Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Підготовка управлінських кадрів у системі післядипломної освіти як необхідна умова реалізації їх функцій в державному управлінні
    (Національний університет цивільного захисту України, 2022) Грень, Лариса Миколаївна; Грабар, Наталія Сергіївна
    У статті визначено, що дієвим інструментом впливу на кадровий потенціал держави виступає освітня політика; підкреслено, що важлива роль у вдосконаленні професійної підготовки державних службовців належить післядипломній освіті, що входить до структури освіти України; обґрунтовано, що професійна діяльність державних службовців потребує від індивіда наявності певних якостей, які необхідні для продуктивної діяльності державного управління; надано опис програми «Інструментальні аспекти демократичного лідерства: відповідь на виклики сучасності», розробленої авторами і затвердженої Національним агентством України з питань державної служби, реалізованої авторами на курсах підвищення кваліфікації Міжгалузевого інституту підвищення освіти Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», діяльність якого має велике значення у системі післядипломної освіти України.
  • Ескіз
    Документ
    The public administration and environmental tourism
    (2021) Hren, L. M.; Naden, E. V.; Aliieva, P. I.; Husarov, K. A.; Stankevych, S. V.; Koroleva, E. N.; Matsyura, M. V.
    The authors developed an ecological and management approach to internal and external ecological tourism based on the existing network of specially protected natural areas – national parks and reserves in Ukraine. Analysis of the current condition of tourism in national parks shows the need for more effective public administration of environmental tourism and recreation in the two following areas: creating conditions for the development of regulated environmental tourism and recreation; minimizing the negative impact of tourism and recreation on natural complexes and historical and cultural objects. The authors draw attention to the fact that it is essential to understand the role of ecotourism public administration and its social responsibility for nature’s fate. Accordingly, the authors proproposed a set of priorities to ensure the effective public administration of ecological tourism in specially protected natural areas.
  • Ескіз
    Документ
    Управління професійно-технічною освітою на державному та регіональному рівнях: зарубіжний досвід
    (Університет митної справи та фінансів, 2019) Грень, Лариса Миколаївна
    На підставі досвіду економічно розвинених країн (Сполучених Штатів Америки (США), Німеччини, Франції, Канади) з’ясовано, що є пряма залежність темпів удосконалення та розвитку виробництва від рівня професійної підготовки кадрів; розглянуто відповідальність урядів окремих штатів США за стан справ у галузі професійної освіти, при управліннях яких функціонують Бюро директора з питань професійної освіти, Ради професійного навчання, а на федеральному рівні – Бюро професійної освіти й освіти дорослих з підпорядкованим йому Національним науково-дослідним центром професійного навчання і Національна консультативна рада з фахової освіти. Розглянуто систему навчання у Німеччині, де підготовка кваліфікованих робітників здійснюється за дуальною формою навчання; з’ясовано, що держава контролює навчання у професійній школі, а торгово-промислова і реміснича палати здійснюють контроль навчання на виробництві; доведено, що на підставі Закону про професійну освіту регламентуються права й обов’язки підприємця і того, хто навчається. Доведено сувору централізацію системи освіти Франції, де підготовка кадрів у державних і приватних ліцеях перебуває під контролем держави; з’ясовано, що єдина стратегія в галузі професійного навчання розробляється міністерством професійної освіти, а відповідальність за фінансування професійних ліцеїв несе держава. З’ясовано, що у межах проєкту "Децентралізація управління професійним навчанням в Україні" було вивчено досвід канадської системи професійної освіти, яка, на відміну від української, є децентралізованою; доведено, що в Канаді в кожній провінції діє власна система професійної підготовки, проте управління ПТНЗ здійснюється за допомогою громадських формувань і у кожному закладі працює рада директорів (представників територіальної громади), яка здійснює стратегічне управління і до компетенції якої належить призначення і звільнення керівництва закладу професійної освіти. Обґрунтовано доцільність впровадження найкращого досвіду розвинених країн щодо управління вітчизняною професійно-технічною освітою на державному та регіональному рівнях, а саме: – реалізацію дуальної форми навчання у професійно-технічних навчальних закладах; – запровадження прямих фінансових стимулів для підприємств, які організують професійну підготовку, у формі надання пільг, відшкодування витрат на неї або грантів; – упровадження механізмів посилення соціально-економічного захисту працівників та учнів професійно-технічної освіти.