Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2020 - 20212

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.міграційні процеси

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Мотивація трудової діяльності: крос-культурні особливості та їхній прояв у системі соціально-економічних відносин
    (Університет банківської справи, 2020) Мороз, Світлана Анатоліївна; Мороз, Володимир Михайлович; Грень, Лариса Миколаївна; Помаза-Пономаренко, Аліна Леонідівна
    Сучасні глобалізаційні та інтеграційні процеси і, як наслідок, підвищення рівня взаємозалежності національних економік сприяють актуалізації питань узгодження не лише змісту національних систем соціально-економічних відносин, а й механізмів державного управління розвитком трудових ресурсів. Складність вирішення цих питань обумовлюється, з одного боку, існуванням суперечностей як на рівні релігійно-культурологічних доктрин, зацікавлених у використанні потенціалів інтеграції до світової спільноти країн, так і у площині традицій функціонування національних соціально-економічних систем, а з другого — наявністю особливостей (відмінностей) у сприйнятті соціальними об’єктами місця і ролі окремих з детермінант у забезпеченні подальшого розвитку людини, держави і суспільства. Серед таких детермінант позиціонують у тому числі й ті з них, природа виникнення яких пов’язана з діями людини щодо задоволення нею своїх потреб у трудовій діяльності. Урахування національним урядом таких потреб, як і пов’язаних з ними мотивів, усе далі частіше розглядається на рівні однієї з обов’язкових умов для підвищення ефекту від інтеграції країни до світових політичних та економічних інститутів. З огляду на неабияку значущість інтеграційних процесів для України та обумовлену ними необхідність адаптування національної державної політики до вимог євроатлантичних політичних та економічних інститутів питання крос-культурних особливостей, у тому числі й у контексті формування трудових можливостей людини, є суспільно-політично та соціально-економічно значущими. З’ясування крос-культурних особливостей через призму проблематики мотивації трудової діяльності було здійснено в межах авторського дослідження "Оцінка рівня розвитку трудового потенціалу особистості". Відповідно до програми дослідження було проведено опитування респондентів з України, Латвії та Фінляндії. Партнерами в організації дослідження на території Європейського Союзу виступили кафедра менеджменту Інституту транспорту та зв’язку (Рига, Латвія) і кафедра індустріального менеджменту Університету прикладних наук Савония (Варкаус, Фінляндія). Фокус уваги, запропонованих у змісті анкети питань, було зосереджено на з’ясуванні: перешкод, які заважають людині використовувати наявний у неї трудовий потенціал; потужності впливу якісних характеристик трудового потенціалу на його загальний рівень; розподілу часток відповідальності між людиною, організацією і державою за ефективність формування трудового потенціалу особистості. За результатами аналізу відповідей респондентів було з’ясовано місце і роль крос-культурних особливостей мотивації трудової діяльності в системі ціннісних орієнтацій людини, а також обґрунтовано напрями впливу окремих релігійно-культурологічних доктрин на ефективність функціонування системи трудової мотивації.
  • Ескіз
    Документ
    Сучасна освіта України: державно-управлінський аспект
    (ФОП Іванченко І. С., 2021) Грень, Лариса Миколаївна; Вавренюк, Сергій Анатолійович; Алієва, Поліна Ільхамівна
    У монографії розкрито теоретичне забезпечення державного управління освітою України та роль державних органів управління у її функціонуванні та розвитку на сучасному етапі. Аналіз державного управління вищою освітою України, професійно-технічною зокрема, подано через призму перспективного розвитку співпраці України та Євросоюзу в освітній галузі. Удосконалення державного управління реформуванням сучасної освіти України розглянуто з позицій активізації міжнародної мобільності тих, хто навчається, вдосконалення державної системи оцінки якості на основі європейського досвіду, програмно-цільового та індикативного планування розвитку освітньої галузі. З’ясовані особливості інноваційних підходів до державного управління реформуванням сучасної освіти. Окреслено сучасні вектори саморозвитку системи професійно-технічної освіти та напрями державно-управлінського впливу на її елементи. Доведено, що удосконалення системи стимулювання праці науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти у нашій державі сприятиме їх професійному розвитку, самореалізації, самовдосконаленню, підвищенню престижу закладу в якості роботодавця, оптимізації мотиваційної системи. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що основні положення й висновки монографії можуть бути використані фахівцями під час написання підручників і навчальних посібників, створення навчальнометодичної літератури; а також у роботі органів державної влади та у процесі державного управління вищою освітою в Україні.