Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Залежність якості вищої освіти від джерел її фінансування та спеціалізації ЗВО: аналіз думки роботодавців і напрями вдосконалення державної політики
(Університет банківської справи, 2021) Мороз, Світлана Анатоліївна; Романовський, Олександр Георгійович; Мороз, Володимир Михайлович; Грень, Лариса Миколаївна; Помаза-Пономаренко, Аліна Леонідівна; Попова, О. В.
Ураховуючи той факт, що Standards and Guidelines for Quality Assurance in the European Higher Education Area ідентифікують роботодавців на рівні одного з основних стейкхолдерів забезпечення якості вищої освіти, було проведено їхнє опитування в межах позагрантового проєкту "Оцінка якості вищої освіти". Серед фокусів уваги проекту були в тому числі й ті питання, зміст яких зосереджувався на з'ясуванні думки роботодавців щодо існування залежності якості вищої освіти від джерел її фінансування і спеціалізації ЗВО. Використовуючи інструментарій експертного інтерв'ю та анкетування, було опитано 184 роботодавців з Харківської, Полтавської, Сумської, а також підконтрольних Україні частин Донецької та Луганської областей. Отримані результати були розглянути через призму аналізу університетських рейтингів за напрямом з'ясування спеціалізації та форм власності тих з університетів, які займають у їх межах так звані топові позиції. Проведений аналіз дозволив виявити принципові розбіжності між трендами національного академічного рейтингу "ТОП-200 Україна" та міжнародного університетського рейтингу "QS World University Rankings" щодо спеціалізації та форм власності ЗВО-лідерів. Було встановлено, що серед топових університетів світового рівня домінують класичні ЗВО та існує паритет між кількістю приватних та державних ЗВО у межах обраної для аналізу вибірки. Аналіз національного академічного рейтингу дозволив констатувати той факт, що серед топових українських університетів домінують спеціалізовані ЗВО, а частка приватних ЗВО взагалі відсутня. Сприйняття результатів опитування роботодавців та результатів аналізу змісту університетських рейтингів через призму залежності якості вищої освіти від джерел її фінансування та спеціалізації університету, дозволило сформулювати пропозиції щодо вдосконалення державної політики у сфері вищої освіти. Серед практичних заходів, реалізація яких, з одного боку, забезпечить підвищення якості вищої освіти, а з іншого – сприятиме оптимізації використання державного бюджету на утримання та розвиток системи вищої освіти, було запропоновано розробити та забезпечити виконання двох державних цільових програм, а саме: Програми пріоритетного розвитку спеціалізованих ЗВО та Програми пріоритетного розвитку класичних ЗВО. Для кожної з цих програм було визначено критерії відбору ЗВО для включення у програму, а також визначено граничну кількість її учасників. Крім того, в статті обґрунтовано необхідність залучення роботодавців до моніторингу якості вищої освіти на регіональному та державних рівнях, а також сформульовано пропозиції щодо вдосконалення механізмів державного управління забезпеченням якості вищої освіти.
Детерминанты качества высшего образования: значимость и сила влияния (по результатам экспертного оценивания студентов Балтийской Международной Академии, Латвия)
(Абай атындағы Қазақ ұлттық педагогикалық университеті, 2019) Мороз, Светлана Анатольевна; Бука, Инта Станиславовна; Мороз, Владимир Михайлович; Грень, Лариса Николаевна
В статье содержится обоснование возможности использования латвийского опыта для совершенствования содержания и практики функционирования систем высшего образования тех государств, стратегии развития которых, предусматривают интеграцию национальных образовательных и научных институтов в европейское пространство высшего образования. В статье рассмотрены перспективы использования механизма участия студентов в системе мониторинга качества высшего образования. Статья содержит результаты анализа ответов латвийских студентов относительно оценивания ими силы влияния основных факторов на качество высшего образования, а также силы воздействия отдельных характеристик качества высшего образования на его итоговый уровень. Статья содержит авторскую точку зрения относительно места и роли субъектов государственного управления в обеспечении качества высшего образования, в том числе и в контексте их участия в составлении содержания учебных программ, а также контроле за практикой их реализацией.
Онлайн опитування студентів у системі забезпечення якості вищої освіти
(2018) Мороз, Володимир Михайлович; Садковий, Володимир Петрович; Бабаєв, Володимир Миколайович; Мороз, Світлана Анатоліївна
За результатами аналізу світового досвіду щодо участі студентів в оцінюванні забезпечення закладами вищої освіти якості освітньої діяльності та якості вищої освіти в цілому обґрунтовано можливість включення студентів до експертних груп з моніторингу якості вищої освіти. Розглянуто історію імплементації інструментарію анкетування студентів до механізмів моніторингу якості вищої освіти та проведено порівняльний аналіз вітчизняного досвіду залучення студентів до оцінювання її якості з відповідним закордонним досвідом. Визначено особливості організації та проведення опитування студентів у межах міжнародного консорціуму "Student experience in the research university" та розглянуто перспективи використання інструментарію онлайн опитування в системі контролю якості вищої освіти, а також рівня професійної діяльності університетів. Наведено вимоги до програмного продукту, використання якого експертом з оцінювання якості вищої освіти може забезпечити ефективність онлайн опитування студентів та гарантоване досягнення мети відповідного моніторингу. Виявлено переваги і недоліки онлайн опитування студентів як інструменту моніторингу якості вищої освіти. Доведено переваги використання організатором опитування хмарних сервісів для розбудови анкети опитування студентів та аналізу отриманих відповідей. Сформульовано висновки щодо можливості використання онлайн опитування студентів у системі забезпечення якості вищої освіти як на університетському, так і на державному рівнях, а також обґрунтовано практичні рекомендації за напрямом використання інструментарію анкетування студентів у межах механізмів контролю його якості. Визначено напрями подальших наукових пошуків щодо розвитку проблематики використання хмарних технологій для оцінювання рівня забезпечення закладами вищої освіти якості освітньої діяльності та якості вищої освіти.
State management of the higher education quality: management at the level of personality
(Agenda Publishing House, United Kingdom, 2017) Moroz, Svitlana A.; Moroz, Volodymyr M.
The article defined the directions of state management of the higher education quality, with taking into account peculiarities of manifestation (perception) of its contents on the individuality level. The article draws attention to the importance of aim to obtain higher education for ensuring its quality and also determined the place and role of the state in the corresponding process. In addition, the article determines the place and role of career guidance work in the system of higher education quality assurance, and presents a list of basic normative legal documents, which regulate relevant field of work. The article contains proposals for improving the normative legal mechanism of state management of the higher education quality.
Державне управління якістю вищої освіти в контексті норм міжнародних стандартів якості: принцип залучення персоналу
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017) Мороз, Світлана Анатоліївна
Розглянуто категорію якості вищої освіти в контексті норм міжнародного стандарту якості серії ДСТУ ISO 9000:2007, а саме змісту принципу залучення працівників; за результатами аналізу змісту паспортів спеціальностей педагогічних наук було визначено ті з напрямів в організації наукових пошуків, які можуть корелюватися з відповідними напрямами державно-управлінської науки; визначено потенціали використання принципу залучення працівників на університетському рівні, з’ясовано місце та роль студентів та науково-педагогічних працівників, а також суб’єктів державного управління у забезпеченні умов реалізації відповідного принципу; опрацьовано висновки щодо можливих напрямів удосконалення механізмів державного управління забезпеченням якості вищої освіти.