Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Особливості технології оцінювання сформованості професійної самоорганізації майбутніх викладачів закладів вищої школи в умовах магістратури
(2020) Ігнатюк, Ольга Анатоліївна; Кругляк, О. С.
Сутність і призначення самоорганізації у формуванні майбутніх педагогів вищої школи
(2021) Петрова, Єлизавета Владиславівна; Ігнатюк, Ольга Анатоліївна
Постнекласичний період методологічного виміру єдності нелінійного синтезу знань в аспекті розвитку теорій лідерства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Семенова, Алла
Розглянуто сутність постнекласичного періоду методологічного виміру єдності нелінійного синтезу знань в аспекті розвитку теорій лідерства. Схарактеризовано особливості нелінійних процесів самоорганізації. Розкрито генезу теорій лідерства у цілісному аспекті та з позицій нелінійного синтезу знань у постнекласичний період. Здійснено аналіз стану дослідження проблеми підготовки нової генерації науково-педагогічних та інженерно-педагогічних кадрів – національної еліти, яка здатна оволодіти новою постнекласичною методологічною освітньо-світоглядною парадигмою. Доведено важливість моделювання міждисциплінарної комунікації, філософської рефлексії та колективної експертизи на прикладі курсів підвищення педагогічної та управлінської кваліфікації науково-педагогічних кадрів.
Державне управління трудовим потенціалом: визначення категорії та об'єктно-суб'єктна спрямованість процесу
(Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, 2013) Мороз, Володимир Михайлович
Дискурс філософії освіти у працях Василя Кременя
(НТУ "ХПІ", 2016) Курбатов, С. В.
Стаття присвячена розгляду становлення наукового дискурсу філософії освіти у працях Василя Кременя в контексті виникнення та розвитку української традиції філософського осмислення освіти та є авторизованим перекладом статті, надрукованої англійською в журналі Pedagogika Filozoficzna. – 2015. – № 1. – С. 81-85. Обґрунтовано, чому саме філософія освіти впродовж значного періоду часу відігравала роль теоретико-методологічного підґрунтя реформи освітньої систем нашої країни. Простежено еволюцію розуміння філософських підходів до розуміння освіти, включаючи її людиноцентристські принципи, інноваційні виміри та синергетичні підходи до цілісного розуміння.
Філософія освіти, синергетика і новаосвітня парадигма
(Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2008) Пономарьов, Олександр Семенович
Відповідно до основних напрямів сучасної філософії освіти сформульовано завдання стосовно розробки нової освітньої парадигми. Показано, що вона має виходити з широкого використання закономірностей і принципів синергетики. Дійсно, і освіта, і сам учень чи студент є складними відкритими системами, які перебувають під дією множини різноманітних впливів. Тому їм притаманні властивості самоорганізації і саморозвитку.
Особливості та структура особистісного потенціалу майбутніх інженерів
(Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2014) Підбуцька, Ніна Вікторівна
У статті представлено теоретичний та емпіричний аналіз феномену «особистісний потенціал». Розкрито особливості особистісного потенціалу студентів інженерно-технічних спеціальностей, зокрема такі показники самоорганізації, як цілеспрямованість, фіксація, планування; рефлексивності – системна рефлексія, інтроспекція, квазірефлексія; самодетермінації – самототожність, вибір, самовираження. Визначено, що ці особливості зумовлюють успішність професіоналізації майбутнього фахівця. За результатами факторного аналізу визначено структуру особистісного потенціалу студента-інженера: «самодетермінація із тенденцією до самореалізації», «стійка життєва самоорганізація», «занурення у власний внутрішній світ», «віра у сьогоднішній день».
Деякі методологічні підходи до процесу підготовки сучасного педагога
(НТУ "ХПІ", 2010) Панченко, Віктор
Глобалізація і різке підвищення ролі інтелектуального фактору в розвитку сучасного суспільства потребує кардинальних змін теорії і практики державної освіти. Головною рушійною силою цього процесу виступають: значне підвищення цінності педагогічної праці на державному рівні та якісна зміна системи підготовки педагогічних кадрів на гуманістичних засадах, пріоритету духовності педагогічної культури
Організація самостійної роботи студентів з використанням інформаційно-комунікаційних технологій
(НТУ "ХПІ", 2010) Синельник, Ірина Василівна; Завора, В. А.
У статті визначено сутність та основні компоненти самостійної роботи студентів, проаналізовано різні підходи до трактування цього виду роботи, виділено різновиди самостійної діяльності студентів у процесі навчання. Результатом самостійної роботи с підвищення рівня знань студентів, поліпшення їх професійної підготовки, вміння самостійно мислити та приймати рішення. У кожному виді самостійної роботи має бути пошукове завдання. Головною мотивацією діяльності студента має бути пошукова діяльність