Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Формування готовності майбутніх викладачів вищої школи до педагогічної творчості: аналіз вітчизняного та зарубіжного наукового досвіду
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Сидоренко, Олександр Олександрович
У статті розкрито погляди зарубіжних та вітчизняних дослідників до понять “педагогічна творчість”, “готовність”. З’ясовано, що проблема творчості та готовності до неї у вищій освіті розглядається з різних сторін, серед фахівців немає єдиної точки зору. Перелічено основні характеристики, що стосуються педагогічної творчості: оригінальність та новизна, великий рівень мотивації викладача, студентоцентризм, гнучкість та адаптивність, розвинуті міжособистісні відносини. З’ясовано, що готовність до творчості потребує серйозної теоретичної підготовки та реалізації досвіду на практиці. Встановлено, що в умовах закладів вищої освіти є потреба в якісних освітніх кадрах, здатних до прояву креативності та нестандартного мислення.
Формування критичного мислення у майбутніх офіцерів інтерактивними методами дистанційного навчання як педагогічна проблема
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Кухаренко, Володимир Миколайович; Гончарук, С. С.
В роботі пропонується для формування критичного мислення у майбутніх офіцерів використовувати інтерактивні методи діалог, ситуативне навчання та наставництво. Ці методи можуть бути реалізовані у дистанційному навчанні та забепечують результативність.
Досвід проведення моніторингу професійної компетентності педагога за допомогою студентів як один з способів її оцінки
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Романовський, Олександр Георгійович; Михайличенко, Валентина Євдокимівна; Опанасенко, Ярослав
В статті визначено актуальність проблеми впровадження компетентнісного підходу до галузі освіти та основні завдання державної освітньої політики, що потребує контролю якості професійної компетентності викладачів. Розглянуто її сутність і структуру, а також роль якостей. Визначено результати аналізу моніторінгу професійної компетентності педагогів, який було проведено у процесі анкетування студентів Національного Університету цивільного захисту України. Проведена оцінка студентами якостей викладачів, що є важливими для успішної діяльності, та рівня їхньої готовності до педагогічної діяльності. Проаналізовано також задоволеність студентів організаційними аспектами навчального процесу. Показано, що сучасні критерії оцінки діяльності викладача, які застосовуються до визнання кваліфікації, не є вичерпними та дозволяють оцінити його професійну компетентність лише з боку його формальних досягнень. В результаті дослідження з’ясовано, оцінка якостей викладачів за допомогою студентів є необхідною ланкою в загальній системі моніторингу якості вищої освіти. Запропоновано визнання такої системи оцінювання науково-педагогічних працівників студентами на рівні одного з інструментів контролю якості вищої освіти.
Розвиток ціннісного досвіду педагогічної майстерності І. А. Зязюна у вимірах теорії поколінь
(НТУ "ХПІ", 2017) Семенова, А. В.
В статті досліджується сутність розвитку ціннісного досвіду педагогічної майстерності І. А. Зязюна у вимірах теорії поколінь. З’ясовано, що сутність цього розвитку відповідає природі "живої організації", яка віддзеркалюється та розвивається у логіці динамічних і хаотичних процесів у сучасному суспільстві. Розвиток ціннісного досвіду педагогічної майстерності проходить етап серйозних поколінських трансформацій в умовах непередбачуваного, багатозначного сучасного освітнього простору. Тенденції розвитку ціннісного досвіду ґрунтуються на етичних, естетичних переконаннях, загальнолюдських цінностях, вірі та відстоюванні ідеалів Істини, Добра і Краси освітянської спільноти.
Пробудження духовних смислів особистості як чинник розвитку її адаптаційного потенціалу
(2015) Генькіна, Марія Анатоліївна; Романовський, Олександр Георгійович
Підготовка майбутніх лідерів в університеті Гринвічу
(НТУ "ХПІ", 2015) Гура, Тетяна Віталіївна
В статті наголошується на актуальності підготовки лідерів в Україні. Розглянуто досвід підготовки лідерів освіти в Англії. Аргументовано доведено, що досвід підготовки в вузах Великої Британії заслуговує не тільки подальшого вивчення, але й часткового поступового впровадження його в навчально-виховний процес технічних університетів. Визначено особливості професійної підготовки студентів в університеті Гринвічу (ОК). Висвітлена характеристика справжнього лідера. Зроблено акцент на важливій функції лідерства - трансформаційній, яка полягає в бажанні змінити культуру всієї країни Особливу увагу приділено фундаменталізації лідерства, яка пояснює те, що лідери знаходять загальні риси і в своїх підлеглих, створюють їм умови для продуктивної діяльності, підвищують мотивацію до змін. Висвітлено систему розвитку лідера в університеті Гринвічу, яка складається з 4 стадій:створення проблеми, розробка власної особливої візії, рух до виконання цілі, створення нової візії. Доведено, що для лідера найважливішим є оборотний зв'язок і позитивне мислення. Звернено увагу на доцільність розробки в технічному університеті системи психолого-педагогічної підготовки майбутніх лідерів, враховуючи досвід підготовки лідерів університету Гринвічу.
Ліцензування та акредитація спеціальностей в університеті: погляд на проблеми і досвід їх вирішення
(НТУ "ХПІ", 2015) Громова, І. О.
Стаття присвячена проблемам ліцензування та акредитації спеціальностей з точки зору методиста навчального відділу, що займається підготовкою та проведенням цих процедур в університеті та практиці їх вирішення. Висвітлені процеси реформування системи забезпечення якості вищої освіти та очікувані результати.
Педагогічна майстерність І. А. Зязюна - маяк для педагогів за покликанням
(НТУ "ХПІ", 2015) Семенова, А. В.
У статті обґрунтовується теза про те, що принцип людяності є основою усвідомлення особистісного сенсу педагогічної майстерності, як опочуттєвленої діяльності планування взаємодії Людини зі Світом. Теорія педагогічної майстерності І. А. Зязюна не має аналогів у світі. Культура народу і держави є найважливішим із показників його прогресу завдяки особливій місії педагога, який творить найзначущу, найнеобхіднішу цінність — Людину. З таких позицій справжня освіта ґрунтується на ідеї про розвиток професійної майстерності педагогічних кадрів, де Педагоги-Майстри організовують педагогічну взаємодію. Їх професіоналізм розглядається з точки зору підготовки, оцінки діяльності, особистісних моральних якостей та рівняпедагогічної майстерності.
Функціональні й командні ролі учасника малої групи: аналіз досліджень
(НТУ "ХПІ", 2011) Підбуцька, Ніна Вікторівна; Вінніченко, М. С.
У статті визначено, що соціальні ролі класифікують за різними характеристиками. Зокрема, у колективі людина виконує дві ролі: функціональну та командну. Функціональні ролі відносяться до посадових обов'язків і охоплюють наші навички й уміння, знання й досвід. Командні ж ролі відображають спосіб, за допомогою якого людина виконує свою роботу