Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Педагогічний процес, стимулюючий магістерську підготовку викладачів ВНЗ
(НТУ "ХПІ", 2016) Сущенко, Тетяна Іванівна
У статті науково обґрунтовується актуальність та необхідність створення особливого магістерського педагогічного процесу, спрямованого на підготовку викладача вищої школи, який базується на принципах гармонійного поєднання духовної взаємодії, професіоналізму, діалогічної культури навчальних стосунків та інтелектуальної співтворчості його суб’єктів. Висвітлено концептуальні підходи до оптимізації професійної підготовки викладачів ВНЗ з урахуванням нових функцій вищої школи. Акцентується увага на тому, що ВНЗ мають стати не предметними, а особистісними по суті, по змісту, професійним цінностям. Йдеться про переоцінку всіх його компонентів у світлі нової духовно-перетворювальної функції, що радикально змінює зміст самої суті вузівського педагогічного процесу, ставлячи в центр уваги не предмет, не зміст і навіть не метод, а особистість фахівця.
Формування кадрів для інноваційного розвитку як стратегічна мета вищої школи
(Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2010) Пономарьов, Олександр Семенович
Розглянуто проблеми кадрового забезпечення для інноваційного розвитку. Його формування має розглядатися як одне з найважливіших завдань вищої школи. Показано напрямки розробки та впровадження інноваційної парадигми освіти. Вона передбачає гнучку систему цілей і змісту освіти. Інноваційний розвиток передбачає істотну зміну підходів до природокористування. Інноваційний шлях розвитку має стати основою національної ідеї та її сприйняття і прийняття суспільною свідомістю. Подолання глибокої системної кризи можливе тільки на шляху розробки і реалізації ефективної стратегії інноваційного розвитку.
Професіоналізм і відповідальність як чинники адаптивного управління в педагогіці
(НТУ "ХПІ", 2014) Пономарьов, Олександр Семенович; Чеботарьов, Микола Корнійович
Проаналізовано сутність феномену адаптивного управління, стан його досліджень і застосування в педагогіці. Обґрунтовано необхідність у його застосуванні в умовах становлення інноваційного типу світового розвитку. Виявлено недостатньо висвітлені аспекти проблем адаптивного управління в системі освіти. Показано, що сьогодні недостатня увага приділяється застосуванню принципів адаптивного управління у вищій школі. Крім того, має місце певне нехтування визначенням взаємозв’язку між адаптивним управлінням, формуванням професійної й соціальної компетентності майбутнього фахівця та прищепленням йому почуття особистої відповідальності як за безпосередні результати його професійної діяльності, так і за їх можливі віддалені наслідки. Успішне ж розв’язання завдань з поєднання адаптивного підходу з високим професіоналізмом та відповідальністю потребує належного рівня педагогічної майстерності і культури викладача.
О стратегическом развитии высшего образования
(НТУ "ХПИ", 2015) Гуревичев, Маркс Михайлович
Фрагментарность предлагаемой статьи и тезисный характер изложения ее содержания предопределяют избирательность и ограниченность методов рассмотрения поставленной проблемы. Реализованы методы эмпирического анализа и системного синтеза. Исходной методологической позицией служит предложенные автором условные размежевание высшей школы и высшего образования, что не нарушает их организационного единства, но позволяет полнее осветить тему.
Життєвоціннісні вектори педагогіки вищої школи
(НТУ "ХПІ", 2013) Пономарьов, Олександр Семенович
Розглянуто проблеми формування і розвитку системи життєвих цінностей студентів в процесі їх навчання у вищій школі. Показано причини кризи духовності, культури і ціннісних орієнтацій в суспільстві та в системі освіти. Розкрито зв’язок професійної і соціальної компетентності випускника вищої школи з його моральнісними позиціями й системою життєвих цілей і цінностей. Він реалізується в процесі цільової підготовки національної еліти.
Формування професійної відповідальності майбутнього інженера
(НТУ "ХПІ", 2013) Пономарьов, Олександр Семенович; Чеботарьов, Микола Корнійович
Обґрунтовано необхідність посилення відповідальності інженера за свої професійні рішення й дії та їх можливі наслідки. Наведено педагогічні умови і засоби прищеплення студентам почуття особистої відповідальності за характер дій та бездіяльності, висловлювань і взаємовідносин з людьми. Показано місце відповідальності в загальній системі професійної і соціальної компетентності інженера.
Стратегія розвитку організаційної культури вищого навчального закладу
(НТУ "ХПІ", 2014) Сущенко, Л. О.
Статтю присвячено дослідженню організаційної культури вищого навчального закладу як інтегрального феномена, що має системний і формувальний вплив на ефективну організацію науково-дослідної роботи майбутніх педагогів. Виокремлено та досліджено основні чинники даного впливу. Визначено та проаналізовано складники організаційної культури вищого навчального закладу як чинника системного впливу на ефективну пошуково-дослідницьку діяльність майбутніх педагогів.