищої освіти забезпечити ефективність реалізації навчальних програм; недосконалості інституціонального середовища щодо забезпечення організації дистанційної освіти; неготовності роботодавців та представників соціуму визнати еквівалентність отриманих у межах дистанційної освіти знань, умінь та навичок тим компетентностям, які можуть бути сформовані в межах традиційних форм навчання. Стаття містить результати аналізу тенденцій розвитку масових відкритих онлайн-курсів та огляд змісту нормативно-правового забезпечення щодо функціонування дистанційної освіти. У статті запропоновано авторську класифікацію основних переваг та недоліків впровадження освіти на відстані за такими основними видами: організаційно-педагогічний, інформаційно-технологічний та психологічний. Стаття містить узагальнення та висновки щодо предмету наукової уваги.
Методика дослідження емоціональної готовності до успішної навчальної діяльності у студентів першого курсу в закладах вищої освіти
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Хавіна, Ірина Валер'ївна; Чебакова, Юлія Григорівна
Досліджено емоційну складову професійної компетентності майбутніх фахівців. Зосереджено увагу на рівні емоційної готовності студентів перших курсів до успішної навчальної діяльності у закладах вищої освіти. Описано методики, що дозволяють виявити рівні навчальної мотивації, інтересу та емоційних станів у студентів перших курсів закладів вищої освіти до успішної навчальної діяльності. За результатами дослідження сформовані висновки щодо значущості емоцій для студентів перших курсів під час навчання у закладах вищої освіти.
Розвиток психологічної культури викладачів закладів вищої освіти на курсах підвищення кваліфікації
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Шаповалова, Владислава
У статті представлено результати теоретико-емпіричного дослідження психологічної культури викладачів вищих навчальних закладів. Розглянуті основні характеристики цього психологічного явища. Обґрунтовано значення психологічної культури у професійній діяльності викладачів ЗВО. У статті наводиться спосіб розвитку та формування рівня психологічної культури викладачів. Результати дослідження можуть представляти інтерес при розробці програм для підвищення кваліфікації викладачів.